Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #87398093

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/7123/17 Номер провадження 11-кп/814/69/20Головуючий у 1-й інстанції Логвінова О.В. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.






У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


01 липня 2020 року м. Полтава


Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних

справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – судді                Корсун О.М.

суддів:                                Костенка В.Г., Нізельковської Л.В.

з участю секретаря

судового засідання                Коротун І.В.

прокурора                                Черниша А.М.

обвинувачених                        ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,        

        захисників                 Пожидаєва В.О., Пастернака В.М.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017170020002393, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2017 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 16.04. 2018,-


ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бєлгрод РФ, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 13.04.2017 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 та ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк 1 рік;

визнано винуватим та засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання  за попереднім вироком Київського районного суду м. Полтави від 13.04.2017 та остаточно призначено ОСОБА_2   покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили обрано у виді тримання під вартою. Строк відбуття покарання встановлено рахувати з 16.04.2018.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Полтава, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого,  в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

визнано винуватим та засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк 2 роки.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов`язки: протягом іспитового строку періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 застосовано особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8» до ОСОБА_1  та ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задоволено та стягнуто із  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ЗАТ «МБУ № 8» - 66 214 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за те, що :

17.09.2017 в період часу із 12.00 до 16.00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: вул АДРЕСА_4 Ливарна, 7 в м. Полтава, таємно повторно, проникли через огорожу на територію ЗАТ «МБУ № 8», після чого, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, за допомогою викрутки, проникли до офісного приміщення на другому поверсі, звідки викрали чотири офісних крісла, загальною вартістю 6310,04 грн. та одне крісло вартістю 1680 грн., спортивний костюм, вартістю 1500 грн., кросівки чорного кольору фірми «Adidas», вартістю 1200 грн., 1 масляний обігрівач сіро-білого кольору, вартістю 400 грн., 1 масляний обігрівач «Rainford» s/n 06250 вартістю 675 грн., кондиціонер «Samsung» s/n PADX402498L з компресором «Samsung» model: SH09ZWHX, вартістю 3907,55 грн., кондиціонер «Samsung» s/n: PADX400403X, вартістю 3907,55 грн., телевізійну супутникову тарілку білого кольору, вартістю 900 грн., електричний чайник «Panasonic» білого кольору, вартістю 1100 грн., міні АТС «Panasonic» вартістю 900 грн., БФП «CANON MF 3010» чорного кольору вартістю 5000 грн., настінний годинник коричневого кольору, вартістю 100 грн., настінний годинник білого кольору вартістю 100 грн., офісні приналежності та канцелярські засоби вартістю 800 грн., 9 електричних ламп із втулками, вартістю 1350 грн., 3 картинки в рамках, вартістю 150 грн., настінну карту України, вартістю 250 грн., шкіряний портфель чорного кольору, вартістю 1629,02 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 31859,16 грн., а також ноутбук марки «Aser Travel Mate5320» Model No: MS2205, вартістю 1800 грн.,   БФП «Canon MF-3010» чорного кольору, серія НОМЕР_1 , вартістю 3221,37 грн., печатку адвоката ОСОБА_4 , вартістю 750 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_4   матеріальну шкоду на суму 5771,37 грн.

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого просить вирок змінити в частині призначення покарання, яким призначити йому- ОСОБА_2 менш суворе покарання із застосуванням ст. 69 КК України, врахувавши обставину, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 - часткове відшкодування матеріальних збитків потерпілим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника в підтримку поданої обвинуваченим ОСОБА_2 апеляційної скарги. Одночасно обвинувачений ОСОБА_2 просив суд врахувати те, що він має активну форму туберкульозу легень та другу групу інвалідності з даного приводу. Думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з журналу судового засідання та аудіозапису перебігу судового засідання, який міститься на технічному носії інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, фактичні обставини кримінального правопорушення ніким з учасників судового провадження не оспорювалися і докази відносно них, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджувалися, а тому висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин, які не оспорюються і в апеляційній скарзі, згідно з положеннями ч. 2 ст. 394 КПК України, перевірці апеляційним судом не підлягають.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого  ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення за обставин встановлених судом, у апеляційній скарзі не оспорюються.

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_2 , про те, що суд безпідставно не визнав обставиною, яка пом`якшує його покарання - часткове відшкодування матеріальних збитків потерпілим, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 КК України зазначено, що при призначенні покарання обставинами, які пом`якшують покарання, визнаються, зокрема: добровільне відшкодування завданого збитку.

Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди здійснюється з власної ініціативи до винесення обвинувального вироку суду. Збитки є шкодою майнового характеру, вираженою в грошовій формі. Вони можуть виражатися зокрема: у наданні потерпілому коштів, які він витратив у зв`язку зі злочинним посяганням, поверненні викраденого майна тощо. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди може розглядатися судом як обставина, що пом`якшує покарання, незалежно від того, здійснені вони до викриття злочину, в період його розслідування чи судового розгляду. Не є обов`язковим при цьому особисте відшкодування винним завданого збитку або усунення заподіяної шкоди. Вони можуть бути здійснені за його дорученням або на прохання й іншими особами як за рахунок винного, так і за рахунок цих осіб.

Так, відповідно до розписки потерпілого ОСОБА_3 встановлено, що останній вимог щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди до обвинуваченого ОСОБА_2 не має (т.1 а.с.98). Потерпілому ОСОБА_4 шкода відшкодована шляхом повернення викрадених речей поліцією, тобто не обвинуваченим ОСОБА_2 .. Шкода завдана злочином ОСОБА_2 не в повному обсязі відшкодована, оскільки крім завданої шкоди злочином потерпілому ОСОБА_3 даним злочином була завдана шкода ЗАТ «Мостобудівельне управління №8», яка обвинуваченим ОСОБА_2 не відшкодована. З огляду на зазначене, колегією суддів встановлена відсутність обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 – добровільне відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003№ 7«Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі постанова Пленуму) вказано, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом, в тому числі і менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_2 про наявні підстави для застосування ст. 69 КК України, то вони є безпідставними, оскільки згідно зі ст. 69 КК України призначення основного покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винуватого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, але дані обставини не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину обвинуваченим. Крім того, обговорюючи можливість призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України колегія суддів окрім зазначеного враховує особу обвинуваченого, який є раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив на шлях виправлення не став, натомість, повторно, вчинив злочин майже через 4 місяці після ухвалення попереднього вироку, а саме 13.04.2017 Київським районним судом м. Полтава. З огляду на наведене підстави для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відсутні.

Водночас слід зазначити, що призначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України не відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

  Колегія суддів враховує те, що обвинувачений має активну форму туберкульозу легень та другу групу інвалідності з даного приводу, але на правильність оскаржуваного судового рішення щодо призначення покарання ОСОБА_2 це не впливає.

ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке є мінімальним у межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, відповідно до вимог ст.ст. 50,65,71 КК України.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та безумовних підстав, передбачених ст. 409 КПК України для зміни ухваленого судового рішення щодо ОСОБА_2 як про це ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 , колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 376,404,405,407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 16.04.2018 щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.




СУДДІ:

Корсун О.М. Костенко В.Г.         Нізельковська Л.В.







  • Номер: 11-кп/814/69/20
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 552/7123/17
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Корсун О.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.10.2018
  • Дата етапу: 01.07.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація