Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
м. Тернопіль, вул. Котляревського, 34, 46003, (0352) 52-31-60
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2007 року Тернопільський міськрайонний суд
Тернопільської області в складі
головуючого Шміло В . І.
при секретарі Гуменюк Г . М .
з участю адвокатів: Федірка B.C., Авдєєнка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 про визнання недійсним
договору дарування земельної ділянки, про визнання та укладення договору купівлі
продажу земельної ділянки, про визнання недійсним договору дарування земельної
ділянки, а також визнання права власності на 1/2частину земельної ділянки, про визнання
права на Ѕ частину житлового будинку та поділ майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, для індивідуального житлового будівництва, в с. В.Глибочок, Тернопільського району, Тернопільської області, площею 0,15 га, укладеного 01.10.2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , про визнання того, що 01.10.2003 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, для індивідуального житлового будівництва в с. В. Глибочок, Тернопільсько району, Тернопільської області, площею 0,15 га, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, в АДРЕСА_1 , площею 0,15 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнання права власності ОСОБА_1 на Ѕ частину земельної ділянки, в АДРЕСА_1 , площею 0,075 га, вартістю 8348,63 грн., про визнання права на Ѕ частину незавершеного будівництва, в АДРЕСА_1 , вартістю 100 000 грн., а також поділ автомобіля марки " Мерседес " С 200, номерний знак НОМЕР_1 , стягнувши з відповідачки ОСОБА_2 на його користь Ѕ частину його вартості, в сумі 24 тис. 010 грн.50 коп., посилаючись на те, що майно, щодо якого він заклав позовні вимоги в позовній заяві є спільним майном подружжя, а тому він має право, у разі виникнення спору про поділ цього майна, на половину вищезазначеного майна, включаючи і позовні вимоги щодо земельної ділянки в с. В. Глибочок, Тернопільського району, для індивідуального житлового будівництва, площею 0,15 га, оскільки вказана земельна ділянка була придбана ним і його бувшою дружиною - відповідачкою ОСОБА_2 у гр. ОСОБА_6 за гроші, а саме оформлення права власності на земельну ділянку відбулося через укладення договору дарування, а не договору купівлі-продажу земельної ділянки.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з мотивів наведених в позовній заяві і просить позовні вимоги задоволити, пояснивши при цьому, що добровільно вирішити
питання поділу спільного майна подружжя вони з дружиною не можуть і тому він вимушений звернутися до суду, пояснивши при цьому, що факт укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, а не договору дарування земельної ділянки може підтвердити гр. ОСОБА_7 , який є внуком нині покійного гр. ОСОБА_6 , який був присутнім при укладенні договору дарування, писав текст розписки і який бачив, як він ОСОБА_1 , передав гр. ОСОБА_6 гроші в сумі 900 доларів США за продаж ним земельної ділянки, про що ОСОБА_6 поставив в розписці свій підпис, а тому просить скасувати такий договір дарування, оскільки в даному випадку мала місце мнима угода дарування земельної ділянки і ця земельна ділянка є також спільним майном подружжя. Таким чином гр. ОСОБА_8 немала права одноосібно, без його згоди, віддарувати спірну земельну ділянку свому сину ОСОБА_3 , в зв"язку з чим він просить визнати недійсним і цей договір дарування земельної ділянки, визнавши за ним право власності на половину придбаної ними з відповідачкою земельної ділянки, яка є їх спільною власністю. З аналогічних міркувань він просить визнати за ним і право на половину незавершеного будівництвом житлового будинку, який знаходиться на спірній земельній ділянці та право на 1/2 частину автомобіля, який також був придбаний в шлюбі, оскільки його бувша дружина більшу половину їх спільного сімейного життя перебувала за кордоном, а все будівництво він вів сам за спільні сімейні кошти, про що свідчать пред`явлені ним документи на будівництво будинку та документи на автомобіль, які свідчать про те, що автомобіль був придбаний ним з відповідачкою вже після одруження, а отже є також спільним майном подружжя, на яке він, у разі виникнення спору, також має право на Ѕ частину, але оскільки автомобіль знаходиться на даний час в користуванні позивачки, він просить суд стягнути на його користь половину вартості спірного автомобіля.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позову не визнала і просить в його задоволенні відмовити, оскільки спірна земельна ділянка була і є її особистою власністю, про що свідчить договір дарування земельної ділянки, за яким вона набула на неї право власності, а отже вона не є їх спільною власністю подружжя, а її особистою власністю, якою вона вправі розпорядитися на свій розсуд, що нею і було зроблено, коли вона віддарувала спірну земельну ділянку своєму сину. Розписка, пред`явлена позивачем про те, що спірна земельна ділянка була ним куплена у гр. ОСОБА_6 , а не подарована гр. ОСОБА_6 їй, не може слугувати доказом по справі, оскільки самого ОСОБА_6 вже немає в живих і перевірити такий факт неможливо. Крім цього відповідачка пояснила, що неправомірними є вимоги позивача до неї про визнання за ним права на половину незавершеного будівництвом житлового будинку, який збудований на її земельній ділянці, оскільки цей будинок збудований за її особисті кошти, які вона заробила за кордоном, ще до одруження і які вона пересилала та передавала позивачу для того, щоб той здійснював таке будівництво, не може позивач і претендувати на Ѕ частину вартості автомобіля, оскільки автомобіль був придбаний нею, ще коли вона знаходилася за кордоном, до одруження, і тому він є її особистою власністю, на яку не може претендувати позивач.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позову не визнав, з мотивів наведених відповідачкою ОСОБА_2 , яка є його матір"ю і просить в задоволенні позову позивача ОСОБА_1 відмовити.
В судовому засіданні третя сторона гр. ОСОБА_7 пояснив, що він являється внуком та спадкоємцем нині покійного гр. ОСОБА_6 , який дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 вересня 2003 ІНФОРМАЦІЯ_2 продав спірну земельну ділянку площею 0,15 га в с. В. Глибочок, Тернопільського району гр. ОСОБА_1 за 900 доларів США. Крім цього гр. ОСОБА_7 показав, що при укладенні такого договору купівлі-продажу земельної ділянки він був присутнім, писав на прохання діда ОСОБА_6 текст розписки, про отримання грошей від гр. ОСОБА_1 , за продаж земельної ділянки, яку підписав сам ОСОБА_6 і йому відомо, що продаж земельної ділянки був оформлений у вигляді договору дарування земельної ділянки, щоб менше платити грошей за оформлення такої угоди.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
Сторони зареєстрували шлюб в травні 1997 року, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу, видане 29 травня 1997 року і проживали разом до травня 2005 року.
За час подружнього життя позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 придбали: автомобіль марки " Мерседес " С 200; земельну ділянку площею 0,15 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та збудували, на вказаній земельній ділянці, незакінчений будівництвом житловий будинок.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу слідує, що зареєстрованим автомобіль марки " Мерседес " С 200 в Україні значиться 10.10.2001 року , з його перереєстрацією 22.03.2002 року, на прізвище ОСОБА_2 з внесенням в реєстраційне посвідчення відмітки про те, що ОСОБА_1 має право на керування вказаним транспортним засобом.
Згідно експертного висновку вбачається, що ринкова вартість автомобіля " Мерседес " С 200,що належить ОСОБА_2 становить 48021,01 грн.
Згідно договору дарування земельної ділянки від 01 жовтня 2003 року випливає, що ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_1 прийняв в дар на ім"я ОСОБА_2 належну ОСОБА_6 земельну ділянку розміром 0,15 га для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва розташовану на території с. В.Глибочок, Тернопільського району, Тернопільської області з кадастровим номером земельної ділянки 6125281900020010490.
Згідно розписки, написаної 20 вересня 2003 року значиться, що 20 вересня 2003 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_1 900 доларів США за продаж земельної ділянки, площею 0,15 га в с. В. Глибочок.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 331 від 27 квітня 2007 року вбачається, що рукописний текст в розписці про одержання грошових коштів за продаж земельної ділянки, датований 20 вересня 2003 року, за підписом ОСОБА_6 виконано не ОСОБА_6 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_6 у цій розписці виконано ОСОБА_6 .
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_7 показав, що рукописний текс в розписці про одержання грошових коштів за продаж земельної ділянки, датований 20 вересня 2003 року, виконав він сам особисто, на прохання ОСОБА_6 і в його присутності, після чого сам ОСОБА_6 поставив у вказаній розписці свій підпис.
Згідно заяви ОСОБА_1 на адресу виконкому В.Глибочецької сільської ради від 22.05.2006 року слідує, що ОСОБА_1 звернувся в сільську раду для підтвердження факту будівництва житлового будинку ним ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка належить його дружині ОСОБА_1 .
Згідно акту, складеного комісією, в складі членів виконкому В.Глибочецької сільської ради, від 24 травня 2006 року вбачається, що 24 травня 2006 року, на підставі заяви ОСОБА_1 було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 і при обстеженні встановлено, що на даній земельній ділянці знаходиться житловий будинок з численним обладнанням, яке зазначено у вказаному акті.
Згідно постанови № 24 від 19 травня 2006 року, винесеної обласною інспекцією держархбудконтролю слідує, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, за проведення будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці дружини без відповідно погодженої та затвердженої проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт органів ДАБК.
З матеріалів справи також вбачається, що вся проектна документація на незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1 , включаючи і підтверджуючі документи на придбання будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт оформлені і проводилися гр. ОСОБА_1 .
Наведені обставини дають підстави суду вважати, що все спірне майно, заявлене в позовній заяві є спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , включаючи і спірну земельну ділянку, оскільки в даному випадку, на думку суду, мала місце мнима угода дарування земельної ділянки, хоча в дійсності відчуження спірної земельної ділянки відбулося у вигляді договору купівлі-продажу земельної ділянки, а тому вона підлягає поділу як спільне майно подружжя. З цих же міркувань, слід також визнати недійсним і договір дарування земельної ділянки від імені ОСОБА_2 на користь свого сина ОСОБА_3 , від 14.04.2006 року, оскільки ОСОБА_2 не вправі була одноосібно розпоряджатися майном, яке було спільним майном подружжя, без згоди ОСОБА_1 .
Згідно ст.69 СК України слідує, що дружина і чоловік мають право на поділ майна що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ст. 71 СК України вбачається, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що в даному випадку має місце порушення майнових прав позивача, які підлягають захисту, шляхом винесення рішення на користь позивача по суті заявлених позовних вимог, за винятком вимоги про визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку, яка підлягає задоволенню лише в частині визнання права на Ѕ частину незавершеного, будівництвом житлового будинку, а не права власності на вищевказану частину будинку.
Вирішуючи питання стягнення в користь позивача половини вартості автомашини, що є спільним майном подружжя, суд бере до увага той факт, що відповідачка на день виникнення спору користується автомашиною і позивач проти цього не заперечує.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 15,30 ЦПК України, ст.ст.69, 71 Сімейного кодексу України, суд ,-
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним, укладений 01.10.2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 договір дарування земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва в с.В. Глибочок, Тернопільського району, площею 0,15 га.
Визнати, що 01.10.2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва в с. В.Глибочок, Тернопільської області, площею 0,15 га.
Визнати недійсним, укладений 14.04.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір дарування земельної ділянки в АДРЕСА_1 , площею 0,15 га.
Визнати право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину земельної ділянки в АДРЕСА_1 , площею 0,075 га.
Визнати право на Ѕ частину незавершеного будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Поділити автомобіль марки " Мерседес " С 200 номерний знак НОМЕР_1 , стягнувши з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача Ѕ частину вартості автомобіля в сумі 24,010,50 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через міськрайонний суд.
Суддя В.І.Шміло