Судове рішення 11-66/2010 від 26.04.2010

Судове рішення #8741368

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного

суду Тернопільської області в складі :

головуючого Декайла П.В.

суддів Гавриш Г.П., Кунця І.М.

за участю прокурора Семенця О.А.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі “17” березня 2010 року кримінальну справу за апеляційним поданням помічника прокурора міста Тернополя ОСОБА_3 та апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, раніше не судимого, -

засуджено за:

- ч.5 ст.191 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням розпорядчо-владних функцій та займатися діяльністю, пов’язаною з обслуговуванням товарно-матеріальних та грошових цінностей на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна;

- ч.4 ст.190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна;

- ч.2 ст.366 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням ________________________________________________________________________________

Справа № 11 – 66, 2010 року Головуючий у 1 інстанції – Шміло В.І. Категорія – ч.5 ст.191, ч.4 ст.190,

ч.2 ст.366 КК України Доповідач – Декайло П.В.

права займати посади, пов’язані з виконанням розпорядчо-владних функцій та займатися діяльністю, пов’язаною з обслуговуванням товарно-матеріальних та грошових цінностей на строк 3 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням розпорядчо-владних функцій та займатися діяльністю, пов’язаною з обслуговуванням товарно-матеріальних та грошових цінностей на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишено попередній – тримання під вартою і строк відбування покарання засудженому рахується з 27 липня 2009 року.

Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_4 400765 грн. 10 коп. на відшкодування завданої злочинами матеріальної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він перебуваючи на посаді директора ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, будучи службовою особою та діючи від імені підприємства, 29 січня 2003 року, уклав договір про дольову участь у будівництві житла з ОСОБА_5 на будівництво двох-кімнатної квартири, загальною площею 70 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, за ціною 9100 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 48524 грн. 84 коп. На виконання умов вищевказаного договору ОСОБА_5, сплатив ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5320 грн. та 3400 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 17452 грн. 40 коп., після чого між ними було досягнуто усної домовленості про те, що вказана сума сплачених грошових коштів зараховується як оплата за дольову участь у будівництві житла, а саме: двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, на умовах, зазначених в попередньо укладеному договорі.

В подальшому, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, будучи службовою особою, знаючи, що на будівництво двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, 23 січня 2003 року він уклав договір дольової участі у будівництві з ОСОБА_5 і даний договір залишається чинним, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, 27 квітня 2005 року, уклав завідомо неправдивий договір про дольову участь у будівництві житла – цієї ж двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, з матір’ю останньої – ОСОБА_6, за ціною 27000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 142576 грн. 20 коп.

На виконання умов укладеного договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 27 квітня 2005 року про дольову участь у будівництві житла, донька останньої ОСОБА_4 сплатила ОСОБА_2 повну вартість квартири, передавши 27 квітня 2005 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 110000 грн. та 10 травня 2005 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 29290 грн., а всього – 139290 грн.

Отримані грошові кошти від ОСОБА_7 - ОСОБА_8, на загальну суму 139290 грн., що в 1063 рази перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, ОСОБА_2, в касу ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД” не вніс, а заволодів ними та витратив на власні потреби, тобто заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, будучи службовою особою, знаючи, що на будівництво двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, 23 січня 2003 року він уклав договір дольової участі у будівництві з ОСОБА_5 і даний договір залишається чинним, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, 06 травня 2006 року, уклав з нею завідомо неправдивий договір про дольову участь у будівництві житла – цієї ж двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, за ціною 27000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 136350 грн.

На виконання умов укладеного договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 від 06 травня 2006 року, остання сплатила ОСОБА_2 повну вартість квартири, передавши 06 травня 2006 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 36850 грн., 09 травня 2006 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 38950 грн., 23 травня 2006 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 10100 грн., 13 червня 2006 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 5050 грн., 23 червня 2006 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 1515 грн., 02 серпня 2006 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 10100 грн., 18 серпня 2006 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 10100 грн., 23 серпня 2006 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 15150 грн., 29 серпня 2006 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 8586 грн., а всього – 136401 грн.

Отримані грошові кошти від ОСОБА_9, на загальну суму 136401 грн., що в 779 раз перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, ОСОБА_2, в касу ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД” не вніс, а заволодів ними та витратив на власні потреби, тобто заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, будучи службовою особою та діючи від імені підприємства, 04 березня 2003 року уклав договір про дольову участь у будівництві житла з ОСОБА_10, в особі ОСОБА_11 на будівництво двох-кімнатної квартири, загальною площею 60,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, за ціною 14100 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 75216 грн. 45 коп. На виконання умов зазначеного договору, ОСОБА_11 сплатила ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 53000 грн., після чого між ними було досягнуто усної домовленості про те, що вказана сума сплачених грошових коштів зараховується як оплата за дольову участь у будівництві житла – однокімнатної квартири, загальною площею 51,7 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, на тих же умовах, що зазначені в попередньо укладеному договорі.

В подальшому, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, будучи службовою особою, знаючи, що на будівництво однокімнатної квартири, загальною площею 51,7 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, він 04 березня 2003 року уклав договір дольової участі у будівництві з ОСОБА_10, в особі ОСОБА_11, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 - ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, в червні 2005 року уклав завідомо неправдивий договір (без дати) про дольову участь у будівництві житла – цієї ж однокімнатної квартири, загальною площею 51,7 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, з матір’ю останньої – ОСОБА_6, за ціною 20680 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 104434 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про дольову участь у будівництві житла, донька останньої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сплатила ОСОБА_2 повну вартість квартири, перерахувавши на рахунок ОСОБА_2, в Тернопільській філії АКБ “ТАС-комерцбанку” № НОМЕР_1, 06 червня 2005 року грошові кошти в сумі 5000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 31136 грн. та перевищувало у 237 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 15 червня 2005 року – 3350 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 20861 грн. 12 коп. та перевищувало у 159 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 24 жовтня 2005 року – 2450 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 14898 грн. 94 коп. та перевищувало у 114 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 20 лютого 2006 року – 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 15150 грн. та перевищувало у 86 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 01 березня 2006 року – 4000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 20200 грн. та перевищувало у 115 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, які він отримав в банку готівкою.

Отримані грошові кошти від ОСОБА_7 - ОСОБА_8, на загальну суму еквівалентну 102246 грн. 06 коп., що в 711 разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, ОСОБА_2 в касу ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД” не вніс, а заволодів ними та витратив на власні потреби, тобто заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, будучи службовою особою, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 - ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, 27 квітня 2005 року умисно склав завідомо неправдивий договір про дольову участь у будівництві житла – двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, з матір’ю останньої – ОСОБА_6 за ціною 27000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 142576 грн. 20 коп., знаючи, що на будівництво цієї ж двох-кімнатної квартири, раніше, 23 січня 2003 року, він уклав договір дольової участі у будівництві житла з ОСОБА_5 Після чого, ОСОБА_2 підписав цей завідомо неправдивий договір з ОСОБА_6, як директор підприємства та проставив відбиток печатки підприємства.

На виконання умов укладеного договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 27 квітня 2005 року, про дольову участь у будівництві житла, донька останньої ОСОБА_7 - ОСОБА_8, сплатила ОСОБА_2 повну вартість квартири, передавши 27 квітня 2005 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 110000 грн. та 10 травня 2005 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 29290 грн., а всього – 139290 грн.

Отримані грошові кошти від ОСОБА_7 - ОСОБА_8, на загальну суму 139290 грн., що в 1063 рази перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, ОСОБА_2 в касу ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД” не вніс, а зловживаючи своїм службовим становищем заволодів ними та витратив на власні потреби, тобто спричинив тяжкі наслідки.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, будучи службовою особою, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, 06 травня 2006 року, склав завідомо неправдивий договір про дольову участь у будівництві житла – двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, з ОСОБА_9 за ціною 27000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 136350 грн., знаючи, що на будівництво цієї ж двох-кімнатної квартири, раніше, 23 січня 2003 року, він уклав договір дольової участі у будівництві з ОСОБА_5 Після чого ОСОБА_2 підписав цей завідомо неправдивий договір з ОСОБА_9, як директор підприємства та проставив відбиток печатки підприємства.

Отримані грошові кошти від ОСОБА_9 на загальну суму 136401 грн., що в 779 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, ОСОБА_2 в касу ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД” не вніс, а зловживаючи своїм службовим становищем заволодів ними та витратив на власні потреби, тобто спричинив тяжкі наслідки.

Крім цього, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, будучи службовою особою, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 - ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, в червні 2005 року склав завідомо неправдивий договір (без дати) про дольову участь у будівництві житла – однокімнатної квартири, загальною площею 51,7 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, з матір’ю останньої – ОСОБА_6, за ціною 20680 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 104434 грн., знаючи, що на будівництво цієї ж однокімнатної квартири, раніше, 04 березня 2003 року, він уклав договір дольової участі у будівництві з ОСОБА_10, в особі ОСОБА_11 Після чого, ОСОБА_2 підписав цей завідомо неправдивий договір з ОСОБА_6, як директор підприємства та проставив відбиток печатки підприємства.

На виконання умов вищезазначеного договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про дольову участь у будівництві житла, донька останньої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сплатила ОСОБА_2 повну вартість квартири, перерахувавши на рахунок ОСОБА_2, в Тернопільській філії АКБ “ТАС-Комерцбанку” № НОМЕР_1, 06 червня 2005 року грошові кошти в сумі 5000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 31136 грн. та перевищувало у 237 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 15 червня 2005р. – 3350 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 20861 грн. 12 коп. та перевищувало у 159 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 24 жовтня 2005 року – 2450 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 14898 грн. 94 коп. та перевищувало у 114 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 20 лютого 2006 року – 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 15150 грн. та перевищувало у 86 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 01 березня 2006 року – 4000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 20200 грн. та перевищувало у 115 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, які він отримав в банку готівкою.

Отримані грошові кошти від ОСОБА_7 - ОСОБА_8, на загальну суму 102246 грн. 06 коп., що в 711 разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, ОСОБА_2, в касу ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД” не вніс, а зловживаючи своїм службовим становищем заволодів ними та витратив на власні потреби, тобто спричинив тяжкі наслідки.

Крім цього, у ОСОБА_2, після укладення з ОСОБА_4 завідомо неправдивих договорів про дольову участь у будівництві житла, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння її грошовими коштами шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, шляхом обману, ОСОБА_2 в 2005 році зателефонував до ОСОБА_7 - ОСОБА_8, яка перебувала в ОСОБА_12 та з метою введення її в оману, повідомив вигадані відомості про можливість надати їй у власність житло – квартиру площею 200 кв. м., у багатоквартирному будинку, який він збудує на земельній ділянці, по вул. Кн. Острозького, в м. Тернополі, в районі ЗОШ №13. Однак, для того, щоб він виготовив необхідну документацію для відведення земельної ділянки під будівництво вказаного багатоквартирного будинку та отримав рішення Тернопільської міської ради, йому необхідні кошти в сумі 50000 доларів США для вирішення цих питань. За умови передачі нею вказаної суми грошових коштів, після завершення будівництва будинку, він передасть їй у власність обумовлену квартиру. При цьому, ОСОБА_2 знав, що не планує будувати будинок по вул. Кн. Острозького, в м. Тернополі.

Будучи введеною ОСОБА_2 в оману, ОСОБА_7 - ОСОБА_8 погодилась передати йому обумовлену суму грошових коштів, для вирішення питань про виділення земельної ділянки під будівництво будинку та виготовлення іншої необхідної документації, за умови надання їй у майбутньому, у власність квартири в цьому будинку, площею 200 кв. м. та перерахувала на розрахунковий рахунок ОСОБА_2, в Тернопільській філії АКБ “ТАС-комерцбанку” № НОМЕР_1, 27 червня 2005 року грошові кошти в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 18289 грн. 50 коп. та перевищувало у 140 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 13 липня 2005 року – 2000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 12172 грн. 60 коп. та перевищувало у 92 рази неоподаткований мінімум доходів громадян, 18 серпня 2005 року – 5500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 27775 грн. та перевищувало у 212 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 08 березня 2006 року – 2000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 10100 грн. та перевищувало у 57 раз неоподаткований мінімум доходів громадян. Крім цього, безпосередньо при зустрічах, передала йому грошові кошти: 07 липня 2005 року в сумі 5000 доларів США , що згідно офіційного курсу НБУ становило 25275 грн. та перевищувало у 192 рази неоподаткований мінімум доходів громадян, 11 липня 2005 року – 9400 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 47517 грн. та перевищувало у 363 рази неоподаткований мінімум доходів громадян, 24 січня 2006 року – 6000 грн., що перевищувало у 34 рази неоподаткований мінімум доходів громадян, 31 січня 2006 року – 2000 грн., що перевищувало у 11 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, 16 лютого 2006 року – 2000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 10100 грн. та перевищувало у 57 раз неоподаткований мінімум доходів громадян, а всього ОСОБА_7 - ОСОБА_8 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі еквівалентній 159229 грн. 10 коп.

Отриманими від ОСОБА_7 - ОСОБА_8, шляхом обману, грошовими коштами, еквівалентними 159229 грн. 10 коп., що в 1158 раз перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, ОСОБА_2 заволодів та використав їх на власні потреби.

В зміненому апеляційному поданні помічник прокурора міста Тернополя ОСОБА_3, просить вирок суду в частині задоволення судом цивільного позову ОСОБА_7 - ОСОБА_8 в сумі 400765,1 грн. скасувати, оскільки потерпіла ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на досудовому слідстві ні в судовому засіданні цивільним позивачем не визнавалась.

В апеляції захисник ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність та кваліфікацію вчинених засудженим злочинів, просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене ОСОБА_2 покарання та застосувати положення ст.69 КК України – призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено законом. Посилається на те, що судом не в повній мірі враховані всі пом’якшуючі вину ОСОБА_2 обставини, а саме: часткове відшкодування ним матеріальних збитків потерпілим та вкрай незадовільний стан його здоров’я.

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене йому покарання та застосувати положення ст.69 КК України – призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, а також стягнути з нього в користь потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 139290 грн. заподіяних збитків.

Посилається на однобічність та неповноту дізнання, досудового та судового слідства, внаслідок чого не були досліджені суми грошей, на які були заподіяні збитки потерпілій ОСОБА_7 - ОСОБА_8, а також вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Крім цього, стверджує, що судом не в повній мірі враховані всі пом’якшуючі його вину обставини, а саме: часткове відшкодування ним матеріальних збитків потерпілим та вкрай незадовільний стан його здоров’я.

Заслухавши доповідача – суддю апеляційного суду, міркування прокурора, який підтримав зміни до апеляційного подання та вважає, що вирок суду в частині вирішення цивільного позову слід скасувати, захисника ОСОБА_1, який підтримав подану ним в інтересах засудженого ОСОБА_2 апеляцію, в якій просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити, пом’якшити призначене йому покарання та застосувати положення ст.69 КК України – призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляцію та доповненні до неї і просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене йому покарання та застосувати положення ст.69 КК України – призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, а також стягнути з нього в користь потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 139290 грн. заподіяних збитків , перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляційне подання прокурора підлягає до задоволення, апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, а апеляція захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 до задоволення не підлягає з наступних міркувань.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 про однобічність та неповноту дізнання, досудового та судового слідства, внаслідок чого не були досліджені суми грошей, на які були заподіяні збитки потерпілій ОСОБА_7 - ОСОБА_8, а також про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, позбавлені підстав.

Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства та судом дотримано вимог кримінально-процесуального закону, спрямованих на встановлення об’єктивної істини у справі. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені всебічно перевіреними в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну юридичну оцінку відповідно до вимог ст.67 КПК України.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 впродовж досудового та судового слідства вину свою визнавав повністю та показував, що будучи на посаді директора ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД”, діючи від імені підприємства, він 29 січня 2003 року уклав договір про дольову участь у будівництві житла з ОСОБА_5 на будівництво двох-кімнатної квартири, на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, за ціною 9100 доларів США. На виконання умов вищевказаного договору, ОСОБА_5 сплатив йому грошові кошти в сумі 5320 грн. та 3400 доларів США, після чого між ними було досягнуто усної домовленості про те, що вказана сума сплачених грошових коштів зараховується як оплата за дольову участь у будівництві двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, на умовах, зазначених в попередньо укладеному договорі.

