Справа № 201/4534/20

        Провадження № 2/201/2214/2020

У Х В А Л А

02 липня 2020р.                         Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді – Ткаченко Н.В.

за участю секретаря – Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,

В С Т А Н О В И В :

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 19.05.2020р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2020р. головуючою по справі визначена суддя Ткаченко Н.В.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 21.05.2020р. позовну заяву було прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні в підготовче засідання.

16.06.2020р. від представника Державної казначейської служби – Кунцової О.М. (діє на підставі довіреності від 15.01.2020р.) до суду надійшов відзив на позовну заяву.

19.06.2020р. від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив.

24.06.2020р. від представника прокуратури Дніпропетровської області – Афанасенко К.В. (діє на підставі довіреності від 17.04.2020р.) до суду також надійшов відзив на позовну заяву.

24.06.2020р. одночасно з подачею відзиву на позовну заяву, представником прокуратури було подано клопотання про закриття провадження.

В обґрунтування цього клопотання представник посилалася на те, що громадянин протягом 6 місяців після направлення йому повідомлення може звернутися при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Служби безпеки України – відповідно до цих органів, які виносять відповідну постанову. Отже чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. За вищезазначеного, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, представник відповідача просила закрити провадження по справі.

02.07.2020р. представник позивача - адвокат Ходюш А.М. (діє на підставі ордеру від 18.05.2020р.) суду надав письмові заперечення проти поданого клопотання, де зазначав, що з урахуванням положень ст. 12 ЦК України, позивач скористався альтернативним способом захисту своїх порушених прав, а саме звернувся до суду, а не до прокуратури для визначення розміру шкоди.

Представник позивача просив відмовити в задоволенні клопотання продовжити розгляд справи, а саме провести підготовче засідання, розглянувши ці питання за його відсутності.

В підготовче засідання 02.07.2020р. представники відповідачів не з,явилися, про дату розгляду справи були повідомлені належним чином, в справі є поштові повідомлення про отримання судових повісток 25.05.2020р. Про причини неявки своїх представників Державна казначейська служба України та прокуратура Дніпропетровської області суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи суду не надіслали.

З урахуванням заяви представника позивача від 02.07.2020р. та неявки представників відповідачів та на підставі положень ст. 223, ч.2 ст. 247 ЦПК України підготовче засідання 02.07.2020р. відбувалося за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, ознайомившись з клопотанням представника прокуратура Дніпропетровської області, змістом заперечень представника позивача відносно цього клопотання, вважає, що клопотання про закриття провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1176 ЦК України передбачено відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Частиною 7 ст. 1176 ЦК України передбачено, що порядок відшкодування такої шкоди визначається законом.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” № 266/94 ВР від 01.12.1994р., шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства, - відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду чи іншому рішенні суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину ; 3) відмови в порушенні кримінальної справи; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із змісту позовних вимог ОСОБА_1 свій позов обґрунтовує незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12014040520000177 від 27.03.2015р. за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки у зазначеному кримінальному провадженні начальником Петриківського відділу Новомосковської місцевої прокуратури Н.Чабаненко 28.02.2020р. винесено постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення та ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2020р. кримінальне провадження № 12014040520000177 від 27.03.2015р. закрито у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення на підставі п.2 ч.2 ст. 284 КПК України (з урахуванням виправленої 28.02.2020р. описки вірним номером кримінального провадження слід вважати № 12015040520000177).

Посилаючись на ст. 1176 ЦК України та положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», позивач просив стягнути на його користь з державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 5 000 000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 260 230грн.40коп.

Втім, суд вважає, що провадження у цивільній справі слід закрити, оскільки відповідно  до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд  своєю  ухвалою  закриває  провадження у  справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так, згідно зі ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» у встановлених випадках громадянинові відшкодовується, зокрема, суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Згідно з п.11 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (затверджено 04.03.1996р.) для визначення розміру шкоди, переліченої п.п. 1,3,4 ст. 3 цього закону, громадянин протягом 6 місяців після направлення йому повідомлення може звернутися при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Служби безпеки України – відповідно до цих органів, які виносять відповідну постанову.

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»                    у разі з незгодою з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян.

Отже чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянином унаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів, а не суду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-2089цс15 від 24.02.2016р. та постанові Верховного Суду від 26.06.2018р. у справі № 214/8526/15.

За вищезазначеного, суд не погоджується з позицією представника позивача про те, що подача ОСОБА_1 позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, є альтернативний спосіб захисту порушеного права позивача.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 142 ЦПК України та приймаючи до уваги, що у відповідності до положень п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 не сплачував при подачі позову судовий збір, оскільки судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями,діями або бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, судові витрати у цій справі відносяться на рахунок держави.

На підставі  викладеного, керуючись п. 13 ч. 2 ст. 3  Закону  України «Про  судовий збір», ст.142, ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1, 3 ст. 206, п.1 ч.1 ст.255, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Провадження по цивільній  справі  за  позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури – закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя:                                 Ткаченко Н.В.