Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #87407719

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2020 року

м. Київ

справа №524/5707/19

провадження № 61-9406ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводський районний суд м. Кременчука від 09 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича інноваційна фірма «ВІЛП», ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича інноваційна фірма «ВІЛП», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_1 власником яких є ОСОБА_1 ..

Заява мотивована тим, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2019 року, яка залишена без зміни постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року, заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Накладено заборону на відчуження майна ОСОБА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна: 1544885753104, загальна площа (кв.м): 95, житлова площа (кв.м.): 42,5;

квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1544849553104, загальна площа (кв.м): 108,4, житлова площа (кв.м.); 26,9;

квартиру АДРЕСА_4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1549197753104, загальна площа (кв.м): 164,8, житлова площа (кв.м.): 87,2

Визначено стягувача та боржника.

Зазначено суть судового рішення - накладення заборони відчуження та визначено строк пред`явлення до виконання - три роки, до 09 серпня 2022 року.

Ухвалу звернуто до негайного виконання.

22 червня 2020 року, засобами поштового зв`язку, до Верховного Суду подана касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводський районний суд м. Кременчука від 09 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні заяви відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що вона є добросовісним набувачем квартир, про наявність будь-яких спорів між ОСОБА_2 і ТОВ "НВІФ "ВІЛП" їй нічого невідомо. Вжиті судом заходи забезпечення не є співмірними і порушують її права та права її сина на житло.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до п.1, п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Частиною другою ст.150 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною третьою ст.150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Апеляційний суд дослідивши всі матеріали справи прийшов до вірного висновку про те, що предметом цього спору є вимога визнання недійсними угод, на підставі яких за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірні квартири.

У заяві ОСОБА_2 зазначив, що, зважаючи на предмет позову, з метою уникнення ризиків неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, доцільним є вжиття заходів забезпечення.

У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано вид забезпечення позову, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення.

Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження нерухомого майна, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Водночас за змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги спростовані в ухвалі апеляційного суду та надано їм правову оцінку, а тому касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами четвертою та п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводський районний суд м. Кременчука від 09 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича інноваційна фірма «ВІЛП», ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров



  • Номер: 22-ц/814/1068/20
  • Опис: Лущ М.М. до ТОВ "Науково-виробнича іноваційна фірма "ВІЛП" ), Воронюк Л.П.), третя особа - Веселовський А.А. про визнання недійсним договору купівлі-продажу
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 524/5707/19
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Сімоненко Валентина Миколаївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.03.2020
  • Дата етапу: 11.03.2020
  • Номер: 22-ц/814/1548/20
  • Опис: Заява Луща М.М.до ТОВ "Науково-виробнича іноваційна фірма "ВІЛП", Воронюк Л.П., третя особа - Веселовський А.А. про визнання недійсним договору купівлі-продажу
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 524/5707/19
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Сімоненко Валентина Миколаївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.05.2020
  • Дата етапу: 25.05.2020
  • Номер: 22-ц/814/1274/21
  • Опис: Лущ М.М. до ТзОВ "Науково-виробнича іноваційна фірма "ВІЛП", Воронюк Л.П. , третя особа – Веселовський А.А. про визнання недійсним договору купівлі-продажу
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 524/5707/19
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Сімоненко Валентина Миколаївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.04.2021
  • Дата етапу: 31.05.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація