Справа № 686/25716/19

Провадження № 2/686/2969/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       01.07.2020          м. Хмельницький

               Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Кшановській Є.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької області, Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди посилаючись на те, що незаконною постановою про закриття кримінального провадження №12018240010001455 слідчого слідчого відділу Зарічанського ВНП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 А.В. йому заподіяна моральна шкода у розмірі 1 млд. грн. та майнова шкода у розмірі 50020 грн.

Ухвалою суду 15.10.2019 року позов залишено без руху, надано строк позивачу для усунення недоліків.

Ухвалою 20.01.2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду 03.03.2020 року ухвалу про повернення скасовано та справу повернуто для продовження розгляду.

Ухвалою суду 31.03.2020 року відкрито загальне провадження по справі та справу призначено до підготовчого засідання.

22.04.2020 року Головним управлінням національної поліції в Хмельницькій області подано відзив на позовні вимоги у якому управління просить відмовити в позові через недоведенність позовних вимог.

04.05.2020 року Державною казначейською службою України подано відзив про заперечення позовних вимог.

Ухвалою суду 29.05.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 01.07.2020 року.

У судове засідання позивач не з`явився проте, у змісті позовних вимог просить справу розглядати без його участі.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, подали відзиви щодо позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження тому не підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 02.03.2018 року постановою слідчого відділу Зарічанського ВНП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Данкулинець А.В. закрито кримінальне провадження №12018240010001455.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду по справі №686/18852/19 від 16.09.2019 року скасовано вище зазначену постанову слідчого.

Встановлений факт прийняття передчасного процесуального рішення у кримінальному провадженні не свідчить про завдання особі шкоди та наявності підстав для її відшкодування.

Реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Доказування наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправністю дій її заподіювача і шкодою є обов`язком позивача.

На підставі ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди, завданої внаслідок діяльності зазначених органів, діють правила частини шостої цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах  (ст.ст. 1173, 1174 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої посадовою особою правоохоронного органу, пославшись на положення ст. 1174 ЦК України.

Статтею 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 1 і ч. 2 ст. 23 ЦК України).  

Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 31 березня 2005 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, причинний зв`язок між протиправністю поведінки заподіювача шкоди і заподіяною шкодою.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1 і 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1, ч. 5 і ч. 6 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано лише докази оскарження ним дій (бездіяльності), процесуальних рішень слідчого під час досудового розслідування і прийняття судових рішень за наслідками розгляду скарг.

Проте, інші обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності не доведені.

Витрати ОСОБА_1 , пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, витрати дорогоцінного часу на проїзд, витрати пов`язані із пересиланням документів, добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту) відносяться до процесуальних витрат, порядок відшкодування і розподілу яких  визначений у главі 8 КПК України. Вони не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися як збитки.

Не надано позивачем також доказів спричинення йому душевних страждань внаслідок протиправних дій щодо нього, причинно-наслідкового зв`язку між порушенням його права та наслідками, які спричинило це порушення, у тому числі й погіршення стану здоров`я, та відповідно заподіяння моральної шкоди.

При вирішенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що сам факт прийняття слідчим процесуального рішення не свідчить про завдання особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування.

Позивач отримав захист своїх прав за результатами судового розгляду його скарг на дії (бездіяльність) прокурора. Враховуючи наведене суд вважає, що позов є необгрутованим тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.1212, 1215 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                С. Стефанишин