ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 р.Справа № 520/8638/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. ,  Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.11.19 року по справі № 520/8638/19

          за позовом        ОСОБА_1  

          до       Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області      

третя особа      Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області

          про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київській області, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 позов задовлено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивач та третя особа не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач прибула на територію України у 2004 році та звернулась до ВГІРФО ГУМВС України в Київській області з клопотанням про отримання дозволу на імміграцію в Україну, як мати іммігранта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.08.2006 ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області прийняте рішення про надання позивачу та її дитині дозволу на імміграцію відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» та документовано посвідкою.

Начальником Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київській області затверджено висновок від 16.04.2019 про перевірки законності надання дозволу на імміграцію в Україну громадянам Соціалістичної Республіки В`єтнам Донг ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в якому зазначено – “вважав би за доцільне: скасувати рішення ВГІРФО ГУМВС України в Київській області від 23.08.2006 року про надання дозволу на імміграцію громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 1,1983 року народження, та її неповнолітньому сину громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасувати, визнати недійсною видану на підставі цього дозволу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 23.08.2006. Копію рішення направити до ГУДМС в Харківській області (іноземка проживає на даний час на території обслуговування вказаного підрозділу) для вжиття відповідних заходів, передбачених статтею 13 Закону України «Про імміграцію» відносно іноземця та надання роз`яснень, що за умови виконання ним вимог цієї статті, через рік з моменту прийняття рішення про скасування Дозволу на імміграцію, він може повторно звернутись із заявою про отримання Дозволу на імміграцію за наявності підстав відповідно до статті 4 Закону. Відповідну інформацію про скасування дозволу на імміграцію громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 направити до апарату ДМС та АДГІС України.

16.04.2019 рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області № 88 скасовано дозвіл на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погодившись з оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.  

Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про імміграцію", дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Зі змісту оскаржуваного рішення про скасування дозволу на імміграцію встановлено, що підставою для скасування позивачу дозволу на імміграцію зазначено п. 1, п. 6 ст. 12 Закону України "Про імміграцію", тобто надання дозволу на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції доказів, що    під час надання дозволу на імміграцію позивачу відповідач був позбавлений права надати правову оцінку наданих позивачем документів для отримання відповідного дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про імміграцію".

Крім того будь-яких порушень законодавства та відсутності необхідних документів уповноваженим державним органом під час розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію виявлено не було, уповноважений державний орган України з питань імміграційної політики визнав правомірність прибуття позивача в Україну, правомірність подальшого проживання та правомірність набуття дозволу на імміграцію в силу прямої дії закону.

Приймаючи оскаржуване у даній справі рішення відповідач виходив з того, що рішення про надання дозволу на імміграцію в Україну позивачу прийняте з порушенням вимог Закону, однак, доказів притягнення до відповідальності посадової особи, яка видала дозвіл на імміграцію в Україну за прийняття безпідставного рішення відповідачем не надано. На підставі отриманого дозволу на імміграцію та отриманої посвідки на постійне проживання позивач тривалий час проживає на території України, доказів порушення законодавства позивачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винесене всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним, що дає підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області  залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі №520/8638/19  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова

Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц  Л.В. Мельнікова

Повний текст постанови складено  26.06.2020 року