Справа № 310/7017/15-ц

2/310/101/20

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2020 року                                                                 м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги наступним. Між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53131449595В від 01 серпня 2013 року. 07 листопада 2014 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір відступлення права вимоги № 071114нв, у відповідності до умов якого ПАТ «ВТБ банк» передав, а позивач набув права вимоги коштів до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 31 009,50 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в сумі 23 199,50 грн., заборгованості за відсотками в сумі 2 317,50 грн., заборгованості за комісійною винагородою в сумі 5492,50 грн.  ОСОБА_1  на адресу, зазначену в позові, було направлено повідомлення про відступлення права вимоги. В порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував. У зв`язку з істотним порушенням ним умов кредитного договору ОСОБА_1 було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості, крім того, його неодноразово було повідомлено засобами телефонного зв`язку про наявність заборгованості. Не зважаючи на вказане, відповідач свої зобов`язання не виконав, кредит не погасив, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 30 травня 2018 року було ухвалено заочне рішення, яким позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 було задоволено.

10 вересня 2018 року на підставі заяви відповідача вказане рішення було скасовано.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав додаткові пояснення по справі та заперечення на клопотання відповідача, в яких просив справу розглянути без його участі, клопотання відповідача залишити без розгляду та задоволення, позов задовольнити повністю з урахуванням наступного. В порушення ст. 178 ЦПК України відповідачем не надано суду та не направлено позивачу відзив на позовну заяву, натомість 24 квітня 2020 року ОСОБА_1 направив суду клопотання про проведення судового засідання без його участі (обставини, що мають істотне значення для вирішення справи), чим грубо порушив цивільно-процесуальні строки щодо надання відзиву. Вказане клопотання на адресу позивача не було направлено. Позивач вважає, що в даному випадку відповідач зловживає своїми процесуальними правами. ОСОБА_1 порушив виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів первісному кредитору та не повертає кредитні кошти позивачу. Відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № 071114нв позивач набув права вимоги до відповідача в сумі 31 009,50 грн. Вказана сума нарахована ПАТ «ВТБ Банк» в день відступлення права вимоги. За цей період позивачем не здійснено нарахувань будь-яких штрафних санкцій. Позивач вважає надані ним докази належними та достатніми, оскільки кредитний договір, укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та  ОСОБА_1 , та договір про відступлення прав вимоги у встановленому порядку недійсними не визнані. Відповідач не скористався правом надати суду власний розрахунок заборгованості. На виконання п. 3.1.6 договору про відступлення права вимоги № 071114нв від 07 листопада 2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено підписаний та засвідчений оригінал повідомлення від 14 листопада 2014 року про відступлення прав вимоги та повідомлення від 14 листопада 2014 року про порядок погашення заборгованості по кредитному договору № R53131449595В від 01 серпня 2013 року та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних, що підтверджується описом вкладення у цінний лист. Не отримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляє його обов`язку погашення заборгованості. Після відступлення права вимоги ні на рахунок первісного стягувача, ні на рахунок позивача коштів для погашення заборгованості від ОСОБА_1 не надходило. Оскільки дана справа відноситься до малозначних, відповідно до ст. 60 ЦПК України представляти інтереси позивача має право його представник.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про проведення засідання без його участі та письмову промову, відповідно до яких ОСОБА_1 позов не визнав з наступних підстав. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його права вимоги до відповідача за кредитним договором № R53131449595В від 01 серпня 2013 року, а саме – відсутній правочин щодо зміни кредитора у зобов`язанні та документи, які посвідчують права, що передавались та були невід`ємною частиною договору відступлення прав вимоги. Відповідач не отримував належним чином складене та надіслане на його адресу повідомлення про відступлення прав вимоги як від імені ПАТ «ВТБ Банк», так і від позивача. В порушення ч. 1 ст. 1082 ЦК України позивачем не надано доказів належного повідомлення та отримання ОСОБА_1 за місцем його реєстрації повідомлень щодо відступлення права грошової вимоги та зміну умов кредитного договору. З урахуванням того, що повідомлення про зміну кредитора обліковано під тим самим порядковим номером, що і позовна заява, відповідач вважає, що повідомлення про зміну кредитора та повідомлення позивача складені саме 13 липня 2015 року під час підготовки додатків до позовної заяви. Вважає, що допис кульковою ручкою з правої сторони від вихідного номеру в позовній заяві зроблений з метою приховування та викривлення фактів надсилання повідомлень та відсутності реєстру вихідної кореспонденції, а лист-повідомлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» № 000983302-1 від 14 листопада 2014 року та лист-повідомлення ПАТ «ВТП Банк» № 000983302 від 14 листопада 2014 року – є фальшивими. Витяг з додатку № 1 складений з математичними помилками, з нього фактично не можливо встановити, скільки днів конкретно існує прострочення платежів за кредитним договором та вичерпну суму заборгованості. Крім того, позивачем не додано акту прийому-передачі права вимоги за кредитним договором № R53131449595В від 01 серпня 2013 року в сумі 31 009,50 грн. Копія розрахунку заборгованості сформована ПАТ «ВТБ Банк» та завірена печаткою банка, що є не зрозумілим, оскільки, як вбачається з позову, з 07 листопада 2014 року по спірному кредитному договору кредитором є позивач. З урахуванням того, що позивачем не надано достатніх правових підстав для ухвалення рішення про стягнення зазначеної суми заборгованості, наявні в матеріалах справи докази складені не належним чином та всупереч вимогам законодавства, відсутні документи, що підтверджують право вимоги позивача та підтвердження факту порушення його прав, в зв`язку з безпідставністю позовних вимог та їх недоведеністю просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53131449595В від 01 серпня 2013 року.

