Справа № 2а-355/10/1319
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2010 року Сихівський районний суд м. Львова в складі судді Мички Б.Р. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення недоотриманих сум допомоги на оздоровлення, -
в с т а н о в и в:
позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача недоплачену їй щорічну одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, в зв’язку з чим має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення. Відповідачем протягом 2004-2009рр. виплачувалась така допомога в значно меншому розмірі, аніж передбачено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка встановлює таку допомогу в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути доплату щорічної разової допомоги за період з 2004-2009 рр. в сумі 10 428,00 грн.
Враховуючи те, що сторонами заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд, відповідно до ч.3 ст.122 КАС, п.10.ст.3 України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у суду матеріалів. Крім того позивач подала заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути недоотриману суму допомоги на оздоровлення тільки за 2009 рік.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна разова допомога на оздоровлення виплачується особам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Як встановлено судом позивач є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, що стверджується відповідним посвідченням, та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. В період 2009р., як стверджується в заперечення відповідача, допомога в розмірі 90 грн. виплачувалась на підставі постанов КМУ «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, покликання відповідача на виплату такої допомоги відповідно до вказаних постанов є безпідставним, оскільки постанова КМУ «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачає умов, розміру та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення, а постанова «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягала застосуванню, оскільки занижує розмір допомоги порівняно із ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та суперечить положенню ст.22 Конституції України, згідно якого звуження змісту чи обсягу існуючих прав та свобод не допускається. З огляду на наведене та враховуючи загальні засади пріоритетності Закону України над підзаконними нормативно-правовими актами, застосуванню при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення позивачу підлягала ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тому така допомога мала бути виплачена в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, відтак, дії щодо виплати відповідачем допомоги в заниженому розмірі є неправомірними.
Судом встановлено, що на час виплати позивачу допомоги у 2009 р . - 605, 625, 630, 650, 744 грн., а тому виплаті позивачу за 2009 р. підлягала допомога в чотирьохкратному розмірі вказаних сум, однак, сума допомоги на оздоровлення протягом вказаного періоду, виплачена відповідачем позивачу становить 90, 00 грн.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідача, як орган, на який покладено обов’язок по нарахуванню та виплаті такої допомоги, слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги .
На підставі ст.22 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та керуючись ст.ст.11, 70, 160, 162, 163 КАС України, суд, -
постановив:
позов задоволити. Зобов’язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої разової щорічної допомоги на оздоровлення за 2009р., у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати такої допомоги в неповному розмірі.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Сихівський районний суд м. Львова .
Головуючий:
Оригінал постанови виготовлений в одному примірнику, який зберігається в справі №2а-355/10/1319 .