Справа № 1-44-2010р .
Україна
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2010 року Городищенський районний суд
Черкаської області
у складі :
головуючого судді Подороги Л. В.
при секретарі Крицькій Л. І.
з участю:
прокурора Зубенка С. А.
адвоката ОСОБА_1
представника служби у справах дітей Городищенської РДА ОСОБА_2
та представника кримінальної міліції у справах дітей
Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, слухача 1-го курсу Городищенського професійно-технічного училища, групи № 6, муляра-штукатура, лицювальника-плиточника, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -
в с т а н о в и в :
Органами досудового слідства, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, в ніч з 16 на 17 вересня 2009 року у м. Городище, Черкаської області, разом та за попередньою домовленістю з ОСОБА_6, справа відносно якого виділена в окреме провадження, з метою крадіжки чужого майна, таємно, умисно, з корисливою метою, шляхом виставлення віконного скла з фасадної частини будинку, проникли в середину будинку №179, що по вул. Чапаєва, власником якого являється ОСОБА_7, де викрали: дві дитячі коляски, вартість однієї 700 гривень, на загальну суму 1400 гривень; покривала в кількості 10 штук, вартістю одного 70 гривень, на загальну суму 700 гривень; керамічні статуетки в кількості 5 штук, вартістю однієї 75 гривень, на загальну суму 375 гривень; одіяло ватяне, вартістю 200 гривень; казан, ємкістю 5 літрів, вартістю 90 гривень; миску алюмінієву ємкістю 10 літрів, вартістю 120 гривень; кожух чоловічий зимовий вартістю 390 гривень; килим з малюнком «Троянди» вартістю 150 гривень; клейонку шириною 1 метр, довжиною 20 метрів, вартістю одного метра 15 гривень, на загальну суму 300 гривень; матрац полуторний вартістю 350 гривень. А всього незаконно заволоділи майном належним ОСОБА_7 на загальну суму 4075 гривень.
Крім того, ОСОБА_4, у ніч з 12 на 13 жовтня 2009 року, в м. Городище, Черкаської області, разом та за попередньою домовленістю з ОСОБА_6, справа відносно якого виділена в окреме провадження, з метою крадіжки чужого майна, таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом пошкодження віконного скла, проникли в середину будинку № 51-а по вул. Маресьєва, власником якого являється ОСОБА_8, де викрали чавун в кількості однієї штуки, ємкістю 50 літрів, вартістю 450 гривень та металеву плиту для опалення будинку, що знаходилась на припічку, вартістю 200 гривень. А всього незаконно заволодів майном належного ОСОБА_8 на загальну суму 650 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5, в пред’явленому обвинуваченні визнав себе винним повністю та пояснив суду, що у середині вересня 2009 року, точної дати сказати не може, але на початку місяця, перебуваючи біля мосту, який перетинає річку Вільшанка, що неподалік вул. Чапаєва, зустрівся з ОСОБА_6. Вдвох вони направились до розташування Городищенського професійно-технічного училища. Прийшовши, близько 14 години, зустріли ОСОБА_4. Після зустрічі, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відійшли в сторону та про щось розмовляли. Про що саме, він не знає, так як, вони нічого йому не розповідали. Після цього, ОСОБА_6 запропонував їм сходити в центр міста в комп’ютерний зал та пограти в ігри. На дану пропозицію вони погодились і, утрьох, направились до комп’ютерного клубу, що розташований біля центральної аптеки м. Городище. Близько 18 години, вони залишили клуб та направились в сторону вулиці Чапаєва, яка розпочинається від ОСОБА_9. Прийшовши на вулицю Чапаєва, ОСОБА_6 запропонував їм зайти до його брата ОСОБА_10. Так і зробили. У ОСОБА_10, разом з ним вони грали м’ячем на вулиці, а потім зайшли до будинку, де грали в комп’ютерні ігри. Близько 20 години, вийшли з будинку та ОСОБА_10 запропонував сходити в центр міста, на стадіон «Колос», де гуляли біля тренажерів. На стадіоні перебували до 22 години. Після чого, до них підійшов сторож та сказав, щоб вони покинули стадіон, так як тренажери будуть закриватися. Вийшовши із території стадіону, ОСОБА_6 запропонував їм сходити до будинку по вул. Чапаєва, що розташований біля приміщення магазину «Світлана 2». Даний будинок, зі слів ОСОБА_6, пустував і в ньому можна взяти статуетки та, можливо, простирадла. На дану пропозицію вони погодились. Від стадіону направились на вулицю Чапаєва зі сторони ОСОБА_9. Ідучи по даній вулиці, вони дійшли до приміщення магазину «Світлана 2». Прийшовши до даного магазину, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_6 