07 листопада 2014 між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги № 071114нв, у відповідності до умов якого ПАТ «ВТБ банк» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» свої права вимоги до відповідача, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

На виконання п. 3.1.6 Договору про відступлення права вимоги № 071114 від 07 листопада 2014 р. ПАТ «ВТБ Банк» відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № R53131449595В від 01 серпня 2013 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Крім того, 14 листопада 2014 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» направило ОСОБА_1 повідомлення про порядок погашення заборгованості по вказаному кредитному договору.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунки позивача або на рахунки попередніх кредиторів.

Станом на 03 серпня 2015 року заборгованість за договором № R53131449595В від 01 серпня 2013 року становить в сумі 31009,50 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в сумі 23 199,50 грн., заборгованості за відсотками в сумі 2 317,50 грн., заборгованості за комісійною винагородою в сумі 5492,50 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, вимог Цивільного кодексу України, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свої зобов`язання і на підставі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

В судовому засіданні було встановлено, що зобов`язання відповідачем виконувалися не належним чином та не регулярно, чим істотно були порушені умови кредитного договору.

З твердженнями відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Після скасування заочного рішення від відповідача будь-яких заяв про фальшивість доказів або клопотань про витребування письмових доказів до суду не надходило. Передача права вимоги від ПАТ «ВТБ Банк» до позивача підтверджується наявними в матеріалах справи договором про відступлення права вимоги № 071114нв від 07 листопада 2014 року, реєстром прав вимоги № 1 до вказаного договору, витягом з додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № 071114нв від 07 листопада 2014 року, актом прийому-передачі реєстру прав вимоги до зазначеного договору.

В даному випадку в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, оскільки договір про відступлення права вимоги № 071114нв від 07 листопада 2014 року у встановленому порядку недійсним не визнаний та в додатку № 1 до нього – реєстр прав вимоги, який є невід`ємною частиною договору, визначено розмір відступленої заборгованості та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.

На виконання п. 3.1.6 договору про відступлення права вимоги № 071114нв від 07 листопада 2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення від 14 листопада 2014 року про відступлення прав вимоги та повідомлення від 14 листопада 2014 року про порядок погашення заборгованості по кредитному договору № R53131449595В від 01 серпня 2013 року та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, долученим до позовної заяви.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Ч.ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості ні первісному кредитору, ні позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Оскільки дана справа відноситься до категорії малозначних справа, з урахуванням норми ч. 2 ст. 60 ЦПК України, право підпису позовної заяви має представник за довіреністю.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 31 009,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 310,10 грн. (платіжне доручення від 07.07.2015 року).

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № R53131449595В від 01 серпня 2013 року у розмірі 31 009 (тридцять одна тисяча дев`ять) грн. 50 коп., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в сумі 23 199,50 грн., заборгованості за відсотками в сумі 2 317,50 грн., заборгованості за комісійною винагородою в сумі 5492,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) судовий збір у розмірі 310 (триста десять) грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 червня 2020 року.

Суддя                                        О. М. Вірченко