Справа №1-72/2010 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2010 року Полтавський районний суд в складі:
головуючого судді Герасименко В.М.
з участю секретаря Омелюженко Я.С.
прокурора Запорожець Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням
Ф Е Д О Р Е Н К О Н І Н И С Т Е П А Н І В Н И, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, гр-нки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдови, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, мешканки: с.Стасі Диканського району Полтавської області, вул.Першотравнева 5, раніше судимої:
- 24.12.1984 року Карлівським районним судом Полтавської області за ст.81 ч.3 КК Української РСР до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, в силу ст.46-1 КК Української РСР виконання вироку відстрочено на 2 роки;
- 08.04.1985 року Полтавським районним судом за ст.140 ч.2 КК Української РСР до 5 років позбавлення волі;
- 15.05.1990 року Машівським районним судом Полтавської області за ст.140 ч.2 КК Української РСР до 2 років позбавлення волі;
- 22.12.1992 року Полтавським районним судом за ст.140 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 17.05.1996 року Київосвятошинським районним судом Київської області за ст.140 ч.2, 196-1 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 09.06.1999 року Макарівським районним судом Київської області за ст.140 ч.2, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 05.09.2005 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнена з місць позбавлення волі 06.02.2009 року згідно постанови Полтавського районного суду від 29.01.2009 року на підставі ст.3 п.»в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року;
- 22.12.2009 року Диканським районним судом Полтавської області за ст.185 ч.2 КК України до 3-х місяців арешту,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,-
в с т а н о в и в :
04 грудня 2009 року в період часу з 1.30 год. до 2.00 год. ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, незаконно, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проникла до загороди гр.ОСОБА_2, яка розташована неподалік будинку за адресою с.Петрівка Полтавського району, вул.Полтавська 3, звідки таємно викрала належних потерпілій ОСОБА_2 трьох кролів, вартістю 150 грн. кожен, які знаходилися в клітках на території вказаної загороди, завдавши своїми діями потерпілій матеріального збитку на загальну суму 450 грн.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину в скоєному визнала повністю, пояснивши суду, що дійсно нею було вчинено крадіжку з загороди, де знаходилися клітки, трьох кролів. В скоєному щиро розкаялася.
Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, переконавшись у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство по справі допитом підсудного відповідно до ст.299 КПК України.
Дії підсудної ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.
Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудної, яка вину в скоєному визнала повністю, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудній суд визнає її щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудній - рецидив злочинів.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а саме особу підсудної, наявність декількох пом’якшуючих покарання обставин, пенсійний вік підсудної, думку потерпілої, викладену в письмовій заяві, яка претензій до підсудної не має, суд приходить до висновку, що останній можливо призначити покарання з застосуванням положень ст.69 КК України, перейшовши до більш м’якого виду покарання – арешту.
Питання по речовим доказам слід вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити їй покарання, з застосуванням ст.69 КК України, у вигляді п’яти місяців арешту.
На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Диканського районного суду Полтавської області від 22.12.2009 року, більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді п’яти місяців арешту.
Строк покарання ОСОБА_1 обраховувати з 09.03.2010 року, зарахувавши в строк покарання відбуте за вироком Диканського районного суду Полтавської області від 22.12.2010 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – тримання під вартою.
Речові докази по справі, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2, повернути останній в повне володіння, користування та розпорядження на власний розсуд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою – в той же термін, з моменту отримання нею копії вироку.
Суддя: