Справа № 1-190/2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                             19 квітня  2010 року

 Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді       Каліновської В.С.

за участі секретаря         Лунь О.В.

прокурора Тарасюк Т.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Чаруків Луцького району, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, приватного підприємця, несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,-

•   у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 122 ч.1  КК України,-      

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 10 жовтня 2009 року, приблизно в 16 год. 30 хв., знаходячись на хуторі « Коріни», що неподалік с. Мартинівка Луцького району, на ґрунті неприязних відносин, в ході конфлікту, умисно наніс гр. ОСОБА_2 удар рукою  в голову, від якого потерпілий впав на землю, а потім декілька ударів ногою в обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я.

В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому   визнав частково.

Вина підсудного підтверджується повністю зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 10 жовтня 2009 року коли  він приїхав на хутір» Коріни» позбирати горіхи, на полі поруч сім»я ОСОБА_3 збирали буряки. До нього підійшов ОСОБА_4- батько підсудного, який почав з’ясовувати з ним відносини. Через деякий час до нього підійшов ОСОБА_3, який почав також провокувати конфлікт. Від удару в голову він впав на землю, де ОСОБА_3 наносив йому удари ногами по тілу. В результаті даних ударів йому були спричинені тілесні ушкодження, внаслідок яких він лікувався амбулаторно та стаціонарно.

Пояснення потерпілого про обставини події об’єктивно підтверджуються доказами по справі.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 2217 від 01 грудня 2009 року ( а.с.31-34) в потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забою головного мозку, помірно виражених субдуральних гематом базальних відділів скроневої долі зліва, зламу латеральної стінки лівої очниці і скорлупи скроневої кістки зліва, зламу тіла і суглобового відростка лівої скулової кістки, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров»я.

Підсудний суду показав, що 10 жовтня 2010 року він з своєю сім»єю на полі дійсно збирали буряки. Його батько ОСОБА_4 відійшов у садок. Приблизно через 10 хв. він почув крики батька про допомогу. Прибігши на крики, він побачив як ОСОБА_2 тримає батька за одяг. Він відштовхнув потерпілого і останній впав. ОСОБА_2 почав підніматись і він помітив в його руці пляшку з-під шампанського, якою той замахнувшись намагався нанести йому удар, але він прикрився рукою, а іншою відштовхнув потерпілого в груди, можливо переборщив. Потерпілий знову впав на землю. Наніс йому рукою удари чи в обличчя, чи в груди. Не заперечує, що саме його діями потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, вмінені йому в обвинувачення і виявлені в ході проведення судово-медичної експертизи.

Свідок ОСОБА_4 - батько підсудного підтвердив факт конфлікту останнього з потерпілим. Був очевидцем, як син відбив пляшку, якою замахнувся потерпілий. Після чого останній впав на землю.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в стадії досудового слідства ( а.с. 24,25) показали, що в процесі дослідчої перевірки ОСОБА_3 визнав факт побиття ним потерпілого. Були очевидцями, як в будинку потерпілого ОСОБА_3 просив в нього пробачення за спричинення тілесних ушкоджень і зобов’язався повністю відшкодувати збитки.

Дану обставину в судовому засіданні підтвердили і потерпілий, і підсудний.

Свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8, допитані по клопотанню адвоката, показали, що вони очевидцями конфлікту, бійки не були.

Суд не бере до уваги покази підсудного про те, що він не наносив потерпілому ударів ногами і розцінює їх, як намагання зменшити міру своєї відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються вищезазначеними доказами по справі. Крім того, на дану обставину вказують характер і локалізація тілесних ушкоджень, виявлених згідно вищезазначеного акту судово-медичної експертизи.

Крім того, покази підсудного про те, що він почав наносити удари потерпілому після того, як останній замахнувся на нього пляшкою із-під шампанського і які підтвердив батько підсудного – свідок ОСОБА_4, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки нічим не підтверджуються, а спростовуються поясненнями потерпілого, який категорично заперечив даний факт.

Оцінюючи всі зібранні і дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 122 ч.1 КК України, оскільки він умисно спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоров’я і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 цього Кодексу, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу підсудного.

Пом’якшуючих та обтяжуючих покарання підсудного обставин по справі суд не вбачає.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює, потерпілий до нього претензій не має і просить суворо не карати, суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 122 ч.1 КК України –позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України – звільнення від покарання з випробуванням, з іспитовим строком  і виконанням певних обов’язків згідно ст. 76 КК України.

Цивільний позов, згідно ст. ст. 1206, 23 ЦК України і ст.328 КПК України задовольнити. Стягнути з  ОСОБА_3 в користь Волинської обласної клінічної лікарні  1336 грн. 20 коп. матеріальних збитків ( вартість лікування потерпілого в ВОКЛ).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1  КК України, призначивши йому покарання у виді  позбавлення  волі строком на 1( один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного за даним вироком покарання, якщо він протягом одного року шести місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтись для реєстрації в зазначені органи.

    Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому залишити попередній – підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 в користь Волинської обласної клінічної лікарні  1336 ( одну тисячу триста тридцять шість) грн. 20 коп. матеріальних збитків.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧА: