Справа № 1 –  12 / 10

В И Р О К

І М ’ Я М      У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 року                                                           м. Черкаси

    Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі :

головуючого:         судді         -  Попельнюха Р.О.

при секретарях:                 -  ОСОБА_1, ОСОБА_2

з участю:             прокурора     -  Мовчана О.М.

адвоката:                     -  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну  справу за звинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця за національністю, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.186, ч.1 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 працюючи з 23.01.2008 року згідно наказу №122-за від 22.01.2008 року, мастильником відділення реалізації нафтопродуктів по Черкаській області Управління реалізації нафтопродуктів Апарату управління ВАТ „Укрнафта”, а саме - АЗС №23/004, яка розташована в м. Черкаси по вул. Гагаріна, 29/1, будучи, відповідно до типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22.01.2008 року, матеріально відповідальною особою, в березні 2008 року, діючи з корисливих мотивів, привласнив та розтратив, тобто протиправно і безоплатно вилучив майно ВАТ „Укрнафта” відділення реалізації нафтопродуктів по Черкаській області, на загальну суму 5750 гривень 10 копійок, що в 22 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з урахуванням податкової соціальної пільги для відповідного року, завдавши своїми діями товариству збитки на вказану суму.

    Він же, 15.03.2009 року, близько 10.00. години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в приміщенні будинку №107 по вул.. Енгельса в м. Черкаси, діючи за раптово виниклим умислом на таємне викрадення майна громадянина ОСОБА_5, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав належний ОСОБА_5 мобільний телефон «Нокія 5310», залишкова вартість якого, згідно з висновком товарознавчої експертизи №6/36 від 26.03.2009 року, складає 1140 гривень, в якому знаходилась сім картка зі стартовим пакетом «Лайф», вартістю 25 гривень, на рахунку якого на той час були кошти в сумі 5 гривень, а коли його злочинні дії були помічені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на місті злочину відразу намагались зупинити його протиправні дії, вимагаючи словами повернути викрадене, на їх дії не реагував, повернути викрадене відмовився та відкрито утримуючи при собі, з місця вчинення злочину зник, чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1170 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.186 та ч.1 ст.191 КК України не визнав та повідомив, що в грудні 2008 року він влаштувався працювати мастильником на АЗС №31 ТОВ «Укртатнафта», спочатку стажувався, а з 23.01.2008 року, після підписання договору про повну матеріальну відповідальність, став матеріально відповідальною особою. Коли почав працювати, була проведена повна інвентаризація, під час якої недостачі виявлено не було. Разом з цим він, зі слів попереднього мастильника ОСОБА_8, знав, що нестача складає близько 2000 гривень, але не зважаючи на це, на прохання останнього підписав акт інвентаризації. В березні 2008 року він – ОСОБА_4 по сімейним обставинам перестав ходити на роботу та нікого про це не повідомив. Через деякий час йому стало відомо, що була проведена інвентаризація за наслідками якої було виявлено нестачу товаро – матеріальних цінностей на суму 5750 гривень 10 копійок. Звідки взялась нестача на зазначену суму, не знає. Знає лише про нестачу 2000 гривень, які залишилась після мастильника ОСОБА_8 Ніяких товаро - матеріальних цінностей він не привласнював та не розтрачував. Також підсудний повідомив, що 14.03.2009 року він познайомився з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вони всі разом протягом вечора проводили свій відпочинок в різних розважальних закладах міста, а потім, в ніч з 14.03.2009 року на 15.03.2009 року, на запрошення ОСОБА_5, поїхала до нього додому. Весь вечір та ніч в розважальних закладах, а також в будинку, де проживав ОСОБА_5, вони всі вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв в будинку ОСОБА_5, він – ОСОБА_4 побачив мобільний телефон «Нокія 5310», а коли вже вранці 15.03.2009 року, близько 10.00. години останній вийшов з будинку на подвір’я та вирішував якісь питання з господаркою будинку, вони: він – ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також вийшли на вулицю. В цей час у нього – ОСОБА_4 в руках був мобільний телефон ОСОБА_5, а коли він побачив, що до будинку під’їжджає маршрутне таксі, вирішивши їхати додому, сів до маршрутки. Доїхавши до вул.. Сєдова, вирішив повернути мобільний телефон власнику, у зв’язку з чим пересів на інше маршрутне таксі та поїхав до місця проживання ОСОБА_5 Що було далі не пам’ятає оскільки заснув, а прокинувся у Придніпровському РВУ МВС України в Черкаській області. Наміру привласнити мобільний телефон не мав. Зі слів свідків знає, що ОСОБА_5 побачивши його в маршрутному таксі, «витягнув» його з таксі, забрав обидва мобільних телефони та викликав працівників міліції.

