АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-695/2010 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія – 30 Марцішевська О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Захарової А.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 24 ” березня 2009 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Захарової А.Ф., Качана О.В.
при секретарі Іскрі І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Черкаській області про зобов'язання до поновлення страхових виплат.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника Управління виконавчої дирекції Фонду, який підтримав доводи апеляційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду, та ОСОБА_6, який заперечував на ці доводи, судова палата, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси про зобов'язання до поновлення страхових виплат.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що висновком МСЕК від 14.02.2002 року йому встановлено стійку втрату професійної працездатності в розмірі 70% з повторним оглядом 14.02.2003 року.
Постановою від 26.06.2002 року № 158 Відділення Фонду призначило йому страхове відшкодування у вигляді одноразової допомоги в сумі 6400 грн., та щомісячну виплату в розмірі 696,68 грн. з 30.01.2002 року до 14.02.2003р.
Постановою відділення Фонду від 26.06.2002р. № 159 щомісячну виплату збільшено до 831 грн.
Постановою від 6 серпня 2002 року № 37 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Черкаській області призупинило дію вказаних постанов.
У вересні 2002р. Управління ВД Фонду ССНВ в Черкаській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення надлишково сплачених коштів, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_6 не був застрахований у встановленому порядку. ОСОБА_6 пред'явив зустрічний позов до Управління ВД Фонду ССНВ в Черкаській області про збільшення розміру страхових виплат та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Соснівського районного суду від 14.04.2003 року в задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду відмовлено, в цій частині рішення набрало законної сили, залишено без зміни ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 30.07.2003р.(апеляційна інстанція) та ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 04.09.2007р. (касаційна інстанція).
Вказаними судовими рішеннями ОСОБА_6 визнано особою, яка має право на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В ході нового судового розгляду вимоги ОСОБА_6 були задоволені рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 05.03.2008р. в частині визнання недійсною постанову Управління ВД Фонду ССНВ в Черкаси від 06.08.2002р. № 37 про зупинення дії постанов № 158 та № 159 від 26.06.2002 року про призначення страхових виплат, зобов'язано Відділення Фонду нарахувати та виплатити ОСОБА_6 страхові виплати, призначені йому згідно з указаними постановами.
Дане рішення Соснівського райсуду та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 07.05.2008 року про залишення в силі рішення суду першої інстанції ухвалою судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 10.12.2008 року скасовано в частині задоволення вимог ОСОБА_6 з передачею в цій частині на новий судовий розгляд в зв’язку з тим, що зобов’язавши Відділення Фонду нарахувати та виплатити ОСОБА_6 страхове відшкодування за постановами №№158; 159 від 26.06.2002 року Відділення ВД Фонду ССНВ в м.Черкаси, суд не встановив, які виплати за цими постановами були проведені, та чи існує борг за період з 30.01.02 року по 14 лютого 2003 року.
В решті – рішення суду та ухвала апеляційної інстанції залишені без змін.
В ході нового розгляду справи ОСОБА_6, враховуючи виплату Відділенням Фонду в серпні 2008 року в повному обсязі заборгованості по страховим виплатам та встановлення і виплату з 01.10.2008р. страхової виплати щомісячно в розмірі 2243,21 грн, подав заяву про залишення без розгляду своїх вимог до відділення Фонду і ухвалою Соснівського райсуду від 22.01.2009р. позов ОСОБА_6 до Відділення ВД Фонду ССНВ залишений без розгляду. В подальшому в лютому 2009 року позивач дізнався про припинення йому з 01.01.2009р. виплати страхових сум згідно з постановою від 09.01.2009р. Відділення ВДФССНВ на підставі ухвали Верховного Суду України від 10.12.2008року.
Вказував, що Відділенням Фонду припинено йому виплату страхових сум без законних на те підстав, так як він є особою, яка має право на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ухвала Верховного Суду України від 10.12.2008року не могла бути підставою для припинення їх виплати, оскільки стосувалась неповного з'ясування судом обставин при розгляді вимог ОСОБА_6 до Відділення Фонду щодо наявності заборгованості по даним виплатам, діями відповідача по припиненню страхових виплат порушені його права на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві
Просив суд зобов'язати Відділення Фонду ССНВ поновити з 01 січня 2009 року виплату йому щомісячної грошової суми в зв'язку з частковою втратою професійної працездатності, що компенсує частину втраченого заробітку, - в розмірі 2 243,21 грн.
Ухвалою суду від 10 грудня 2009 року в якості третьої особи по справі залучено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Черкаській області.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.
Зобов’язано Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси поновити з 01 січня 2009 року виплату ОСОБА_6 щомісячної грошової суми в зв'язку з частковою втратою непрацездатності в розмірі 2 243,21 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси подало апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Просили його скасувати, а провадження по даній справі закрити, оскільки на їх думку, даний спір повинен розглядатися за нормами адміністративного судочинства.
Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
По справі встановлено, що позивач ОСОБА_6 являється особою, яка має право на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Рішенням Соснівського райсуду м.Черкаси від 14 квітня 2003 року по справі за позовом Управління ВД ФССНВ в Черкаській області до ОСОБА_6 про стягнення надлишково виплачених коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Управління ВД ФССНВ в Черкаській області про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я,- було відмовлено в задоволенні позову Управління ВД ФССНВ в Черкаській області до ОСОБА_6 про стягнення надлишково стягнутих на його користь сум як незастрахованої особи. Під час розгляду цієї справи було встановлено, що ОСОБА_6, перебуваючи на посаді директора МП «Компроміс», а також являючись його засновником, сплачував кошти до Фонду ССНВ,- згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду. До того ж представники Фонду не заперечували в судовому засіданні про перерахування таких коштів від МП «Компроміс» на їх рахунки. Крім того, представники фонду не довели в судовому засіданні того, що ОСОБА_6 не був застрахованим і з їх сторони були пропозиції ОСОБА_6 застрахуватися в добровільному порядку (ар.спр.67-68).
Встановлено, що в цій (наведеній) частині зазначене рішення суду набрало законної сили, залишене без зміни ухвалою апеляційної інстанції – апеляційного суду Черкаської області від 30.07.2003 року та ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 04.09.2007 року (касаційна інстанція).
Відповідно до викладеного суд правильно зазначив, що вказаними судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_6 працював директором МП «Компроміс» на умовах трудового договору, одержував заробітну плату, з якої виплачував платежі в фонд соціального страхування, що було встановлено і при перевірці підприємства. Виробничу травму ОСОБА_6 отримав як директор підприємства при виконанні трудових обов’язків. Тому ОСОБА_6 правомірно визнано особою, яка має право на загально-обов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з положеннями ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Звідси, суд обгрунтовано вказує, що з виникненням у ОСОБА_7 права на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виник обов’язок Фонду ССНВ своєчасно та в повному обсязі виплатити одноразову допомогу та сплачувати щомісячні страхові виплати у зв’язку із стійкою частковою чи повною втратою працездатності, що компенсує відповідну частину заробітку.
На підставі висновку МСЕК від 14.02.2002 року про встановлення стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 70%, акту форми Н-1, яким нещасний випадок з позивачем визнаний таким, що пов’язаний з виробництвом (ар.спр. 59-61), акту форми Н-5,- про розслідування нещасного випадку, що стався 10 вересня 2001 року о 14-00 год. на МП «Компроміс» (ар.спр. 62-64).
Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ в м.Черкаси прийняло постанову №158 від 26.06.2002 року, якою призначило ОСОБА_6 страхове відшкодування у вигляді одноразової допомоги в сумі 6400 грн., та щомісячну виплату в розмірі 696,68 грн. з 30.01.2002 року до 14.02.2003 року. Постановою Відділення Фонду №159 від 26.06.2002 року щомісячну виплату збільшено до 831 грн.
Під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 10.02.2003 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 70% та П група інвалідності з повторним переглядом 10.02.2006 року.
Під час чергового переогляду за висновком МСЕК від 19.01.2006 року позивачу встановлена стійка втрата працездатності 70% та П група інвалідності з повторним переоглядом 01.02.2009 року.
Під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 02.12.2008 року позивачу встановлена стійка втрата працездатності 70% та П група інвалідності безтерміново.
Судом встановлено, що постановами від 01.08.2008 року Відділенням Фонду проведений перерахунок, індексація та призначення позивачу страхових виплат – щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що вказані суми виплачені в повному обсязі за весь період перебування позивача на обліку у Відділенні Фонду з 26.06.2002 року.
З 01.03.2009 року розмір щомісячної страхової виплати позивачу був призначений в розмірі 2243,21 грн., а всього виплачено за 2008 рік 117914,03 грн.
Встановлено, що з 01.01.2009 року страхові виплати було припинено Відділенням ВДФССНВ на підставі постанови від 09.01.2009 року з підстав, як зазначено в останній,- «згідно ухвали Верховного Суду України від 10.12.2008 року». (ар.спр.55).
Проте, як зазначалось вище, за змістом ухвали Верховного Суду України від 10.12.2008 року не заперечується, що ОСОБА_6 являється особою, яка має право на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що отримавши стійку втрату професійної працездатності в розмірі 70%, що встановлено висновком МСЕК від 14.02.2002 року, ОСОБА_6 правомірно отримав за постановами Відділення ФССНВ в м.Черкаси одноразову допомогу в обсязі 6400 грн. та отримував щомісячні виплати, необхідно було тільки перевірити правильність розміру таких, перевірити для цього які виплати за постановами №№158-159 Фонду були проведені, чи існує борг за період з 30 січня 2002 року до 14 лютого 2003 року та в якому розмірі, тому в цій частині було скасовано рішення суду першої інстанції і направлено справу на новий розгляд.
Тому наявність такої ухвали Верховного Суду України від 10.12.2008 року, на думку судової палати, не можна вважати обгрунтованою причиною для припинення Відділенням ВДФССНВ в м.Черкаси щомісячної страхової виплати в розмірі 2243,21 грн. на користь позивача ОСОБА_6
Судом з’ясовано, що підстави призначення позивачу страхових виплат – акти форми Н-1 та форми Н-5 – про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, внаслідок чого йому МСЕК встановлено стійку втрату 70% професійної працездатності, - не скасовані і не визнані недійсними, зберігають чинність на даний час.
Виходячи з наведеного, суд на думку судової палати, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що припинення Відділенням Фонду позивачу виплати щомісячної страхової суми в призначеному відповідачем розмірі 2243,21 грн. є неправомірним, оскільки проведено без законних на те підстав.
В зв’язку з цим, задоволивши позов, суд правомірно зобов’язав Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Черкаси поновити з 1 січня 2009 року виплату ОСОБА_6 щомісячної грошової суми в обсязі 2243,21 грн. в зв’язку з частковою втратою працездатності, що компенсує частину втраченого заробітку.
Рішення суду відповідає зібраним доказам, вимогам закону і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги, - не вбачається.
Доводи апеляційної скарги Відділення ВДФССНВ у м.Черкаси про те, що даний спір являється публічно-правовим і тому мав розглядатися за нормами адміністративного судочинства (КАС України),- не заслуговують на увагу.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського Суду України від 07.02.2006 року за №01-8/301 «Про деякі питання, пов’язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів», на який посилається апелянт ,- відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб’єкти владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Однак в даному випадку вирішується спір про право позивача на отримання коштів, призначених йому на підставі постанов Відділення ВДФССНВ в м.Черкаси, які на даний час не скасовані і не визнані незаконними. Позивач не оскаржує дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, звернувся за захистом права, порушеного безпідставним зупиненням виплати встановлених постановою Відділення Фонду щомісячних платежів, які є фактично відшкодуванням втраченого позивачем заробітку через часткову втрату працездатності ним внаслідок нещасного випадку на виробництві, - пов’язаного з виробництвом. Практично це відшкодування заподіяної позивачу шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншими порушеннями прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Керуючись ст.ст. 303; 304; 307; 308; 314; 317 ЦПК України, судова палата,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Черкаси відхилити.
Рішення Соснівського райсуду м.Черкаси від 14 січня 2010 року, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двохмісячного строку.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя А.Ф. Захарова