Справа № 2-647/4 2007 рік.
РІШЕННЯ
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ.
26 лютого 2007 року. м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Дідовець В.А.
при секретарі - Неблієнко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого Комітету Червонозаводської районної Ради м.Харкова ,треті особи ОСОБА_2 КП "Харківське Міське БТІ" про визнання права власності на самочинне будівництво та аналювання правової реєстрації на житловий будинок суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом якому указав, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований у місті Харкові по АДРЕСА_1 був побудований у 1954 році його батьком ОСОБА_3 та належав йому на підставі Договору про забудову будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 14.02.1955 p., посвідченого 6-ю ХДНК за реєстровим НОМЕР_1. Земельна ділянка площею 1200 кв.метрів була надана батькові за Рішенням Жихорської селищної Ради за НОМЕР_2 від 10.09.1956 р.
ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 помер у місті Харкові. Спадщину після нього фактично прийняла його мати ОСОБА_4 Своїх спадкових прав мати не оформила та померла ІНФОРМАЦІЯ_2. у м. Харкові. Заповіту мати не залишила. Спадкоємцями за законом були її діти - він, ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_5.
Вони 12.12.1980 р. отримали Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Першою ХДНК за реєстровим НОМЕР_3, згідно якого вони були визнані власниками спадкового житлового будинку по АДРЕСА_1 по 1\2 частині кожний.
У спадковому житловому будинку після смерті матері залишився мешкати тільки брат ОСОБА_5 На той час спадковий оудинок вимагав великого капітального ремонту. Він був розташований на болотяній місцевості. За роки свого існування він посунувся у землю, а згодом його конструкції були частково порушені.
У 1993 році він з братом вирішили побудувати новий будинок. Тому ОСОБА_5 став займатися зносом будинку. У ті роки будинок остаточно завалився, мешкати у ньому було неможливо. Він допоміг братові знести будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 раптово помер у місті Харкові. Його спадкоємцем за законом першої черги є його дочка , третя особа за дійсним позовом. Свої спадкові права вона не оформляла, бо об,єкту спадщини на той час вже не було.
У 2000 році він своїми силами, за свій кошт, для мешкання своєї сім,ї, на місці старого будинку літ. «А-1» побудував новий будинок літ. «К-1», з прибудовою літ. «к», сінями літ. «кі», загальною площею 57,9 кв.метрів, житловою площею 23,8 кв.метрів, в зв*язку з чим просить суд визнати за ним право власності на вказані самочинні будови, а також припинити право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на житловий будинок з надвірними будівлями у м.Харкові по АДРЕСА_1, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідчене Першою ХДНК за реєстровим НОМЕР_3, у зв*язку зі знищенням об*єкту права власності та зобов*язати КП «Харківське МБТІ» анулювати правову реєстрацію у державному
електронному реєстрі прав нерухомості України на ім*я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на зазначений будинок.
У судовому засіданні позивач і його представник цілком підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши судові заяву, із проханням розглядати дану цивільну справу в їхню відсутність, аналогічну заяву було подано представником третьої особи КП «ХарківМістБТІ».
Третя особа ОСОБА_2.проти позову шеречувала, поснивши суду, що вона як спадкоємець, після смерті свого батька ОСОБА_5, повинна мати якусь частку в самочинній будові, при цьому свої вимоги нічим не мотивувала і пояснила, що вона ніякої участі в будівництві нового будинку не приймала, ніякої зацікавленності не виявляла та ніколи не заперечувала проти його будівництва
Суд, вислухавши думку позивача, його представника , третьої особи, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований у місті Харкові по АДРЕСА_1 був побудований у 1954 році ОСОБА_3 та належав йому на підставі Договору про забудову будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 14.02.1955 p., посвідченого 6-ю ХДНК за реєстровим НОМЕР_1.
Згідно Рішення Жихорської селищної Ради за НОМЕР_2 від 10.09.1956 року ОСОБА_3 бупа надана земельна ділянка площею 1200 кв.метрів
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_4 ОСОБА_3 помер у місті Харкові ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с.7).
Як вбачається з свідоцтва НОМЕР_5 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Першою ХДНК за реєстровим НОМЕР_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнані власниками спадкового житлового будинку по АДРЕСА_1 по 1\2 частині кожний (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер в м. Харкові, про що свідчить свідоцтво НОМЕР_6(а.с.9).
Як вбачається з технічного паспорту на садибу за 02.02.2006 p., позивач на місці старого будинку літ. «А-1» самочинно побудував новий будинок літ. «К-1», з прибудовою літ. «к», сінями літ. «кі», загальною площею 57,9 кв.метрів, житловою площею 23,8 кв.метрів, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою інспекції Держархбудконтролю м.Харкова за НОМЕР_7 від 21.09.2006 р.
Можливість подальшого існування зазначеної будови встановлена усіма дозволяючими установами Червонозаводського району м.Харкова, які надали необхідні висновки (висновок районного архітектора за № 9573 від 18.09.2006 p., висновок СЕС Червонозаводського району за НОМЕР_204/2/1 від 08.09.2006 p., висновок Червонозаводського РВ м.Харкова ГУ МНСУ в Х\області за НОМЕР_22/885 від 29.08.2006 p.), висновком експертної установи з будівництва ( висновок ТОВ «Інститут Харківпроект» про стан будівельних конструкцій самочинно побудованого житлового будинку з прибудовами , м.Харків, арх.НОМЕР_23444 ).
Згідно Рішення за №488 Червонозаводський РВК від 03.10.2006 р. , вважається можливим збереження самочинно збудованого житлового будинку з прибудовами.
Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України, суд « на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб».
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про
визнання його права власноті, якщо це право оспорюється або не визнається іншою
особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України - право власності на новостворене нерухоме майно .(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Дослідженням КП «Харківського БТІ» від 02.02.2006 р. встановлено, що на земельній ділянці є тільки один житловий будинок - літ. «К-1», будинку літ. «А-1», який був об*єктом власності згідно Свідоцтва про спадщину від 12.12.1980 року, не має.
При таких обставинах суд вважає можливим припинити право власності на зазначений будинок та анулювати реєстрацію цього права власності за ОСОБА_1 і померлим ОСОБА_5.
Як було встановлено в судовому засіданні і сторони не заперечують, що власності фактично не було на час смерті ОСОБА_5 , який особисто приймав участь у зносі старого будинку тому його спадкоємець - ОСОБА_2., не може заявляти претензії на старий будинок, якого вже не існує більше тринадцяти років.
Таким чином у суда є всі підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі висловленого та відповідно до ст.ст. 331, 376,392 ЦК України, ст. ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності у порядку забудови на самочинно побудований житловий будинок літ. «К-1», з прибудовою літ. «к», сінями літ. «кі», загальною площею 57,9 кв.метрів, житловою площею 23,8 кв.метрів, розташований у місті Харкові по АДРЕСА_1.
Припинити право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на житловий будинок з надвірними будівлями у місті Харкові по АДРЕСА_1 згідно Свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Першою ХДНК 12.12.1980 р. за реєстровим НОМЕР_3.
Зобов,язати КП «Харківське МБТІ» анулювати правову реєстрацію у державному електронному реєстрі прав нерухомості України на ім,я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на зазначений будинок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.