    Хоча підсудний ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінуємих йому злочинів не визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

    За епізодом привласнення та розтрати чужого майна, яке перебувало у його віданні, вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується:

- показами ОСОБА_9, яка будучи допитаною на досудовому слідстві та в судовому засіданні, пояснила, що з квітня 2004 року по теперішній час працює на посаді бухгалтера ВАТ „Укрнафта”. В її обов’язки входить ведення бухгалтерського обліку нафтопродуктів та фасованих нафтопродуктів. 2 рази на місяць на АЗС проводиться інвентаризація наявної продукції. Протягом січня – березня 2008 року одним з працівників товариства був ОСОБА_4, який працював на АЗС №23004 в м. Черкаси мастильником. У зв’язку з тим, що ОСОБА_4 з 22.03.2008 р. не виходив на своє робоче місце, було вирішено перевести на дану ПЗМ іншого мастильника ОСОБА_10. При проведенні інвентаризації та перевірки наявності товару на АЗС №23004 перед допуском ОСОБА_11 до виконання своїх обов’язків на зазначеній АЗС, оператором 4-го розряду ОСОБА_12Г, в присутності мастильника ОСОБА_11 було проведено інвентаризацію товаро – матеріальних цінностей та виявлено нестачу фасованих нафтопродуктів на суму 5750 гривень 10 копійок. Це було відображено у акті інвентаризації ФНП по АЗС №23004 від 31.03.2008 року, який підписали ОСОБА_12, ОСОБА_11 та вона. При проведенні попередніх інвентаризацій під час роботи ОСОБА_4 також виявлялись деякі нестачі товарів, але на значно менші суми. Після проведення даної інвентаризації та передачі їй акту, вона підрахувала суму збитків та повідомила про це начальника дільниці АЗС ОСОБА_13

Т.1 а.с.60.

- показами ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_13, які будучи допитаними як свідки під час досудового слідства та в судовому засіданні, дали аналогічні як і ОСОБА_9 покази.

Т.1 а.с.61, 62, 65, 66.

- актом приймання - передачі обладнання та інструментів від 05.03.2008 року, в якому відображена нестача товаро – матеріальних цінностей на ПМЗ АЗС №23/004 станом на дане число.

Т.1 а.с.6.

- актом від 24.03.2008 року, в якому відображено факт не виходу ОСОБА_4 на робоче місце без поважної причини.

Т.1 а.с.7.

- актом відкриття ПЗМ на АЗС №23/004 для проведення інвентаризації фасованих нафтопродуктів від 31.03.2008 року.

Т.1 а.с.8.

- доповідними записками від 01.04.2008 року, 10.04.2008 року та 17.04.2008 року про неявку на робоче місце ОСОБА_4

Т.1 а.с.9-11.

- актами інвентаризації фасованих нафтопродуктів по АЗС №23/004 від 31.03.2008 року, в яких зафіксована нестача фасованих нафтопродуктів.

Т.1 а.с.15-24.

- наказом №122-за від 22.01.2008 року, згідно з яким ОСОБА_4 максим Юрійович прийнятий 23.01.2008 року мастильником відділення реалізації нафтопродуктів по Черкаській області Управління реалізації нафтопродуктів Апарату управління ВАТ «Укрнафта».

Т.1 а.с.27.

- типовим договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22.01.2008 року.

Т.1 а.с.28.

- довідкою про збитки ВАТ «Укранафта» відділення реалізації нафтопродуктів по Черкаській області від 05.08.2009 року, в якій зафіксована сума збитків 5750 гривень 10 копійок.

Т.1 а.с.74-75.

    За епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_5

-  показами самого ОСОБА_4, який будучи допитаним на досудовому слідстві повідомив, що 14.03.2009 року близько 23.00. години він в барі «Полуничка», розташованому по вул.. Енгельса зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_3 та ОСОБА_7, а також познайомився з її подругою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Всі разом вони вживали алкогольні напої. Приблизно о 01.00. годині 15.03.2009 року на пропозицію ОСОБА_5 вони всі разом поїхали до сауни, а близько 06.00. години, до нього до дому - до будинку №107 по вул.. Енгельса. В будинку вони продовжили вживати спиртні напої і це продовжувалось приблизно до 10 години, до того часу, коли він, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння вирішив поїхати до дому. В цей час до дому до ОСОБА_5 прийшла власниця даного будинку та між ними виникла розмова. Він – ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вийшли на подвір'я будинку. Коли він перед цим виходив з кімнати, в якій вони вживали алкогольні напої, побачив мобільний телефон «НОКІА 5310», який належав ОСОБА_5, який знаходився на стільці біля ліжка. Побачивши телефон у нього раптово виник умисел на заволодіння зазначеним телефоном. Для цього він взяв його зі стільця, вимкнув та поклав у кишеню своєї куртки. При цьому разом з ним знаходились ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які бачили, що він бере мобільний телефон ОСОБА_5 і намагались його словами зупинити. Але він, не зважаючи на це, заволодів вищевказаним мобільним телефоном та після того як вони покурили на вулиці, поїхав до дому на маршрутному таксі. Через деякий час був затриманий працівниками міліції.

                    Т.2 а.с.21-22, 49-50, 73, 98-99.

- показами ОСОБА_4 даними ним під час зводин віч на віч з потерпілим ОСОБА_5, та свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в яких він повністю підтвердив свої покази щодо викрадення мобільного телефону потерпілого.

                    Т.2 а.с.38-40, 67-69, 82-84.

- показами потерпілого ОСОБА_5, який будучи допитаним на досудовому слідстві та чиї покази були досліджені в судовому засіданні пояснив, що 14.03.2009 року близько 23.00. години він прийшов до бару «Полуничка», який знаходиться на розі вулиць Енгельса та Шевченка. Через деякий час в даному закладі зустрів свою знайому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і познайомився з двома молодими чоловіками, одним з яких був ОСОБА_4, а іншим молодий чоловік на ім’я ОСОБА_3. У вказаному закладі вони вживали спиртні напої та знаходились приблизно до 02.00. години 15.03.2009 року, після чого поїхали до сауни, а потім до нього до дому, який він на той час знімав та який розташований по вул.. Енгельса, 107. Під час вживання спиртних напоїв в будинку він – ОСОБА_5 дістав свій мобільний телефон «НОКІА 5310» та поклав на стілець. Приблизно о 10.00. годині ОСОБА_4 ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 почали збиратися до дому. Через кілька хвилин, до нього прийшла власниця будинку отримати розрахунок за комунальні послуги. В той час, коли він закінчив спілкування з власницею будинку, до нього підійшли ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які повідомили, що бачили, як ОСОБА_4 викрав його мобільний телефон «НОКІА 5310» придбаний ним 20.01.2009 року за 1400 гривень, в якому на той час знаходився стартовий пакет «Лайф», придбав наприкінці лютого 2009 року за 25 гривень, з грошима на рахунку в сумі 5 гривень та флеш карткою на 1 Гб., яка продавалась разом з мобільним телефоном та входила в загальну вартість телефону, та те, що вони намагалися зупинити ОСОБА_4, вмовляючи його повернути мобільний телефон. Не зважаючи на це, ОСОБА_4 поклав мобільний телефон собі в кишеню та вийшов з будинку. Після цього він – ОСОБА_5 намагався додзвонитись ОСОБА_4 на викрадений мобільний телефон, але телефон був виключений. Далі він викликав працівників міліції, які через деякий час затримали ОСОБА_4

                    Т.2 а.с.31-32, 77.

- свої покази ОСОБА_5 повністю підтвердив під час зводин віч на віч з ОСОБА_4

                    Т.2 а.с.38-40.

- показами ОСОБА_6, яка будучи допитаною на досудовому слідстві та чиї покази були оголошені в судовому засіданні повідомила, що в ніч з 14.03. на 15.03.2009 року вона разом зі своєю подругою ОСОБА_7 проводила свій вільний час в барі «Полуничка», розташованому по вул. Єнгельса в м. Черкаси. В цей час вона познайомилась з ОСОБА_4, його товаришем на ім’я ОСОБА_3, а потім з ОСОБА_5, який запросив спочатку до сауни, а потім до себе до дому. Приблизно о 06.00. годині вони всі разом приїхали до ОСОБА_5 до дому та продовжили вживати алкогольні напої. В цей час ОСОБА_4 вже був у стані сильного алкогольного сп'яніння та він почав висловлюватись в її бік не цензурною лайкою. Під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 дістав свій мобільний телефон «НОКІА 5310» та включивши музику, поклав його на стілець. Близько 10.00. години ОСОБА_5 вийшов з кімнати, оскільки до нього прийшла власниця будинку. Вона взяла в руки мобільний телефон «НОКІА 5310» щоб виключити музику, але коли вона це робила ОСОБА_4 у неї з рук сам взяв вказаний телефон та виключивши музику, залишив його в своїх руках. Після цього вона почала вмовляти ОСОБА_4 повернути на місце мобільний телефон, але він повідомив, що даний мобільний телефон залишить собі і закладе його до ломбарду. При цьому ОСОБА_4 погрожував їй фізичною розправою, якщо вона про це розповість ОСОБА_5 Цей інцидент бачила і чула ОСОБА_7 Далі вона разом з ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли на вулицю покурити, де знов почала вмовляти ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 його мобільний телефон, а не отримавши позитивного результату, розповіла про даний факт ОСОБА_3, який також почав вмовляти ОСОБА_4 повернути мобільний телефон. ОСОБА_4 категорично відмовився це зробити. Одразу після цього, він – ОСОБА_4 пішов в бік зупинки громадського транспорту та сів у маршрутний автобус. Після цього вона разом із ОСОБА_7 підійшла до ОСОБА_5 та розповіла йому про те що сталось.

                    Т.2 а.с.64-65.

- аналогічними показами ОСОБА_7, яка була допитана під час досудового слідства та чиї покази були досліджені в судовому засіданні.

                    Т.2 а.с.79-80.

- свої покази ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повністю підтвердили під час зводин віч на віч з ОСОБА_4

                    Т.2 а.с.67-69, 82-84.

- протоколом огляду речового доказу – телефону «Нокіа 5310» від 20.03.2009 року.

                    Т.2 а.с.41

- висновком товарознавчої експертизи №6/36 від 26.03.2009 року, згідно з яким залишкова вартість мобільного телефону «Нокіа – 5310», станом на 15.03.2009 року могла складати, за умови, що телефон знаходиться в технічно справному стані, з врахуванням оригінальних комплектуючих, одну тисячу сто сорок гривень.

                    Т.2 а.с.58-60.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вину підсудного ОСОБА_4 доведено повністю.

    Дії підсудного суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та за ч.1 ст.191 КК України, як привласнення та розтрата чужого майна, яке перебувало у його віданні.

Аналізуючи покази підсудного ОСОБА_4, дані ним в судовому засіданні щодо не причетності до вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.186  та ч.1 ст.191 КК України та зібрані по справі докази, суд вважає, що в судовому засіданні ОСОБА_4 навмисно заперечив свою вину у вчиненні інкримінуємих йому злочинів, намагаючись тим самим уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Покази підсудного ОСОБА_4 щодо непричетності до злочинів передбачених ч.1 ст.186 та ч.1 ст.191 КК України спростовуються зібраними по справі доказами, які були наведені вище.

Крім цього, в судовому засіданні підсудний повідомив, що під час досудового слідства визнавав себе винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.186 КК України, оскільки сприймав погрози слідчого щодо зміни міри запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою, як реальну. До таких тверджень підсудного суд відноситься критично, оскільки, під час досудового слідства у слідчого, крім показів ОСОБА_4, де він визнавав себе винним, також були інші докази вини останнього (покази потерпілого та свідків), а враховуючи, що злочин він вчинив не тяжкий, за місцем проживання характеризувався позитивно та раніше не судимий, обирати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у слідчого не було підстав. Також підсудний мав можливість оскаржити неправомірні дії слідчого, але цього не зробив.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів та особу підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, а за місцем колишньої роботи негативно.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд вважає вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.186 КК України в стані алкогольного сп’яніння.

Пом’якшуючих відповідальність підсудного ОСОБА_4 обставин, суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість вчиненого підсудним злочину, його характеристику за місцем проживання та колишньої роботи, відношення до вчиненого, обтяжуючу відповідальність обставину, його намагання ввести суд в оману та те, що він під час досудового слідства по кримінальній справі за звинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.191 КК України ухилявся від явки до слідчого, у зв’язку з чим останній вимушений був зупиняти досудове слідство, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише при призначенні покарання у виді реального позбавлення волі.

Підстав для застосування вимог ст.69 та ст. 75 КК України, суд не вбачає.

Під час досудового слідства представником позивача ВАТ «Укрнафта» відділення реалізації нафтопродуктів по Черкаській області був заявлений цивільний позов, розмір якого в ході розгляду справи, був збільшений і в даний час складає 8429 гривень 50 копійок. Заявлений позов, на думку суду, підлягає до повного задоволення.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні представником цивільного позивача була надана довідка про збитки завдані товариству з зазначенням вартості тих фасованих нафтопродуктів, які ОСОБА_4 привласнив, з урахуванням їх вартості на час розгляду справи. Також представник цивільного позивача повідомила, що злочин передбачений ч.1 ст.191 КК України ОСОБА_4 вчинив протягом січня – березня 2008 року, коли вартість фасованих нафтопродуктів була однією, а зараз у 2010 році ця вартість збільшена, і оскільки підсудний до цього часу завдані збитки не відшкодував, з нього необхідно стягнути саме 8429 гривень 50 копійок.

З підсудного ОСОБА_4 також необхідно стягнути судові витрати за проведення товарознавчого дослідження та товарознавчої експертизи в сумі 375 гривень 60 копійки.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.186 та ч.1 ст.191 КК України та призначити йому покарання:

-   за ч.1 ст.186 КК України – два роки позбавлення волі;

-   за ч.1 ст.191 КК України – один рік шість місяців позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді двох років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк покарання рахувати з дня зміни міри запобіжного заходу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь відділення реалізації нафтопродуктів по Черкаській області Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» 8429 (вісім тисяч чотириста двадцять дев’ять) гривень 50 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь Держави судові витрати в сумі 375 гривень 60 копійки за проведення товарознавчого дослідження та товарознавчої експертизи.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон «Нокіа 5310», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5, залишити останньому.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб.

Головуючий:                                         Р.О.Попельнюх