В подальшому, 27 квітня 2005 року він уклав завідомо неправдивий договір про дольову участь у будівництві житла – цієї ж двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, з матір’ю потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 – ОСОБА_6, за ціною 27 000 доларів США.

ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сплатила йому повну вартість квартири, передавши 27 квітня 2005 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру без номеру, грошові кошти в сумі 110000 грн. та 10 травня 2005 року грошові кошти в сумі 29290 грн., а всього – 139290 грн.

Отримані грошові кошти від ОСОБА_7 - ОСОБА_8, на загальну суму 139290 грн., він в касу ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД” не вніс, а заволодів ними та витратив на власні потреби.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 06 травня 2006 року він уклав з ОСОБА_9 завідомо неправдивий договір про дольову участь у будівництві житла – цієї ж двох-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв. м., на 3 поверсі, з адресою: АДРЕСА_3, за ціною 27000 доларів США.

На виконання умов укладеного договору ОСОБА_9 сплатила йому повну вартість квартири, передавши 06 травня 2006 року грошові кошти в сумі 36850 грн., 09 травня 2006 року грошові кошти в сумі 38950 грн., 23 травня 2006 р. грошові кошти в сумі 10100 грн., 13 червня 2006 року грошові кошти в сумі 5050 грн., 23 червня 2006 року грошові кошти в сумі 1515 грн., 02 серпня 2006 року грошові кошти в сумі 10100 грн., 18 серпня 2006 року грошові кошти в сумі 10100 грн., 23 серпня 2006 року грошові кошти в сумі 15150 грн., 29 серпня 2006 року грошові кошти в сумі 8586 грн., а всього – 136401 грн.

Отриманні грошові кошти від ОСОБА_9, на загальну суму 136401 грн., він в касу ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД” не вніс, а заволодів ними та витратив на власні потреби.

Крім цього, 04 березня 2003 року він уклав договір про дольову участь у будівництві житла з ОСОБА_10, в особі ОСОБА_11 на будівництво двох-кімнатної квартири, загальною нею 60,4 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, за ціною 14100 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 75216 грн. 45 коп. На виконання умов зазначеного договору, ОСОБА_11 сплатила йому грошові кошти в сумі 53000 грн., після чого між ними було досягнуто усної домовленості про те, що вказана сума даних грошових коштів зараховується як оплата за дольову участь у будівництві житла – однокімнатної квартири, загальною площею 51,7 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, на тих же умовах, що зазначені в попередньо укладеному договорі.

В червні 2005 року він уклав завідомо неправдивий договір про дольову участь у будівництві житла – цієї ж однокімнатної квартири, загальною площею 51,7 кв. м., на 3 поверсі, за адресою: АДРЕСА_3, з матір’ю ОСОБА_7 - ОСОБА_8 – ОСОБА_6, за 20680 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 104434 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сплатила йому повну вартість квартири, перерахувавши на рахунок в Тернопільській філії АКБ “ТАС-комерцбанку” грошові кошти в сумі 5000 Євро, 15 червня 2005 року – 3350 Євро, 24 жовтня 2005 року – 2450 доларів США, 20 лютого 2006 року – 3000 доларів США, 01 березня 2006 року – 4000 доларів США, які він отримав в банку готівкою.

Отримані грошові кошти від ОСОБА_7 - ОСОБА_8, на загальну суму еквівалентну 102246 грн. 06 коп., він в касу ДП “Зодчий”, ТзОВ “Ореол-ЛТД” не вніс, а заволодів ними та витратив на власні потреби.

Крім цього, в 2005 році він зателефонував до ОСОБА_7 - ОСОБА_8, яка перебувала в ОСОБА_12 та з метою введення її в оману, повідомив вигадані відомості про можливість надати їй у власність житло – квартиру площею 200 кв. м., у багатоквартирному будинку, який він збудує на земельній ділянці, по вул. Кн. Острозького, в м. Тернополі, в районі ЗОШ №13. Однак, для того, щоб він виготовив необхідну документацію для відведення земельної ділянки під будівництво вказаного багатоквартирного будинку та отримав рішення Тернопільської міської ради, йому необхідні кошти в сумі 50000 доларів США для вирішення цих питань. За умови передачі вказаної суми грошових коштів, після завершення будівництва будинку, він передасть їй у власність обумовлену квартиру на що ОСОБА_7 - ОСОБА_8 погодилась та перерахувала на розрахунковий рахунок ОСОБА_2, в Тернопільській філії АКБ “ТАС-комерцбанку”, 27 червня 2005 року грошові кошти в сумі 3000 Євро, 13 липня 2005 року – 2000 Євро, 18 серпня 2005 року – 5500 доларів США, 08 березня 2006 року – 2000 доларів США, 07 липня 2005 року – 5000 доларів США, 11 липня 2005 року – 9400 доларів США, 24 січня 2006 року – 6000 грн., 31 січня 2006 року – 2000 грн., 16 лютого 2006 року – 2000 доларів США, а всього ОСОБА_7 - ОСОБА_8 передала йому грошові кошти в сумі еквівалентній 159229 грн. 10 коп.

Отриманими від ОСОБА_7 - ОСОБА_8, шляхом обману, грошовими коштами, еквівалентними 159229 грн. 10 коп., він заволодів та використав їх на власні потреби (т.2, а.с. 370-371).

Даними показаннями засудженого ОСОБА_2 підтверджується факт заволодіння ним грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на загальну суму 400765 грн. 10 коп.

З показань потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8, даних нею в судовому засіданні, слідує, що в травні 2005 року вона вирішила придбати квартиру. До неї зателефонували з агенції та запропонували зустрітись з ОСОБА_2 Поговоривши з ним, вона уклала договір про дольову участь у будівництві житла. Оскільки на той час тимчасово працювала в ОСОБА_12 то всіма питаннями займалася її мами, яка виплачувала передані нею кошти ОСОБА_2 Проте, останній обманув їх та заволодів грошовими коштами на загальну суму 400765 грн. 10 коп., які до сьогоднішнього дня не повернув і жодної з квартир, на які були витрачені ці кошти, зі слів ОСОБА_2, вона не отримала (т.2, а.с.371).

Аналогічними показанням потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 є показання свідка ОСОБА_6, дані нею на досудовому слідстві (т.1, а.с.170-174).

Крім цього, факт заволодіння засудженим ОСОБА_2 грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на загальну суму 400765 грн. 10 коп. підтверджується доказами, які були зібрані органом досудового слідства та належним чином досліджені і проаналізовані судом у вироку, а зокрема:

- копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів б/н, від 27 квітня 2005 року про сплату ОСОБА_6 грошових кошів в сумі 110000 грн., від 10 травня 2005 року про сплату ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 29290 грн., на виконання умов договору від 27 квітня 2005 року;

(т.1, а.с.187)

- банківськими документами про перерахування грошових коштів ОСОБА_4, на рахунок ОСОБА_2, в АКБ “ТАС-комерцбанк” № НОМЕР_1, як оплату за однокімнатну квартиру – 06 червня 2005 року, в сумі 5000 Євро, 15 червня 2005 року - 3350 Євро, 24 жовтня 2005 року - 2450 доларів США, 20 лютого 2006 року - 3000 доларів США, 01 березня 2006 року - 4000 доларів США та про отримання вказаних сум в банку ОСОБА_2 готівкою;

(т.1, а.с. 264-274)

- банківськими документами про перерахування грошових коштів ОСОБА_4, на рахунок ОСОБА_2, в АКБ “ТАС-комерцбанк” № НОМЕР_1, для вирішення питань про виділення земельної ділянки під будівництво будинку по вул. Кн. Острозького, в м. Тернополі та виготовлення іншої необхідної документації, а саме: 27 червня 2005 року в сумі 3000 Євро, 13 липня 2005 року - 2000 Євро, 18 серпня 2005 року - 5500 доларів США, 08 березня 2006 року - 2000 доларів США;

(т.1, а.с. 275-282)

- копіями розписок ОСОБА_2, які свідчать про отримання ним грошових коштів від ОСОБА_4, для вирішення питань виділення земельної ділянки під будівництво будинку, по вул. Кн. Острозького, в м. Тернополі та виготовлення іншої необхідної документації: 07 липня 2005 року в сумі 5000 доларів США, 11 липня 2005 року - 9400 доларів США, 24 січня 2006 року - 6000 грн., 31 січня 2006 року - 2000 грн., 16 лютого 2006 року - 2000 доларів США;

(т.1, а.с.200)

- актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП “Зодчий”, “Ореол-ЛТД” від 20 липня 2007 року, згідно якого в документах бухгалтерського обліку підприємства є в наявності ордери про сплату коштів дольовиками ОСОБА_6 на суму 139290 грн. та ОСОБА_9 на суму 136401 грн., суми яких відповідають виданим квитанціям до прибуткових касових ордерів, однак вказані кошти в касу підприємства не оприбутковані.

(т.2, а.с. 11-19)

На підставі наведеного, безпідставними та необґрунтованими є посилання засудженого ОСОБА_2 в доповненні до апеляції на те, що судом не були досліджені суми грошей, на які були заподіяні збитки потерпілій ОСОБА_7 - ОСОБА_8

Доводи засудженого ОСОБА_2, викладені ним в доповненні до апеляції про те, що грошова сума в розмірі 102246 грн. 06 коп., яку він отримав шляхом переказу через АКБ “ТАС-комерцбанк” особисто від громадянина ОСОБА_12 – ОСОБА_14, призначалася для організації спільного бізнесу, колегія суддів вважає надуманими та направленими на уникнення ОСОБА_2 відповідальності за скоєний злочин.

Разом з тим, судом першої інстанції постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_4 400765 грн. 10 коп. на відшкодування завданої злочинами матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред’явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, потерпіла ОСОБА_4 на досудовому слідстві цивільний позов не заявляла та не була визнана цивільним позивачем.

Крім цього, під час розгляду справи в суді потерпіла ОСОБА_4 цивільного позову до підсудного ОСОБА_2 не пред’явила.

Так, відповідно до роз’яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року №3 “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” (ОСОБА_1 змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року №13 та від 03 грудня 1997 року №12) вирішення судом при постановленні обвинувального вироку питання про стягнення матеріальних збитків, якщо позов не був заявлений, законом не передбачене.

Таким чином, суд першої інстанції постановивши стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_4 400765 грн. 10 коп. на відшкодування завданої злочинами матеріальної шкоди, допустив порушення норм кримінально-процесуального закону, які є істотними та відповідно до п.3 ч.1 ст.367 КПК України – підставою для скасування вироку в частині вирішення цивільного позову.

Згідно ч.4 ст.28 КПК України особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Тому, при пред’явленні потерпілою ОСОБА_4 цивільного позову, він може бути вирішений в порядку цивільного судочинства.

Що ж стосується тверджень захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 в їхніх апеляціях про те, що призначене ОСОБА_2 покарання є надто суворим, то судом враховано ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину і розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, позитивно характеризується та інші обставини, що пом’якшують покарання. Призначене судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України і є справедливим та достатнім для виправлення засудженого.

Підстав для пом’якшення засудженому ОСОБА_2 міри покарання та для застосування при його призначенні положень ст.69 КК України – призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом , колегія суддів не вбачає.

Керуючись наведеним, колегія суддів приходить до переконання про те, що вирок суду є законним і обґрунтованим. Будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його зміни чи скасування при перевірці справи у апеляційному порядку не виявлено, а тому апеляційна скарга засудженого ОСОБА_15 до задоволення не підлягає

З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційне подання помічника прокурора міста Тернополя ОСОБА_3 задовольнити, апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2009 року в частині вирішення цивільного позову про стягнення з засудженого ОСОБА_2 матеріальної шкоди в користь потерпілої ОСОБА_4 скасувати.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий підпис

Судді два підписи

З оригіналом вірно:

Заступник голови судової палати у

кримінальних справах апеляційного суду

Тернопільської області

П.В. Декайло

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація