Справа №333/3284/20

Пр. №2/333/1939/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

01 липня 2020 року                                                        м. Запоріжжя

       Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова І.Й., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Валько Віталія Сергійовича до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних підстав.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У прохальній частині позову позивач просить суд поновити його на посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4014,55 грн., відшкодувати моральну шкоду у розмірі 200000,00 грн. При цьому ціна позову зазначена у розмірі 4014,55 грн., що не відповідає дійсності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору за пред`явлення позовної вимоги про поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати, визначеної у ст. 2 Закону України «Про оплату праці», входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 зазначено, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Водночас, вимога про оплату часу вимушеного прогулу, не є вимогою про стягнення заробітної плати, та на неї положення п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» не поширюється.

Таким чином, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ним має бути сплачено судовий збір за вказані вимоги.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн., на які також не поширюється вимоги п.1, ч.1 ст. 5 «Про судовий збір».

З огляду на вищезазначене позивачем заявлені майнові вимоги на загальну суму 204014,55 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840 грн. 80 коп.)

Таким чином, за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди позивач повинна був сплатити судовий збір у розмірі 2040 грн. 14 коп. та надати суду документ, що підтверджує його оплату. Позивачем додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. Отже позивачем не доплачений судовий збір на суму 1199,34 грн.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню буз руху з наданням строку для усунення недоліків.

Встановлені судом вищевказані недоліки перешкоджають відкриттю провадженню по справі.

Враховуючи вищезазначене суддя приходить до висновку про необхідність залишення даного позову без руху з надання строку позивачу для їх усунення – протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Позивачу необхідно у встановлений судом строк надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 1199,34 грн. (Отримувач: УК у Ком.р-ні м.Зап./Комунар./22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ): 3802543; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA488999980313101206000008005; Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

       Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Валько Віталія Сергійовича до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

       У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

       Копію ухвали направити позивачу.

       Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя:                                                                                         І.Й. Наумова