Справа № 1 –  21 / 10

В И Р О К

І М ’ Я М      У К Р А Ї Н И

25 січня 2010 року                                         м. Черкаси

    Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі :

головуючого:         судді         -  Попельнюха Р.О.

при секретарях:                 -  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

з участю:        

прокурорів:                     -  ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисника:                     -  ОСОБА_6

адвоката:                     -  ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну  справу за звинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця за національністю, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов’язаного, одруженого, в силу ст.89 КК України не судимого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

    Підсудний ОСОБА_8, 19.06.2009 року близько 16 години 30 хвилин в світлий час доби, керуючи автобусом „БАЗ А079.04 р.н.”, д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись в м. Черкаси по вулиці Чигиринській від вул.. Першотравневої в напрямку вул.. Подолинського, в порушення вимог п.8.7.3. е) та п.8.10. Правил дорожнього руху України, при поданні світлофором сигналу, що забороняє рух, не зупинився перед перехрещуваною проїзною частиною, виїхав на перехрестя вулиць Чигиринської та Пацаєва на забороняючий рух червоний сигнал світлофору, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9, яка переходила проїзну частину вулиці Чигиринської справа наліво по напрямку руху автобуса на зелений сигнал світлофора та яка внаслідок дорожньо – транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді: черепно – мозкової травми у вигляді забою головного мозку, крововиливів під м’які мозкові оболонки, перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливу в м’які тканини голови із внутрішнього боку, які згідно з висновком судово медичної експертизи №506/21 від 16.07.2009 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; закритої травми грудної клітки у вигляді забою обох легень, яка згідно з висновком судово медичної експертизи №506/21 від 16.07.2009 року відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості; синців та саден на кінцівках, садна в поперековій ділянці зліва, синця та подряпини на обличчі, які згідно з висновком судово медичної експертизи №506/21 від 16.07.2009 року відносяться легких тілесних ушкоджень, та внаслідок чого померла на місці пригоди.

Допитаний в судовому засіданні на початку судового слідства підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині спочатку категорично заперечив, повідомивши, що дорожньо – транспортна пригода відбулась не з його вини, а з вини пішохода ОСОБА_10, яка перетинала проїзну частину вулиці Чигиринської справа наліво по напрямку руху автобуса на забороняючий їй рух сигнал світлофора, а під час закінчення судового слідства, після зібрання та аналізу неспростовних доказів його вини, визнав себе винним повністю та повідомив, що 19.06.2009 року близько 16 години 30 хвилин він, керуючи автобусом БАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись в м. Черкаси по вулиці Чигиринській від вул.. Першотравневої в напрямку вул.. Подолинського при поданні світлофором сигналу червоного кольору, який забороняє рух, вважаючи, що зможе закінчити проїзд перехрестя без будь яких наслідків, не зупинився перед перехрещуваною проїзною частиною, виїхав на перехрестя вулиць Чигиринської та Пацаєва на червоний сигнал світлофору, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9, яка в цей час почала переходити проїзну частину вулиці Чигиринської справа наліво по напрямку руху автобуса, яким він керував. Внаслідок ДТП ОСОБА_9 померла на місці.

    Крім повного визнання підсудним своєї вини та наприкінці судового розгляду справи, вина останнього повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

- показами ОСОБА_11, який будучи допитаним на досудовому слідстві та чиї покази були оголошені в судовому засіданні пояснив, що 19.06.2009 року, близько 16 години 30 хвилин він на автомобілі «Шеврове-Авео» рухався по вул.. Чигиринській  від вул.. Першотравневої до вул.. Пацаєва в крайньому правому ряду на відстані близько 0,5 метрів від бордюрного каменю. Перед перехрестям вулиць Чигиринської та Пацаєва він зупинив свій автомобіль в крайньому правому ряду на червоне світло світлофору по напрямку його руху. Коли він зупинив свій автомобіль, спереду ніяких транспортних засобів на смузі його руху не було. Ліворуч від нього, в лівій крайній смузі, не зважаючи на заборонений червоний сигнал світлофору, не зупиняючись продовжив рух маршрутний автобус жовтого кольору, який рухався по маршруту №5. Коли зазначений автобус переїжджав перехрестя, він – ОСОБА_11 почув звук гальмування та глухий звук удару, як йому потім стало відомо, водій згаданого автобуса здійснив наїзд на пішохода.

                    Т.1 а.с.40-41.

- показами ОСОБА_12, який будучи допитаним на досудовому слідстві та чиї покази були оголошені в судовому засіданні повідомив, що 19.06.2009 року, близько 16 години 30 хвилин він керував власним автомобілем ВАЗ 2108 по вул.. Чигиринській від вул.. Подолинського в напрямку виїзду з м. Черкаси. Рухався в лівій смузі. Перед перехрестям з вул.. Пацаєва він побачив, що почав мигати жовтий сигнал світлофору, у зв’язку з чим зупинив свій автомобіль перед перехрестям. Чекаючи дозволяючий – зелений сигнал світлофора подивився в праву сторону і саме в цей час почув звук гальмування, а повернувши голову на звук, почув удар та побачив як автобус, який рухався йому на зустріч, скоїв наїзд на пішохода, який переходив дорогу по пішохідному переходу.

                    Т.1 а.с.60.

- показами ОСОБА_13, яка будучи допитаною на досудовому слідстві та чиї покази були оголошені в судовому засіданні повідомила, що 19.06.2009 року близько 16 години 25 хвилин вона перебувала у автобусі БАЗ, яким час керував ОСОБА_8 В цей час вони рухались в м. Черкаси по вул.. Чигиринській від вул.. Першотравневої в напрямку вул.. Пацаєва. Під’їжджаючи до перехрестя з вул.. Пацаєва вона побачила, що на світлофорі по напрямку їх руху зелене світло світлофору почало мигати, але ОСОБА_8 не зупиняючись перед перехрестям, продовжив рух через нього, а коли автобус доїхав приблизно до середини перехрестя, вже загорівся червоний колір світлофора, на що водій спочатку пригальмував, а потім відпустив гальма та далі продовжив рух автобуса. Через якусь мить вона побачила, як проїжджу частину вул.. Пацаєва почала переходити молода жінка, а ОСОБА_8 намагаючись уникнути наїзду на пішохода, почав гальмувати, але оскільки відстань між автобусом та пішоходом була малою, відбувся наїзд на пішохода.

                    Т.1 а.с.84.

- показами ОСОБА_14, який будучи допитаним на досудовому слідстві та чиї покази були оголошені в судовому засіданні повідомив, що 19.06.2009 року, близько 16 години 25 хвилин він рухався на власному автомобілі «ОСОБА_15 – Нексія» в м. Черкаси по вул.. Пацаєва зі сторони ріки Дніпро в напрямку вул.. Чигиринської, під’їхавши до перехрестя з вул.. Чигиринською, він зупинив свій автомобіль перед перехрестям, оскільки по напрямку його руху горіло червоне світло світлофору. Коли по напрямку його руху ввімкнулось зелене світло світлофору, він почекав 2-3 секунди та подивившись в ліву сторону по напрямку свого руху, побачив, що перед світлофором легкові автомобілі, які рухались по вул.. Чигиринській від вул.. Першотравневої в напрямку вул.. Подолинського, зупинились оскільки їм світило червоне світло світлофора. Впевнившись в безпечності руху, він – ОСОБА_14, розпочав рух та виконуючи маневр правого повороту, почав виїжджати на вул.. Чигиринську, але виконати зазначений маневр не зміг, оскільки по вул.. Чигиринській від вул.. Першотравневої в напрямку вул.. Подолинського на великій швидкості проїхав автобус жовтого кольору, який змусив його різко загальмувати щоб уникнути ДТП. Коли він – ОСОБА_14 зупинився, автобус продовжив рух і в цей час по пішохідному переходу справа наліво по напрямку руху автобуса на зелене світло світлофора переходила проїжджу частину жінка, на яку зазначений автобус вчинив наїзд.

                    Т.1 а.с.126-127.

- свої покази свідок ОСОБА_14 повністю підтвердив під час зводин віч на віч з ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_13, які зафіксовані в протоколах зводин віч на віч з зазначеними особами від 07.07.2009 та 08.08.2009 року.

                    Т.1 а.с.144-145, 159-160.

- висновком судово – медичної експертизи №506/21 від 16.07.2009 року, згідно з яким причиною смерті ОСОБА_9 є черепно мозкова травма у вигляді забою головного мозку, крововиливів під м’які мозкові оболонки, перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливу в м’які тканини голови із внутрішнього боку, синця та подряпини на обличчі.

                    Т.1 а.с.71.

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.06.2009 року за участю свідка ОСОБА_11, в якому свідок підтвердив раніше дані ним покази та показав де, як та при яких обставинах сталася дорожньо – транспортна пригода внаслідок якої загинула ОСОБА_9

                    Т.1 а.с.64-65.

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 29.06.2009 року за участю свідка ОСОБА_14, в якому свідок підтвердив раніше дані ним покази та показав де, як та при яких обставинах сталася дорожньо – транспортна пригода внаслідок якої загинула ОСОБА_9

                    Т.1 а.с.135-136.

