Справа №592/7504/20

                                                                       Провадження №3/592/1288/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року                                                                        м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександр Володимирович, розглянувши матеріали які надійшли від УПП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівщина Роменського району Сумської області, громадянина України, українця, проживаючого АДРЕСА_1 , працює водієм «Сумське АТП-15927», дані про ІПН в матеріалах справи відсутні,

- за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив

Відповідно до протоколу АА № 651425 про адміністративне правопорушення від 21.06.2020 року, передбачене ст. 44-3 КУпАП, 21.06.2020 о 11-00 годин в м. Суми по проспекту Курському поблизу будинку 34, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЛАЗ 695НГ н.з. НОМЕР_1 маршрут «Суми-Журавка» здійснював регулярні пасажирські міжміські перевезення та перевозив 34 особи, що на дві особи перевищується технічною характеристикою транспортного засобу, чим порушив абзац 4 підпункту 3 Постанови КМУ №392 від 20.05.2020.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Зазначив, що технічні характеристики транспортного засобу дозволяють перевезення 33 особи разом з водієм. В салоні перебувало 32 пасажири, двоє з яких піднялися з своїх місць перед зупинкою для виходу. До салону працівники поліції не заходили та пасажирів не рахували.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 651425 від 21.06.2020 року, пояснення ОСОБА_1 , Облікову картку №59537835 від 23.11.2007, диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, суд дійшов висновку про необхідність закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу вказаного правопорушення в діях ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

Відповідальність за ст. 44-3 КУпАП встановлена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому, формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, вимоги якого порушені, є обов`язковою.

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Статтею 1 вказаного Закону, яка регулює визначення термінів, визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

За приписами ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215, від 25.03.2020 року № 239, від 20.03.2020 року № 242, від 29.03.2020 року № 241, № 262 від 08.04.2020 " Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211" на період карантину на усій території України заборонено до 24 квітня 2020 року. 9) регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення:

- легковими автомобілями;

- службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств, закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров`я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв`язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, суб`єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

Крім того, відповідно до "Роз`яснення щодо здійснення регулярних спеціальних перевезень в умовах карантину" від 19.03.2020, встановлено, що: відповідно до пункту 13 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 (зі змінами і доповненнями) (далі - Правила) перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними. Відповідно до пунктів 13, 45-50 Правил регулярні спеціальні перевезення: організовуються для перевезення працівників підприємств, установ та організацій, учнів, студентів та інших організованих груп пасажирів; здійснюються відповідно умов, зазначених у паспорті маршруту, та на підставі договору, згідно з яким автомобільний перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку.

Крім того, пп.3 абз. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється: регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

З наданого до матеріалів відео з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівниками патрульної поліції був зупинений транспортний засіб ЛАЗ 695НГ н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 який повідомив, що в салоні автобусу знаходиться 32 особи. Після цього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Кількість пасажирів у салоні автобусу перевірено не було.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП до матеріалів справи не додано.

За приписами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищезазначене суддя приходить до висновку, що необхідно закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 44-3, 247 п. 1, 251, 256, 280 КУпАП, суддя

постановив:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , за відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                О.В. Литовченко