Справи № 2-345/2010 р.

                                Рядок статзвіту № 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          13 квітня 2010 року                              м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

        головуючого-судді          Жиганської Н.М.

        при секретарі          Попович Є.В.

        з участю позивача:          ОСОБА_1

                  відповідача:                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: сектор громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області про зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, за дорученням своєї матері ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа: ВГІРФО Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області про зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем по справі ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 15.03.1996 року по 02.04.2009 року, коли шлюб між ними було розірвано. Перебуваючи в шлюбі, відповідач зареєструвався, як проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначений будинок належить матері позивачки. Проти зняття його з реєстраційного обліку не заперечує, однак добровільно цього не робить. Оскільки відповідач не проживає за місцем своєї реєстрації з початку березня 2009 року по теперішній час просить суд винести рішення, яким зобов”язати відповідача ОСОБА_2 знятися з реєстраційного обліку, як проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, 12, як такого що понад рік  не проживає за місцем реєстрації.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заявлений позов визнав, не заперечує щодо його задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з”явився по невідомим суду причинам, хоча про час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_4 20.12.2007 року та свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого КУП “Свалявське РБТІ” 02.01.2008 року — будинок № 12 в с. Голубине Свалявського району Закарпатської області належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Позивачка звернулась в суд в інтересах власника будинку ОСОБА_3 на підставі довіреності посвідченої Голубинською сільською радою  24.02.2010 року.

Відповідач значиться зареєстрованим в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.03.1996 року, що стверджується будинковою книгою.

Разом з тим, шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано 02.04.2009 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ФМ № 020467 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції 02.04.2009 року.

Актом, складеним Голубинською сільською радою 23.02.2010 року № 70/02-15 стверджується, що ОСОБА_2, мешканець с. Голубине, 12 майже рік не проживає з сім”єю, пиячить, не займається вихованням дитини, не цікавиться матеріальним становищем сім”ї. Зазначений акт скріплений підписами сусідів.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України – власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України – особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Тобто, будинок № 12 в с. Голубине Свалявського району являється приватною власністю матері позивачки ОСОБА_3, та відповідач займає житлове приміщення позивача на правах наймача.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Житлового кодексу України – якщо наймач систематично руйнує чи псує житлове приміщення, або використовує його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття робить не можливим для інших проживання із ним в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем,  тому позов являється підставним та його слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 169, 208, 209, 212, 213, 215, 224, 228, 229, 386 ЦПК України, суд, -

 Р І Ш И В :

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_1  задовольнити повністю.

Зобов”язати ОСОБА_2 знятися з реєстраційного обліку, як проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, як такого, що понад рік не проживає за вказаною адресою.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на рішення суду подаються до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ :                           Н.М.ЖИГАНСЬКА