Справа №  1-46-10р .

Україна

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 березня 2010 року                                                      Городищенський районний суд

                                                                                                    Черкаської області

у складі :

головуючого  судді                                                                            Подороги Л. В.

при секретарях:                                                                                  Крицькій Л. І.,

        ОСОБА_1

з участю:

прокурора                                                                                           Зубенка С. А.

адвоката                                                                                              ОСОБА_2

представника служби у справах дітей Городищенської РДА       ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина  України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, засудженого вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 23.05.2008 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України, звільненого від призначеного покарання  з  дворічним іспитовим строком, у вчиненні злочину  передбаченого  ст. 185 ч. 3  КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, обвинувачується в тому, що  будучи особою раніше судимою, вироком Городищенського районного суду від 23.05.2008 року, за ст. 185 ч. 3 КК України, до 3 років позбавлення волі із дворічним іспитовим терміном, на шлях виправлення не став та знову скоїв злочин. Так, в   ніч з 16 на 17 вересня 2009 року у м. Городище Черкаської області, він,  разом, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, справа відносно яких виділена в окреме провадження, з метою крадіжки чужого майна, таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом виставлення віконного скла з фасадної частини будинку, проникли в середину житлового приміщення №179 по вул. Чапаєва, власником якого являється ОСОБА_7, де викрали: 2 дитячі коляски, вартість однієї 700 гривень, на загальну суму 1400 гривень; 10 покривал, вартість одного 70 гривень, на загальну суму 700 гривень; 5 керамічних статуеток, вартість однієї 75 гривень, на загальну суму 375 гривень; одіяло ватяне, вартістю 200 гривень;  казан, ємкістю 5 літрів, вартістю 90 гривень; миску алюмінієву ємкістю 10 літрів, вартістю 120 гривень; кожух чоловічий зимовий, вартістю 390 гривень; килим з малюнком «Троянди», вартістю 150 гривень; клейонку шириною 1 метр, довжиною 20 метрів, вартість одного метра 15 гривень, на загальну суму 300 гривень; матрац полуторний вартістю 350 гривень. А всього, незаконно заволодів майном, належним ОСОБА_7 на загальну суму 4075 гривень.

    Окрім того, він, в ніч з 12 на 13 жовтня 2009 року. у м. Городище Черкаської області, разом та за попередньою домовленістю з ОСОБА_6, справа відносно яких виділена в окреме провадження, з метою крадіжки чужого майна, таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом пошкодження віконного скла, проникли в середину будинку № 51-а по вул. Маресьєва, м. Городище, Черкаської області, власником якого являється ОСОБА_8, де викрали чавун ємкістю 50 літрів, вартістю 450 гривень та металеву плиту для опалення будинку, вартістю 200 гривень. А всього незаконно  заволодів майном належним ОСОБА_8 на загальну суму 650 гривень.

Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_4 в пред’явленому обвинуваченні визнав себе винним повністю та пояснив суду, що у середині вересня 2009 року, точної дати сказати не може так, як не пам’ятає, він перебуваючи на стадіоні, що розташований біля Городищенського загальноосвітньої школи №1, зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Під час розмови з ними, йому стало відомо про те, що вони втекли зі своїх домівок. Яка була тому причина вони ні чого не розповідали. Після того, як зачинилася територія стадіону, він запропонував проникнути всередину будинку, що розташований біля приміщення магазину «Світлана-2», що по вул. Чапаєва, м. Городище. На його пропозицію, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погодились. Після цього, вони в трьох, направились до даного будинку. Підійшовши до подвір’я будинковолодіння, близько 23 години, він, разом з хлопцями, зайшли на подвір’я та, знаючи те, що в даному будинку ніхто не проживає, розпочали оглядати будинок з наміром потрапити всередину приміщення. Так, оглядаючи вікна, ОСОБА_6 сказав, що зі сторони городу мається вікно, яке не міцно закріплене.  ОСОБА_5, ОСОБА_6 та він витягли вікно. Потім він, разом з ОСОБА_5, проникли до будинку, а ОСОБА_6 залишився стояти біля будинку та спостерігати чи не йде хтось до будинку.  Перебуваючи у будинку, вони знаходили речі та передавали їх ОСОБА_6. Всього викрали: одне ватне одіяло червоного кольору для полуторного ліжка; покривала різного кольору в кількості близько 10 штук; п’ять керамічних статуеток; один кожух; один матрац, для полуторного ліжка; один металевий казан; одну алюмінієву миску; поліетилен, намотаний на дерев’яну палицю; килим із малюнком троянди; дві дитячі коляски червоного кольору. Передавши викрадені речі ОСОБА_6, покинули будинок. Вказані речі вони спакували на коляски та направились в напрямку пісочного кар’єра, що в м. Городище, де залишились ночувати.

Наступного дня, вранці, перебуваючи на території пісочного кар’єру,  розбили металевий казан, порубали сокирою алюмінієву миску. Потім, ОСОБА_6, взявши дані речі із собою, направився на пункт прийому металобрухту.  Майже через годину, ОСОБА_6 повернувся до них, при собі він мав поліетиленовий пакет з продуктами харчування. Поївши трохи, вони знову залишились ночувати на території пісочного кар’єру. Наступного дня, зранку, він, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, направились до залізничного вокзалу. Близько 8 год. 30 хв., він та ОСОБА_5, зайшли до приміщення вокзалу, а ОСОБА_6, взявши із собою керамічні статуетки, направився до приміщення магазину «Цілодобовий», де чекав господаря даного магазину. Близько 11 години, до приміщення магазину під’їхав автомобіль із господарем магазину. Через 15 хвилин, після того, як під’їхав вказаний автомобіль, до них підійшов ОСОБА_6 та пояснив про те, що викрадені статуетки він продав за 100 гривень. Взявши у ОСОБА_6 гроші, та залишивши його на території вокзалу, він, разом з ОСОБА_5, сіли на автобус та поїхали до м. Києва.  Про те, що здійснив крадіжку нікому не розповідав, а в нього про це ніхто не розпитував.

Крім цього, він, на початку жовтня 2009 року, у десятих числах місяця, перебуваючи в центрі міста Городище, близько 11 години, з наміром пограти на комп’ютерах, зайшов до приміщення комп’ютерного клубу, що розташований біля центральної аптеки міста. Там він помітив свого знайомого ОСОБА_6, який вже перебував в клубі та грав на комп’ютері. Близько 18 години так, як комп’ютерний клуб зачинявся, він, разом з ОСОБА_6, покинули приміщення клубу та пішли прогулятися по центру міста. Близько 19 години, вони прийшли до залізничного вокзалу м. Городище. Прогулялися по вулиці Маресьєва. Пройшовши деяку відстань від території залізничного вокзалу, з лівого боку помітили будинок, який, на їх думку, був порожнім. Вони, пройшовши повз подвір’я даного будинку, пішли далі, але розпочали розмовляти про те, що в даному будинку, можливо, знаходяться металеві речі, які в подальшому можна продати та отримати за них гроші. Вирішивши проникнути в даний будинок, вони деякий час прогулювалися поки стемніло. Близько 24 години, він, разом з ОСОБА_6, підійшли до вказаного подвір’я та, розпочали оглядати будинок, щоб потрапити всередину нього. Оглядаючи даний будинок, знайшли вікно, через яке, витягнувши раму, проникли до будинку. В одній із кімнат, виявили плиту для опалення будинку, на якій знаходився металевий чавун. Витягнувши даний чавун та знявши металеву плиту з припічку, вони винесли дані речі на подвір’я. Залишивши будинок, взяли плиту та чавун і понесли їх до пункту прийому металобрухту, що в районі залізничного вокзалу по вул. Кожедуба. Там, вони продали викрадені речі за 60 гривень., які в подальшому розділили між собою Про те, що вони скоїли крадіжку він ні кому не розповідав.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_4, його вина також  підтверджується  слідуючими доказами:

-   свідченнями потерпілої ОСОБА_7, про те, що вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6. На вулиці Чапаєва м. Городище, вона має будинок № 179, який вона, разом з чоловіком ОСОБА_9, використовують як дачу. На території дачної ділянки, розташований жилий будинок та господарські приміщення. В даному будинку, вони зберігають речі, що на даний час непотрібні в квартирі. 17 вересня 2009 року, до неї зателефонував чоловік та повідомив про те, в дачному будиночку скоєна крадіжка речей. По закінченню робочого часу, вона, разом з чоловіком, поїхали до будинку, де виявили відсутність двох ватних одіял, двох верблюжих одіял, керамічних статуеток у вигляді: «півника», «курочки», «ківшика», «дракона», «зайця»; чоловічого кожуха, казана ємкістю близько 10 літрів, чотирьох покривал та двох дитячих колясок. Помітивши зникнення даних речей, вони вирішили написати заяву до правоохоронних органів. Окрім зникнення даних речей, вона виявила пошкодження віконної рами.    

- показами свідка ОСОБА_9 про те, що п о вулиці Чапаєва, м. Городище, розташована дачна ділянка, що належить його дружині по праву спадщини. У будинку, розташованому на ній, вони зберігають речі, що не потрібні в квартирі та речі, що перевезли з будинку покійних батьків, що по вул. Шмідта. 17.09.2009 року, до нього, на робочий телефон, зателефонувала сусідка по дачній ділянці та повідомила про те, що на їхньому будинку пошкоджене вікно, а на подвір’ї розкидані речі. Після цього, він зателефонував до своєї дружини і розповів їй про дану подію. По закінченню робочого часу, вони, на власному автомобілі, поїхали до дачного будинку, де виявили пошкодження віконної рами та, що з будинку зникли різні речі. Після чого вони вирішили написати заяву до правоохоронних органів.

- показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що він, в районі залізничного вокзалу, має приміщення магазину «Цілодобовий», що по вулиці Героїв Чорнобиля, м. Городище. У середині вересня 2009 року, він вирішив скуповувати керамічні статуетки та, в подальшому продавати їх у м. Київ. Про це, у приміщенні магазину, зазначив оголошення. Через деякий час, до приміщення магазину зайшов невідомий йому хлопець, який запропонував придбати в нього п’ять статуеток. Ця пропозиція його зацікавила і він оглянув їх. При цьому запитав у невідомого йому хлопця про те, де він взяв дані статуетки. На його запитання, хлопець відповів, що взяв їх вдома і належать вони йому. Оглянувши статуетки, він віддав хлопцеві 100 гривень і, той покинув приміщення магазину. Через деякий час, він, перебуваючи у м. Києві, на торгівельній площі «Узвіз», продав їх. Про те, що дані статуетки являлись краденими йому нічого відомо не було.

- даними протоколу огляду місця події від 15 жовтня 2009 року, згідно якого було оглянуто будинок по вул. Чапаєва, 179 м. Городище, власником якого являється ОСОБА_7.

- показами потерпілого ОСОБА_8 про те, що по сусідству з його будинком, знаходиться будинок покійних батьків, що перейшов йому у спадщину. Дане подвір’я, розташоване за адресою м. Городище вул. Маресьєва, 51-а. Після смерті матері, у 2005 році, будинок для проживання не використовувався, а використовувався лише для зберігання старих речей. Дане подвір’я, від вулиці Маресьєва, не огороджено. Кожного дня, він проходив повз дане подвір’я. 13 жовтня 2009 року, коли він йшов через вказане подвір’я, помітив, що пошкоджено вікно. Підійшовши ближче, побачив, що зовнішня віконна рама витягнена із пройому  та стоїть біля стіни. Внутрішня віконна рама також була витягнена, але знаходилась всередині будинку. Помітивши це, він вирішив оглянути приміщення будинку. Під час огляду, в одній із кімнат, помітив відсутність металевої плити, що знаходилась на припічку та використовувалась для опалення будинку, а також зникнення металевого чавуна, ємкістю 50 літрів. Помітивши зникнення речей, відразу до правоохоронних органів не звертався, але почувши від людей про те, що працівники міліції затримали осіб, які здійснювали крадіжки із будинків, вирішив написати заяву до міліції.

            - показами свідка ОСОБА_11 про те, що на початку жовтня 2009 року, точної дати сказати не може, так як не пам’ятає, він перебував на території Вільшанської експедиції. Близько 23 години, на територію експедиції, зайшло двоє невідомих йому хлопців, які запропонували придбати у них металеві речі. Пропозиція його зацікавила. Він оглянув речі, то була металева плита, яку використовують на припічок для опалення будинку та металевий чавун. Вказані речі, він придбав у хлопців за 60 гривень. Хлопці пояснили, що речі вони взяли дома. Отримавши гроші, хлопці покинули території експедиції. Через кілька днів, він детально оглянув куплені речі і помітив, що вони були частково пошкоджені, у зв’язку з чим, він їх продав невідомому чоловіку, що їздив на автомобілі по вулиці та скуповував металобрухт. Про те, що дані речі являлись краденими, йому ні чого не відомо.

     -  даними протоколу огляду місця події від 03.11.2009 року, згідно яких було оглянуто будинок по вул. Маресьєва, 51-а, м. Городище, власником якого являється ОСОБА_8.          

         Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення ОСОБА_4 доведене повністю. Поскільки, підсудний ОСОБА_4, таємно скоїв крадіжку чужого майна,  поєднану з проникненням у житло, вчинену за попередньою змовою групи осіб та повторно, його дії слід кваліфікувати  за ч. 3 ст. 185 КК України.

    Кваліфікація дій ОСОБА_4 органами досудового слідства за ч. 3 ст. 185 КК України та повторно за ч. 3 ст. 185 КК України є зайвою.                  

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу винного, його позитивну характеристику по місцю проживання, те що він неповнолітній, сприяв у розслідуванні кримінальної справи, його щире каяття, що є пом’якшуючими обставинами по справі, а також, відсутність обтяжуючих обставини скоєння злочину. Крім цього, суд враховує, що дані злочини, ОСОБА_4 скоїв під час випробувального терміну, призначеного вироком Городищенського районного суду від 23.05.2008 року. Суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених підсудним злочинів, особу винного, що він, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, під час іспитового терміну знову вчинив злочини і, вважає, що його виправлення і перевиховання можливе лише при  ізоляції від суспільства, шляхом призначення йому покарання у вигляді реального позбавлення волі.

              По кримінальній справі судові витрати відсутні.

           Речові докази по справі відсутні.

      Цивільний позов по справі не заявлено.

                Керуючись ст. ст. 323, 324, 445 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_4  винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 Кримінального Кодексу України  та  призначити йому покарання  -  у вигляді 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

  Згідно ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до цього покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Городищенського районного суду від 23.05.2008 року, за вчинення злочину за ст.185 ч.3 КК України і, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.      

  Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд ОСОБА_4 ,  змінити на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

 Термін відбуття покарання ОСОБА_4  рахувати з часу взяття під варту - 24.03.2010 року.

 Судові витрати у справі відсутні.

 Речові докази по справі відсутні.                

           Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області,  шляхом подачі апеляції через Городищенський районний суд на протязі п’ятнадцяти діб, з моменту його проголошення, а для засудженого ОСОБА_4, з моменту вручення йому копії вироку суду.

 Головуючий:                                Л. В. Подорога