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 08.08.2009 року за участю свідка ОСОБА_13, в якому свідок підтвердила раніше дані нею покази та показала де, як та при яких обставинах сталася дорожньо – транспортна пригода внаслідок якої загинула ОСОБА_9

                    Т.1 а.с.155-156.

- висновком судово – авто технічної експертизи №4/187 від 22.06.2009 року, згідно з якою швидкість руху автобуса БАЗ А079.04 р.н., д.н.з. НОМЕР_1 на момент початку гальмування становила приблизно 36,4 км/год. В дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, водій автобуса БАЗ А079.04 р.н., д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.8.7.3. е) Правил дорожнього руху України.

                    Т.1 а.с.80-82.

- висновком судово – авто технічної експертизи №4/197 від 25.06.2009 року, згідно з якою в дорожній обстановці, яка склалась на момент ДТП, водій автобуса БАЗ А079.04 р.н., д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 8.7.3. г); 8.10.; 8.11. Правил дорожнього руху України.

                    Т.1 а.с.110-111.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вину підсудного ОСОБА_8 доведено повністю.

    Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Під час постановлення вироку суд аналізуючи покази підсудного ОСОБА_8 на досудовому слідстві та в судовому засіданні, який спочатку визнавав себе винним частково, а в кінці судового слідства, після дослідження і аналізу неспростовних доказів по справі, визнав себе винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України повністю, приходить до висновку, що підсудний це зробив не щиро, а вимушено, від безнадійності. Покази ОСОБА_8 щодо порушення пішоходом ОСОБА_9 правил дорожнього руху України, не відповідають дійсності та спростовуються зібраними по справі доказами, які були наведені вище.

    Аналізуючи зібрані по справі докази суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_15, який під час досудового слідства пояснив, що підсудний ОСОБА_8 рухався на дозволяючий зелений сигнал світлофора, а ОСОБА_9, навпаки на червоний, оскільки такі покази спростовуються зібраними по справі доказами, а сам ОСОБА_15 при детальному викладенні обставин ДТП, не зміг пояснити слідчому яким був автобус, яким керував підсудній (чи то з рекламою, чи без). Також суд не виключає дачу ОСОБА_15 показів які спростовують вину ОСОБА_8 на прохання матері останнього, оскільки про існування ОСОБА_15 як свідка слідчому стало відомо з клопотання матері підсудного ОСОБА_8 – ОСОБА_16

При призначенні покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні дітей.

В якості пом’якшуючої відповідальність обставини підсудного ОСОБА_17 суд враховує каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, особу підсудного, його позитивні характеристики, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, наявність пом’якшуючої відповідальність обставини, ставлення до злочину, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання у виді реального позбавлення волі.

Підстав для застосування вимог ст..69, 75 КК України, суд не вбачає.

Потерпілим по даній справі заявлявся цивільний позов про відшкодування на його користь 4671 гривні 06 копійок в рахунок відшкодування матеріальних збитків та про відшкодування на його користь та користь дітей загиблої ОСОБА_9 - неповнолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_16 лай В.В. 150000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Заявлений позов підсудний визнав у повному обсязі. Цивільний відповідач в судові засідання за неодноразовими викликами не з’явилась, про причини неявки в судові засідання суд не повідомила.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

    Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_14 України від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров*я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

В позовній заяві та в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_19 заявив, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_17 він та діти загиблої ОСОБА_9 – ОСОБА_18 та ОСОБА_20 втратили дочку та мати, яку їм вже ніколи не повернути, у зв’язку з чим ОСОБА_18 та ОСОБА_20 стали сиротами, що відобразилось і ще відобразиться на їх подальших долях, а він втратив свою надію і опору у старості. Крім цього, він – ОСОБА_19 постійно перебуває в психічному стресі і не може пережити втрати рідної дочки.

Таким чином, суд вважає, що заявлений потерпілим позов про відшкодування на його - ОСОБА_19 користь, який діє також і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_20, матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_21 підлягає до повного задоволення.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі за проведення двох судових авто-технічних експертиз складають 600 гривень 96 копійок і повинні бути стягнуті з підсудного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Строк відбування покарання рахувати з дня затримання - з 19.06.2009 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_19 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 4671 (чотири тисячі шістсот сімдесят одну) гривню 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_19 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином 150000 (сто п’ятдесят) тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Держави 600 (шістсот) гривень 96 копійок судових витрат за проведення судових авто – технічних експертиз.

    Речовий доказ по справі: автобус „БАЗ А079.04 р.н.” д.н.з. НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_22, проживаючому в ІНФОРМАЦІЯ_5, повернути власнику ОСОБА_21.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області  протягом 15 діб учасниками процесу з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_8 з час вручення йому копії вироку на руки.

Головуючий:                                         Р.О.Попельнюх