сказав ОСОБА_4, щоб він сходив до будинку та подивився чи висить замок на вхідних дверях. Через п’ять хвилин їх покликав ОСОБА_4 і, він, разом з ОСОБА_6, зайшли на подвір’я. Там, він, разом з ОСОБА_4 стояли, а ОСОБА_6 оглядав вікна. ОСОБА_6, підійшовши до крайнього вікна з фасадної частини, дістав з кишені ніж та відкрив вікно, відірвавши штапики та витягнувши скло. Потім, відставив в бік раму внутрішнього вікна і, разом з ОСОБА_6, проникли в самий будинок. При цьому, ОСОБА_4 залишився стояти біля будинку та спостерігав за перехожими. Перебуваючи в даному будинку, він, разом з ОСОБА_6, розпочали шукати речі, які можна було викрасти. У будинку вони знайшли: одне ватяне одіяло червоного кольору для полуторного ліжка; покривала різного кольору в кількості 10 штук; п’ять керамічних статуеток: «Курочка», «Півник», «Дракон», «Кувшин», «Заєць»; одного кожуха; один матрац для полуторного ліжка; один металевий казан ємкістю близько 5 літрів; одну алюмінієву миску ємкістю близько 10 літрів; поліетилен намотаний на дерев’яну палицю довжиною близько 20 метрів; килим із малюнком троянд; дві дитячі коляски червоного кольору. Дані речі, він, разом з ОСОБА_6, подали через відкрите вікно, ОСОБА_4 та покинули будинок. Після цього, вони пішли до пісочного кар’єру. По дорозі вони заїхали до будинку в якому мешкає ОСОБА_6. У будинку, він, разом з ОСОБА_4, залишились на вулиці, а ОСОБА_6 зайшов до свого подвір’я. Через 15 хвилин, ОСОБА_6 вийшов до них, при цьому у руках він тримав дві живі курки. Дані кури вони поклали до колясок та направились до кар’єру зі сторони Городищенського холодильного комбінату. Прийшовши до кар’єру, залишили викрадені речі та, у трьох, повернулись до залізничного переїзду, де ОСОБА_4 залишився, а він, разом з ОСОБА_6 пішли до його будинку, де він взяв з погреба консервацію, сокиру та пилку по дереву. Після цього, вони знову повернулись до пісочного кар’єру. Переночувавши на території кар’єру, вранці розбили металевий казан, порубали сокирою алюмінієву миску. Потім, ОСОБА_4, взявши дані речі із собою, направився на пункт прийому металобрухту. Повернувся він майже через одну годину. Поки ОСОБА_4 ходив здавати металобрухт, він, разом з ОСОБА_6, смажили на вогнищі курку. Коли ОСОБА_4 до них повернувся, то приніс із собою одну булку хліба, дві пачки цигарок «Експрес 20» та пару цукерок. Поснідавши, вони направились до залізничного вокзалу, з наміром продати статуетки у магазині «Цілодобовий», що неподалік залізничного вокзалу. Прийшовши до вокзалу, він, разом з ОСОБА_6, стояли біля приміщення, а ОСОБА_4 пішов до магазину, де чекав господаря магазину. Через майже півтори години, ОСОБА_4 повернувся принісши гроші в сумі 100 гривень, які віддав ОСОБА_6. Після цього, вони, зайшовши до магазину, придбали пачку цигарок «Честерфілд-легкі» та запальничку. Після цього, ОСОБА_6 звернувся до нього з проханням, щоб він пішов з ним та допоміг одній людині, яка проживає в п’ятиповерховому будинку. ОСОБА_4, ОСОБА_6 не бажав брати із собою. Після того, як ОСОБА_6 запропонував йому, вони в двох пішли в сторону даного будинку. ОСОБА_4 залишився стояти біля приміщення вокзалу. Через п’ять хвилин, він повернувся та віддав ОСОБА_4 його мобільний телефон, який знаходився у нього. Потім знову повернувся до ОСОБА_6. Після чого, він, разом з ОСОБА_6, направились до автовокзалу. Про те, куди пішов ОСОБА_4, він сказати не може. Прийшовши до автовокзалу, вони деякий час чекали автобус, після чого, сівши до нього поїхали в напрямку м. Києва. Приїхавши до м. Київ, вони переночували на залізничному вокзалі. Наступного дня, він, разом з ОСОБА_6, розпочали шукати роботу, але, в той день, вони її так і не знайшли. Повернувшись знову на залізничний вокзал – переночували і, вранці, знову розпочали шукати роботу. Під час пошуків, вони знайшли роботу на будівництві: носили скловату, яка була в блоках. За день вони отримували по 80 гривень кожен. Проробили вони на будівництві близько 5 днів, після чого, автобусом повернулись до м. Корсунь-Шевченківський, де пробули кілька годин, а потім на автобусі поїхали в напрямку м. Городище. Приїхавши до перехрестя вулиці Чапаєва та вулиці Об’їзна він зупинив автобус та вийшовши з нього, направився додому. Про те, що здійснив крадіжку із будинку, що по вулиці Чапаєва він ні кому ні чого не розповідав. Прийшовши до будинку, де проживає його мати, остання розпочала розпитувати про те, де він знаходився. На її запитання відповів, що перебував в м. Києві на роботі.
Аналогічні свідчення суду дав і підсудний ОСОБА_4 Крім того, розповів, що на початку жовтня 2009 року, точної дати він не пам’ятає, він знаходився у приміщенні комп’ютерного клубу, що неподалік центральної аптеки, де грав в ігри. Не звертаючи уваги на годинник, він помітив, як до клубу прийшов його знайомий ОСОБА_6. Підійшовши до нього, він присів поряд і він продовжив свою гру. Близько 18 години, вони вишли з приміщення клубу та направились у напрямку залізничного вокзалу. Прийшовши до даного місця, вирішили пройтися по вулицях. Тому, від території вокзалу, пішли по вул. Маресьєва. Проходячи по даній вулиці побачили невеликий будинок. Не зупиняючись, вони пішли далі. Зупинившись, між ними виникла розмова про те, що в даному будинку можливо знаходяться металеві речі, які можна викрасти та здати на пункт прийому металобрухту. Вирішивши здійснити крадіжку, вони деякий час гуляли неподалік магазину. Після чого, близько 24 години, вирішили здійснити свій намір. Підійшовши до подвір’я, зайшли до нього та підійшли до будинку, де розпочали оглядати його. Оглядаючи, помітили вікно через яке можливо потрапити до самого будинку. Оглядаючи дане вікно, ОСОБА_6 розпочав тягнути його на себе і воно піддалося, а саме ОСОБА_6 витягнув віконну раму. Після чого, вони у двох, проникли до будинку, де розпочали оглядати його. Під час огляду в одній із кімнат помітили металеву плиту з двома конфорками, яка знаходилась на припічку та алюмінієвий чавун, ємкістю близько 50 літрів. Так, як іншого металу в будинку не було, вони вирішили здійснити крадіжку даного металу. Підійшовши, вони вдвох зірвали металеву плиту, а потім витягли і чавун. Забравши дані металеві речі, покинули будинок та понесли викрадене до пункту прийому металобрухту. Прийшовши до даного пункту, до них вийшов сторож і, вони в нього запитали про те, чи можна здати метал. Сторож погодився та, зваживши принесені речі, віддав гроші в сумі близько 60 гривень. Під час того, як вони здавали викрадений метал, сторож у них ні чого не розпитував про нього, а вони йому ні чого не говорили що він являвся краденим. Отримавши гроші, вони пішли до приміщення вокзалу, де поділили їх. За отримані гроші він придбав собі продукти харчування. Про те, що він здійснив крадіжку ні кому, ні чого не розповідав, а у нього ні хто не розпитував.
Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їх вина також підтверджується слідуючими доказами:
- свідченнями потерпілої ОСОБА_7 про те, що вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_10. На вулиці Чапаєва, 179, м. Городище вона має будинок, який її сім’я, використовує як дачу. Даний будинок перейшов їй у спадщину. На території дачної ділянки, розташований нежилий будинок та господарські приміщення. У даному будинку, вони зберігають речі, що на даний час не потрібні у квартирі, а також речі, які вони перевезли з будинку по вулиці Шмідта. 16 вересня 2009 року вона, разом з чоловіком, перебували на дачній ділянці, де займалися по господарству. Близько 20 години, на власному автомобілі, поїхали додому. Наступного дня, 17 вересня 2009 року, до неї зателефонував чоловік та повідомив про те, що в дачному будиночку були «гості». По закінченню робочого часу, вона, разом з чоловіком, поїхали до дачного будиночку, де виявили відсутність двох ватних одіял, двох верблюжих одіял, керамічних статуеток у вигляді: «півника», «Курочки», «Ковшика», «Дракона», «Зайця»; чоловічого кожуха, казана, ємкістю близько 10 літрів, чотирьох покривал та двох дитячих колясок. Помітивши зникнення даних речей вони написали заяву до правоохоронних органів. Окрім зникнення даних речей виявила пошкодження віконної рами.
- показами потерпілого ОСОБА_8 про те, що по сусідству з його будинком, знаходиться будинок покійних батьків, що перейшов йому у спадщину. Дане подвір’я, розташоване за адресою м. Городище вул. Маресьєва, 51-а. Після смерті матері, у 2005 році, будинок для проживання не використовувався, а використовувався лише для зберігання старих речей. Дане подвір’я, від вулиці Маресьєва, не огороджено. Кожного дня, він проходив повз дане подвір’я. 13 жовтня 2009 року, коли він йшов через вказане подвір’я, помітив, що пошкоджено вікно. Підійшовши ближче, побачив, що зовнішня віконна рама витягнена із пройому та стоїть біля стіни. Внутрішня віконна рама також була витягнена, але знаходилась всередині будинку. Помітивши це, він вирішив оглянути приміщення будинку. Під час огляду, в одній із кімнат, помітив відсутність металевої плити на плиті, для опалення будинку, а також зникнення металевого чавуну, ємкістю 50 літрів. Помітивши зникнення речей, відразу до правоохоронних органів не звертався, але почувши від людей про те, що працівники міліції затримали осіб, які здійснювали крадіжки із будинків, вирішив написати заяву до міліції.
- показами свідка ОСОБА_11 про те, що п о вулиці Чапаєва, м. Городище, розташована дачна ділянка, що належить його дружині по праву спадщини. У будинку, розташованому на ній, вони зберігають речі, що не потрібні в квартирі та речі, що перевезли з будинку покійних батьків, що по вул. Шмідта. 17.09.2009 року, до нього, на робочий телефон, зателефонувала сусідка по дачній ділянці та повідомила про те, що на їхньому будинку пошкоджене вікно, а на подвір’ї розкидані речі. Після цього, він зателефонував до своєї дружини і розповів їй про дану пригоду. По закінченню робочого часу, вони, на власному автомобілі, поїхали до дачного будинку, де виявили пошкодження віконної рами та, що з будинку зникли різні речі. Після чого вони вирішили написати заяву до правоохоронних органів.
- показами свідка ОСОБА_12 про те, що на початку жовтня 2009 року, точної дати сказати не може, так як не пам’ятає, перебував на території Вільшанської експедиції. Близько 23 години, на територію експедиції зайшло двоє невідомих йому хлопців, які запропонували придбати у них металеві речі. Пропозицію його зацікавила. Він оглянув речі, то була металева плита, яку використовують на припічок для опалення будинку та металевий чавун. Вказані речі він придбав у хлопців за 60 гривень. Хлопці пояснили, що речі вони взяли дома. Отримавши гроші, хлопці покинули території експедиції. Через кілька днів, він детально оглянув куплені речі і помітив, що вони були частково пошкоджені. Тоді, він їх продав невідомому, що їздив на автомобілі по вулиці та скуповував металобрухт. Про те, що дані речі являлись краденими, йому ні чого не відомо.
- дослідженими показами свідка ОСОБА_13 про те, що він, в районі залізничного вокзалу, має приміщення магазину «Цілодобовий», що по вулиці Героїв Чорнобиля м. Городище. У середині вересня 2009 року, він вирішив скуповувати керамічні статуетки та в подальшому продавати їх у м. Київ. Про це, у приміщенні магазину, повісив оголошення. Через деякий час, до приміщення магазину зайшов невідомий йому хлопець, який запропонував придбати в нього п’ять статуеток. Ця пропозиція його зацікавила і він оглянув їх. При цьому запитав у невідомого йому хлопця проте, де він взяв дані статуетки. На його запитання, хлопець відповів, що взяв їх вдома і належать вони йому. Оглянувши статуетки, він віддав хлопцеві 100 гривень і той покинув приміщення магазину. Через деякий час, він, перебуваючи у м. Києві, на торгівельній площі «Узвіз» продав їх. Про те, що дані статуетки являлись краденими, йому ні чого не було відомо.
- даними протоколу огляду місця події від 15 жовтня 2009 року, згідно якого було оглянуто будинок по вул. Чапаєва, 179 м. Городище, власником якого являється ОСОБА_7.
- даними протоколу огляду місця події від 03.11.2009 року, згідно якого було оглянуто будинок по вул. Маресьєва, 51-а, м. Городище, власником якого являється коршак ОСОБА_14.
Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, вважає, що пред’явлене обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доказане повністю. Поскільки підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли таємну крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням у житло, вчинене за попередньою домовленістю, їх дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України. Оскільки, підсудний ОСОБА_4, також, повторно, скоїв таємну крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням у житло, вчинене за попередньою домовленістю, його дії суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особи винних, те що ОСОБА_4 є неповнолітнім, сприяння підсудних у розслідуванні кримінальної справи, їх щире каяття, що є пом’якшуючими обставинами по справі, а також, відсутність обтяжуючих обставини скоєння злочину.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у скоєному злочині визнали повністю, їх характеристики по місцю проживання та навчання, суд вважає за можливе застосувати щодо них покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75, ст. 104 КК України, звільнивши ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
По кримінальній справі судові витрати відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 323, 324, 445 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК України, відповідно до ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо останній протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст. 76 п. 2, п. 3, п. 4 КК України зобов’язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися в даний орган для реєстрації.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.
Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо останній протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст. 76 п. 2, п. 3, п. 4 КК України зобов’язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися в даний орган для реєстрації.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляції через Городищенський районний суд на протязі п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: Л. В. Подорога