КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 357/1605/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5198 /2020

Головуючий у суді першої інстанції: Кошель Б.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

30 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Макаровій К.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ведмеденка Олександра Дмитровича, заінтересована особа: ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась із скаргою на дії старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що на виконанні у міському відділі ДВС знаходиться виконавчий лист №2/357/586/18 від 14 лютого 2018 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на підставі рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів на її особисте утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, починаючи з 15 лютого 2017 року і до досягнення дитиною трьох років та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_1 , але неменше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2017 року і до повноліття дитини. 3 липня 2018 року старшим державним виконавцем за даними виконавчими листами відкрито виконавчі провадження №56682479 та №56682343.

Зазначила, що державним виконавцем при проведенні розрахунку заборгованості по аліментах не враховано, що боржник ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець отримав суму загального доходу за звітний період 2017 року - 766 954,30 грн., а розрахунок заборгованості здійснено тільки з чистого доходу в сумі 62 934,06 грн. У зв`язку з чим, скаржницею було подано до суду скаргу на дії державного виконавця щодо проведення вказаних розрахунків.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.04.2019 року зобов`язано державного виконавця Ведмеденко О.Д. провести перерахунок заборгованості по аліментах, однак, не дивлячись на обставини, встановлені рішенням суду, державним виконавцем було знов складено розрахунки заборгованості зі сплати аліментів, виходячи з чистого доходу ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.

А тому, просила суд визнати дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області щодо проведення розрахунку заборгованості по аліментам неправомірними та зобов`язати провести перерахунок заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 серпня 2019 року скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ведмеденко Олександра Дмитровича щодо проведення розрахунку заборгованості по аліментам боржника ОСОБА_1 , у виконавчих провадженнях № 56682343 та № 56682479 від 3 липня 2018 року.

Зобов`язано старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ведмеденко Олександра Дмитровича провести перерахунок заборгованості по аліментам боржника ОСОБА_1 , у виконавчих провадженнях № 56682343 та № 56682479 від 3 липня 2018 року з урахуванням фактичного заробітку (доходу), крім іншого, отриманого ОСОБА_1 згідно довідки Білоцерківського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №1937/9/10-02 від 25.09.2018 року, що складає за 2017 рік - 766 954,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2018 року по справі №357/1605/17, видано два виконавчих листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів на її особисте утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, починаючи з 15 лютого 2017 року і до досягнення дитиною трьох років та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2017 року і до повноліття дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, 3 липня 2018 року старшим державним виконавцем Бобриковою О.В. відкрито виконавчі провадження АСПВ №56682479 та АСПВ №56682343 на виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2018 року.

28 вересня 2018 року старшим державним виконавцем Бобриковою О.В. за виконавчими листами 2/357/586/18, виданого 27 червня 2018 року та 2/357/586/18, виданого 27 червня 2018 року здійснено розрахунки зі сплати аліментів.

Після надходження до начальника Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області скарги заявника, звільнення державного виконавця Бобрикової О.В. та передачі вказаних виконавчих проваджень Ведмеденко О.Д. , останнім здійснено розрахунки заборгованості зі сплати аліментів на суму 17068, 23 грн. та 4248,91 грн.

Не погоджуючись із вказаними розрахунками ОСОБА_2 у листопаді 2018 року звернулась до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ведмеденка О.Д.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 10.01.2019 року у задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.04.2019 року вказану ухвалу скасовано, а скаргу ОСОБА_2 задоволено.

31.05.2019 року на виконання постанови Київського апеляційного суду від 23.04.2019 року заступником начальника Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Ведмеденко О.Д. здійснено розрахунки заборгованості зі сплати аліментів на суму 5 252,82 грн. та 866,91 грн.

З вказаних розрахунків вбачається, що їх складено, виходячи з чистого доходу ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.

З витягу з реєстру платників єдиного податку вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у боржника ОСОБА_1 виникла з лютого 2017 року.

ОСОБА_1 у звітний період 2017 року був фізичною особою-підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі витягом з реєстру платників єдиного податку.

Судом встановлено, що при проведенні розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , державний виконавець виходив із середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості.

За положеннями ч. 3 та ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Частиною 2 ст. 195 СК України визначено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Разом з цим, дана редакція ст. 195 СК України почала діяти на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року, який набув чинності з 1 липня 2017 року.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що до даних правовідносин до 1 липня 2017 року повинна застосовуватись норма ч. 2 ст. 195 СК України в попередній редакції, відповідно до якої заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном з огляду на наступне.

Оскільки скаржник не погоджується з діями державного виконавця в частині застосування норм права при проведенні розрахунку заборгованості, що призвело до невірного встановлення розміру заборгованості, суд першої інстанції вважав скаргу ОСОБА_2 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а дії виконавця щодо проведеного розрахунку неправомірними та вважав за необхідне зобов`язати провести новий розрахунок заборгованості по аліментах.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що в даній справі виник спір щодо розміру заборгованості по аліментах, а тому ОСОБА_2 повинна була звернутися до суду з позовом про визначення розміру заборгованості по аліментах, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , звертаючись з даною скаргою на дії державного виконавця посилалась на те, що виконавцем порушено порядок розрахунку заборгованості в частині застосування норм права, при проведенні розрахунку заборгованості, що призвело до невірного встановлення розміру заборгованості.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції, зобов`язавши, посадову особу Державної виконавчої служби здійснити перерахунок заборгованості по аліментах за методикою, яка, на думку суду, відповідає діючому законодавству, фактично втрутився у право і обов`язок державного виконавця, надані йому законом, самостійно визначати розмір заборгованості за аліментами, оскільки судом встановлено, що при проведенні розрахунку державним виконавцем невірно застосовано норми права, що призвело до невірного встановлення розміру заборгованості, відтак, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» суд правомірно зобов`язав державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості по аліментах.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.

Враховуючи наведе, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 1 липня 2020 року.

Головуючий

Судді