Справа № 219/6709/19

                                        Провадження № 2/219/354/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

26 червня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого – судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Кривошапко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач АТ Комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 124337,94 грн. за кредитним договором № б/н від 29 жовтня 2013 року, яка складається з наступного: 3203,54 грн. – заборгованість за кредитом; 121134,40 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом з 29 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2018 року, а також судовий збір в розмірі 1921 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 2800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг».

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач, в порушення умов договору та вимог діючого законодавства, своєчасно не надав банку кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, внаслідок чого станом на 27 травня 2019 року має заборгованість – 205910,43 грн., яка складається з наступного: 3203,54 грн. – заборгованість за кредитом; 198106,89 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4600,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Однак позивач звертає увагу суду, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 124337,94 грн., яка складається з наступного: 3203,54 грн. – заборгованість за кредитом; 121134,40 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом з 29 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2018 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, надав суду заяву, в якій наполягає на позовних вимогах, просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату Відповідач у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України. Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд згідно зі ст. 280 ЦПК України ухвалив заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою відео- та звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що пред`явлені позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач та Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, уклали кредитний договір у вигляді анкети-заяви № б/н від 29 жовтня 2013 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка підписана сторонами.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору банк передав відповідачу кредитну картку, однак, останній не виконав взятих на себе зобов`язань, не сплатив у встановлений строк суму основного боргу, а тому, станом на 27 травня 2019 року має заборгованість – 205910,43 грн., яка складається з наступного: 3203,54 грн. – заборгованість за кредитом; 198106,89 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4600,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Однак позивач просить стягнути з відповідача лише частину суми заборгованості за кредитом – заборгованість у розмірі 124337,94 грн., яка складається з наступного: 3203,54 грн. – заборгованість за кредитом; 121134,40 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом з 29 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2018 року.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому, повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 29 жовтня 2013 року процентна ставка не зазначена та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Також, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Тарифів та Витягом з Умов відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період – з часу виникнення спірних правовідносин (29 жовтня 2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19 червня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29 жовтня 2013 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, а також, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, у задоволенні вимог про стягнення 121134,40 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом з 29 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2018 року слід відмовити.

У зв`язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем, з останнього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 3203,54 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у розмірі 49,49 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором б/н від 29 жовтня 2013 року у розмірі 3203 (три тисячі двісті три) грн. 54 коп., а також судовий збір у розмірі 49 (сорок дев`ять) грн. 49 коп.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості: 121134,40 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом з 29 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2018 року – відмовити. 

Заочне рішення може бути переглянуто Артемівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя                                                                                         Р.Є. Дубовик