Справа № 22ц -563/10 Головуючий у 1 інстанції Кухтей Р.В.
Категорія: 25 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2010 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Киці С.І., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Старушка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» про стягнення страхового відшкодування за апеляційною скаргою відповідача закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» на рішення Луцького міськрайонного суду від 17 лютого 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 17 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» на користь ОСОБА_1 6254 грн. 55 коп. суми страхового відшкодування, 615 грн. 60 коп. сплачених витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 1981 грн. 41 коп. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 30 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Стягнуто з відповідача на користь держави 88 грн. 51 коп. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Каштан» подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача Старушко А.В. апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав, просив скаргу задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнали і просили рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що 27.03.2008 року о 10 год. 40 хв. на перехресті вулиць Дубнівська та Карпенка-Карого в місті Луцьку з участю автомобіля «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Фольксваген-Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль позивача.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 29 квітня 2008 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.31).
Згідно ст.6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п.15.3 ч.1 ст.15 Закону договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір 111 типу).
Статтею 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Згідно полісу № ВВ/3290621 25 січня 2008 року ОСОБА_3 уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності по третьому типу і зазначено автомобіль ВАЗ-2101 НОМЕР_1, визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 25500 грн., франшиза складає 510 грн. (а.с.10).
Розмір матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи, проведеної за клопотанням представника відповідача, складає 24264 грн. 55 коп.(а.с.110-113).
Встановлено, що відповідачем виплачено позивачу 17500 грн. страхового відшкодування.
Враховуючи вищенаведені норми Закону та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про покладення обов’язку на відповідача по виплаті суми страхового відшкодування, яка не була повністю виплачена позивачу, в розмірі 6254 грн. 55 коп. (24264,55 грн. – 17500 грн. – 510 грн.).
Стягнута судом сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 1981 грн. 41 коп. відповідає вимогам ст. 625 ЦК України. Обґрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 615 грн. 60 коп.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, були предметом перевірки суду першої інстанції і їм дана правильна правова оцінка.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 17 лютого 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді