Справа № 373/1562/21

Провадження № 6/373/65/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року                                                 м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

під головуванням судді Лебедя В.В.,

за участю секретарів судових засідань: Тітрової І.В., Мороз В.О.,

представника позивача-адвоката Мацкевича Д.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань мирову угоду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. про затвердження мирової угоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на стадії примусового виконання судового рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.12.2021 у справі № 373/1562/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Клопотання подане у зв`язку з тим, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.12.2021 задоволено позов, стягнуто із  ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошових коштів від 01.08.2019 у сумі 30 000 доларів США, понесені судові витрати в розмірі 8012,43 грн, з метою виконання якого сторони з метою врегулювання спору досягнули мирової угоди в ході примусового виконання рішення суду.

Ухвалою від 14.11.2023 відмовлено у відкритті провадження за клопотанням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. про затвердження мирової угоди від 08.05.2023, укладеної між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , поданої в межах виконавчого провадження № 71767565. Ухвала від 14.11.2023 скасована відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 28.02.2024 та справа направлена до суду для продовження розгляду.

29.03.2024 судове засідання відкладено на 12.04.2024 у зв`язку з відсутністю відомостей про отримання судового виклику боржником.

Представник стягувача ОСОБА_1 -адвокат Мацкевич Д.А. в судовому засіданні просив затвердити мирову угоду, підписану між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки дана угода укладена сторонами добровільно з метою врегулювання спору, не стосується прав та інтересів третіх осіб.

Від заявника-приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л., боржника ОСОБА_2 , надійшли заяви про розгляд справи без їх участі з огляду на об`єктивні обставини зайнятості на роботі та за станом здоров`я.

У мировій угоді сторони домовились з метою врегулювання спору у цивільній справі № 373/1562/21 - погашення визнаної рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.12.2021 заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_1 у сумі 30 000 доларів США та 8012,43 гривень судових витрат, укласти мирову угоду шляхом передачі позивачу у власність нерухомого майна відповідача.

Відповідно до п. 5 мирової угоди відповідач гарантує, що нерухоме майно, яке відчужується за цією мировою угодою, нікому іншому не продане, не подароване, під забороню відчуження не перебуває, відсутні обмеження щодо використання вказаного нерухомого майна за цільовим призначенням, майно не є предметом будь-яких спорів і не є внеском до статутного фонду юридичної особи, прав щодо нього у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає.

Таким чином, зі змісту мирової угоди вбачається, що її предметом є відчуження ОСОБА_2 та набуття такого нерухомого майна ОСОБА_1 у свою власність.

Предмет мирової угоди не співвідноситься з предметом позову, а сторони фактично просять узаконити перехід права власності на майно від однієї особи до іншої.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до предмету спору.

Таким чином, вказана вище мирова угода не стосується прав та обов`язків сторін, що випливають із самого предмета позову, умови мирової угоди не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Набуття права власності, перехід права власності та відчуження нерухомого майна визначається цивільним законом, звернення стягнення на нерухоме майно при відсутності коштів у боржника на погашення боргу здійснюється з додержанням порядку, визначеного статтями 52, 58, 62, 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім цього, ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено ефективний механізм задоволення вимог стягувача шляхом звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості (ст. 50 Закону).

Суд вважає, що у випадку встановлення приватним виконавцем відсутності в боржника достатніх коштів на погашення заборгованості, у межах даного виконавчого провадження цілком доцільним є вжиття такого заходу як стягнення на об`єкт нерухомого майна - квартиру, що належить боржнику та є предметом мирової угоди.

Частиною п`ятою ст. 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженнімирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виходячи зі змісту ст. 207 ЦПК України обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, наведених в ухвалі від 01.08.2018 у справі № 760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 у справі № 759/4103/16-ц, суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов`язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.

Так, Верховний Суд встановив, що квартира, належна одній зі сторін спору, не була предметом розгляду справи, не може бути включена до переліку майна, яке підлягає поділу, у межах розгляду справи, відтак мирова угода не відповідає вимогам статті 207 ЦПК України (ухвала від 05.07.2023 у справі № 523/1545/22).

Матеріали виконавчого провадження, копії яких долучені до клопотання приватного виконавця із мирової угодою, містять перевірку належності предмета мирової угоди до особистої приватної власності ОСОБА_2 . Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.11.2023 (інформаційна довідка № 352837336) ОСОБА_2 є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 .

Крім цього, слід зазначити, що в даному випадку право власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , може бути переоформлене на ОСОБА_1 на підставі цивільно-правової угоди, оформленої нотаріально, із перереєстрацією в органах державної реєстрації речових прав, що відповідно не потребуватиме додаткового врегулювання судовим рішенням.

Суд вважає, що сторони шляхом укладення мирової угоди здійснюватимуть відчуження та набуття права на нерухоме майно на підставі рішення суду, проте такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечитиме закону.

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 207 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що затверджена між сторонами виконавчого провадження на стадії примусового виконання рішення суду мирова угода не стосується предмета спору та суперечить закону, а тому мирова угода затвердженню не підлягає.

Керуючись статтями 260-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в затвердженні мирової угоди від 08.05.2023 між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , поданої в межах виконавчого провадження № 71767565.

Ухвала не підлягає оскарженню.

СУДДЯ:                                                                                      В.В. ЛЕБІДЬ