Справа № 22-4181 /2010 Головуючий у 1-й інстанції –
Гончарук В.П.
Доповідач – Слюсар Т.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.,
суддів: Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.
при секретарі: Рицькій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2010р. в справі за позовом відкритого акціонерного товариства Страхова компанія «Нова» ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2010р. позов задоволено
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 5 802грн.67коп. матеріальної шкоди, 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 58 грн. судового збору, а всього 5980 грн.67 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що викладені у рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а також по справі має місце недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, представника страхової компанії, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, 09.08.2006р. по вул. Лукашевича в м. Києві за участю автомобіля «Рено», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем «Пежо», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний ОСОБА_3 автомобіль отримав механічні пошкодження.
Винним у даній пригоді визнано ОСОБА_2 й постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 04.09.2006р. його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, в сумі 17 грн./а.с.22/.
Встановлено, що 19.01.2006р. між ВАТ СК «Нова» та ОСОБА_3 укладено договір страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу – автомобіля «Пежо», номерний знак НОМЕР_1, строком на 6 років /а.с.5/ й на виконання умов договору страховою компанією ОСОБА_3 було сплачено 5 802грн.67коп. /а.с.17-28/.
Відповідно до довідки, виданої УДАІ Солом’янського РУ ГУ МВС України в м.Києві, належний ОСОБА_3 автомобіль отримав механічні ушкодження у вигляді деформації лівих дверей та пошкодження фарби переднього лівого крила /а.с.20, 21/.
Між тим, актом автотоварознавчого дослідження № 1019 від 19.08.2006р., складеним ТОВ «АЕК «Легіон», окрім виявлених працівниками міліції пошкоджень, було встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль отримав пошкодження лівого порогу - лакофарбного покриття й його деформації, розміром 10 см * 1 см /а.с.37/.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про достовірність встановлених висновком спеціаліста даних щодо обсягу ушкоджень, які отримав автомобіль ОСОБА_3 внаслідок його зіткнення з автомобілем, належним ОСОБА_2, остільки підстави для сумніву у їх об’єктивності відсутні.
При цьому, колегія суддів враховує місце заподіяння удару автомобіля – у ліву його частину, розташування лівого порогу в епіцентрі інших виявлених на ньому ушкоджень та те, що об’єктивно вказані обставини підтверджуються даними, що містяться в долучених до висновку фотознімках транспортного засобу /а.с.41,42/.
Окрім зазначених обставини, колегія суддів враховує і те, що застрахований автомобіль відремонтовано, а відповідно до пояснень ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції автомобіль «Рено», з допомогою якого він заподіяв механічні ушкодження автомобілю ОСОБА_3, він продав у січні 2008р.
Не може бути визнана безспірним доказом обсягу ушкоджень транспортного засобу, виявлених працівниками ДАІ на місці пригоди та відображених у довідці, остільки працівники міліції не є спеціалістами в галузі автотоварознавчих досліджень, а специфічні умови складання довідки не усувають можливість виявлення заподіяних ушкоджень у повному обсязі.
Таким чином, належних доказів, які б спростовували висновки спеціаліста щодо обсягу виявлених ним на застрахованому автомобілі ушкоджень й об’єму робіт по його відновленню, а також висновки суду першої інстанції щодо розміру страхового відшкодування, ОСОБА_2 не надано.
З урахуванням зазначених обставин та матеріалів справи, у їх сукупності, колегія суддів визнає безпідставними твердження апеляційної скарги про завищений об’єм відновлювальних робіт у застрахованому автомобілі та йому заподіяння з вини відповідача механічних ушкоджень у меншому обсязі, ніж встановлено судом першої інстанції.
Районний суд з достатньою повнотою з’ясував обставини справи, зібраним дав правильну оцінку й постановив законне та обґрунтоване рішення. Підстав до скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: