КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 355/1280/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8508/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. Київ

колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовомпублічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на рішення Баришівського районного суду Київської області від 25 січня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Коваленко К.В.,-

встановила:

У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із названим позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 94 650 грн 76 коп.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 25 січня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 8 973 грн 07 коп. за кредитним договором № б/н від 03 березня 2010 року.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить змінити рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права.

ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту. Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Обґрунтовуючи пред`явлений позов, банк зазначив, що 02 квітня 2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву № б/н, згідно якої отримала кредит у розмірі 9 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Крім того, банк вказав, що відповідач належним чином не виконала умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 31 серпня 2017 року складає 94 650 грн 76 коп., з яких:

- 8 973 грн 07 коп. - заборгованість за кредитом;

- 77 294 грн 32 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3 400 грн 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією;

- 500 грн 00 коп. - штраф (фіксована частина);

- 4 483 грн 37 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження позовних вимог банком надано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 02 квітня 2010 року, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

При цьому банком не надано доказів того, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти. Відсутні відомості про встановлений кредитний ліміт. Немає доказів, що підтверджують тип та строк дії кредитної картки.

У наведеній анкеті-заяві, підписаній сторонами, ОСОБА_1 виявила бажання отримати зарплатну картку.

Умови та Правила, які містяться в матеріалах справи, відповідачкою не підписані.

Таким чином, банком не доведено розмір, отриманих відповідачем коштів.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено факт видачі відповідачці кредиту.

Скасовуючи рішення суду в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів виходить за межі доводів апеляційної скарги, оскільки судом при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що є доведеним факт укладення між сторонами договору, за яким банк надав відповідачці кошти шляхом встановленого кредитного ліміту, оскільки згідно анкети-заяви відповідач просила надати їй зарплатну картку. Доказів на підтвердження видачі кредитної картки «Універсальна» позивачем не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що позичальник користувалась грошовими коштами та сплачувала заборгованість, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду як в частині задоволення позовних вимог, так і в частині відмови в задоволенні позовних вимог зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

В силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 25 січня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2020 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: О.Ф. Лапчевська

С.Г. Музичко