УХВАЛА

01 липня 2020 року

Київ

справа №520/4380/19

адміністративне провадження №К/9901/14994/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів Гімона М.М., Гусака М.Б.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступник Головного управління ДФС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000311401 від 31 січня 2019 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року позов задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000311401 від 31 січня 2019 року в частині донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 646597,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 161649,25 грн.

18 червня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступник Головного управління ДФС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам встановленим статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник у касаційній скарзі не обґрунтував підставу, на якій подається касаційна скарга.

Крім того, всупереч частини четвертої 330 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.

При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2019 році, а спір у справі носить майновий характер.

Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в тій же редакції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1921 гривні.

Скаржник просить переглянути судове рішення в частині задоволених позовних вимог, а саме скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000311401 від 31січня 2019 року, в частині збільшення суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 57 202грн, та за штрафними санкціями - 14300,50 грн.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги складає 2145,35 грн. ( (71 502,50 грн. х 1,5 %) х 200%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:

Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897

Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055")

Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)

Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом, також зазначити належне обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав.

Що стосується строку, протягом якого скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто подією, з якою пов`язується початок перебігу процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на приписи частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є день вручення скаржнику ухвали про залишення позовної заяви без руху

Поряд з тим, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року», яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту:«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, строк усунення недоліків касаційної скарг, визначений статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину

Враховуючи наведене, Суд вважає за необхідне встановити скаржнику строк протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, без урахування строку дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступник Головного управління ДФС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, без врахування строку дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України для усунення зазначеного недоліку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: М.М. Гімон

М.Б. Гусак