Справа № 22ц-3177/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 23 суддя Тимченко С.О.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2010 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Худолій Н.А.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2010 року
за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Відділу освіти Павлоградської міської ради про скасування виконавчого напису, треті особи: державний нотаріус Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Шкицька Ю.А., Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», -
В с т а н о в и в :
В грудні 2009 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу освіти Павлоградської міської ради про скасування виконавчого напису, посилаючись на те, що згідно з укладеним нею з відповідачем договором оренди від 01 травня 2007 року вона орендувала приміщення загальною площею 117,4 кв.м. по АДРЕСА_1 строк оренди якої додатковою угодою продовжено до 01 травня 2009 року, та 16 червня 2009 року державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори вчинено виконавчий напис про стягнення з неї заборгованості за цим договором за січень 2009 року у сумі 3143,66 грн., пені у сумі 230,22 грн., індексації у сумі 255,57 грн., а також витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 136,9 грн., а всього у сумі 3766,35 грн. У зв’язку з тим, що орендну плату за січень 2009 року вона сплатила відповідачу через банк ВАТ КБ «Надра» 28 січня 2009 року, ФОП ОСОБА_1 просила суд скасувати виконавчий напис державного нотаріуса про стягнення заборгованості за договором оренди (а.с.3-5).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено (а.с.49-50).
В апеляційній скарзі (а.с.55-57) ФОП ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як необгрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуаль-ного права, та ухвлити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, оскіль-ки:
- судом не зазначено у чому конкретно полягає порушення договірного зобов’язання по сплаті орендної плати та які дії повинна була здійснити позивачка для виконання цього зобов’язання;
- судом не наведено жодної норми матеріального права в обґрунтування рішення;
- в порушення п.3 ч.1 ст.215 ЦПК України в рішенні не наведено мотивів, з яких суд не прийняв до уваги те, що за виконавчим написом стягнуто заборгованість, пеню та індексацію по договору оренди від 01 січня 2007 року, який не існує.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції встановив, що згідно укладеного сторонами договору оренди позивачка перерахувала з свого поточного рахунку у ВАТ КБ «Надра» на поточний рахунок відповідача орендну плату за січень 2009 року, але цей платіж відповідачем не отриманий з вини ВАТ КБ «Надра».
Колегія суддів вважає, що таке рішення суду першої інстанції не може бути визнане законним та обгрунтованим.
Розглянувши справу та ухваливши рішення по суті позову, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів не передбачений ст.16 ЦК України, якою встановлен і певні способи захисту порушених цивільних прав та інтересів .
В той же час згідно з ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом .
Частина сьомою ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає звернення боржника до стягувача з позовом до суду про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса .
Як вбачається з матеріалів справи, дії нотаріуса по вчиненню виконавчого напису позивачем не оскаржені.
Між сторонами, які є суб'єктами господарювання, наявний спір щодо виконання договору оренди комунального майна, тобто спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії .
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.12 ГПК України такий спір підвідомчий госпо-дарському суду.
Згідно з ч.3 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, розглядаються господарським судом за місцезнаход-женням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
Таким чином судом першої інстанції розглянуто господарський спір між суб'єктами господарювання, розглянуто спір про виконання господарського договору, розглянуто спір про право, оснований на вчиненому виконавчому напису, і цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то суддя відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України повинен був відмовити у відкритті провадження у справі, а суду при розгляді справи відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України слід було своєю ухвалою закрити провадження у справі.
З огляду на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судо-чинства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.310 ЦПК України підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,310,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2010 року – скасувати.
Провадження у справі за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Відділу освіти Павлоградської міської ради про скасування виконавчого напису - закрити.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: