Справа №127/3708/13-к

Провадження №1-кп/127/482/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року                 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Слободянюк Є.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Барановської Ю.Р.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Павленка І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Глєбова С.Г.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369, ч.2 ст.190 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012010010000136 від 18.12.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за зміненим прокурором 31.01.2019 року обвинуваченням, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369 КК України (в редакції 19.12.2012 року) – у вчиненні підбурювання до замаху на давання хабара та передбаченого ч.2 ст.190 КК України – у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих злочинів та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, оскільки з дня вчинення інкримінованих йому злочинів минуло понад 5 років.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Павленко І.С., враховуючи позицію свого підзахисного, не заперечував щодо задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих злочинів та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Глєбов С.Г. підтримав клопотання свого підзахисного та просив суд його задовольнити, оскільки з дня вчинення інкримінованих його підзахисному злочинів минуло понад 5 років.

Прокурор Барановська Ю.Р. не заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту та звільнення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення ними злочинів, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369, ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення вказаних злочинів минуло понад 5 років.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого стороною захисту клопотання, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, згідно обвинувального акту за зміненим прокурором 31.01.2019 року обвинуваченням (т.5 а.с. 204), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні ними злочинів за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 працюючи на посаді начальника оперативно - пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області та ОСОБА_2 працюючи на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області та відповідно до ст. 2 Закону України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” являються працівниками правоохоронного органу.

Згідно функціональних обов`язків начальника оперативно - пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 організовує роботу відділу, забезпечує якісне і ефективне виконання покладених на нього завдань, несе за це особисту відповідальність, забезпечує, контролює і несе особисту відповідальність за неналежне дотримання службової і виконавчої дисципліни підлеглими йому помічниками оперуповноважених ОПС УКР УМВС області.

Згідно функціональних обов`язків старшого оперуповноваженого оперативно - пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 організовує роботу оперативно-пошукової групи, забезпечує якісне і ефективне виконання покладених на нього завдань, несе за це особисту відповідальність, в розкритті злочинів і в проведенні оперативно-розшукових заходів використовує форми і методи особистого пошуку в місцях збору кримінального елементу та збуту крадених речей та предметів.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є службовими особами представниками влади, права та обов`язки яких визначені Законом України „Про міліцію”.

Відповідно до пункту «д» ч. 1 ст. 4 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Так, 19.12.2012 близько 11.55 год., начальник оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 знаходячись спільно з старшим оперуповноваженим оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 , на перехресті вулиць Д. Нечая та Примакова у м. Вінниці, у транспортному засобі марки «ВАЗ 2121», державний номерний знак НОМЕР_1 , діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про міліцію”, відповідно до яких на них покладено обов`язки виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, одержали від ОСОБА_3 грошові кошти, в сумі 7000 гри. та 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.12.2012 еквівалентно 3996,50 грн. за сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , з яким ОСОБА_3 перебуває у фактичних шлюбних відносинах, та за повернення речей вилучених під час проведення обшуку у гаражах, які належать ОСОБА_4 .

Разом з цим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали ніякого реального впливу на хід розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 , однак ОСОБА_3 реально сприймала слова ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та повіривши їм погодилась передати останнім грошові кошти в якості хабара за сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та за повернення вилучених речей. При цьому, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 не мали на меті передавати будь кому вказані кошти в якості хабара, а хотіли самі заволодіти ними.

Будучи введеною в оману, і схиленою до давання хабара, ОСОБА_3 , перебуваючи в салоні автомобіля марки «ВАЗ 2121», державний номерний знак, НОМЕР_1 „ розташованого на перехресті вулиць Д.Нечая та Примакова у м. Вінниці передала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 7000 гри. та 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.12.2012 еквівалентно 3996,50 грн.

Однак, довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змогли з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки одразу після передачі хабара були затримані працівниками внутрішньої безпеки та прокуратури.

Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений ч.4 ст. 27, ч.2 ст.15 ч.2 ст. 369 КК України (в редакції станом на 19.12.2012) – підбурювання до замаху на давання хабара.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в силу своєї службової діяльності, достовірно знаючи про те, що у ході розслідування кримінальної справи № 12250022, в гаражах ОСОБА_4 26.03.2012 проводились обшуки та вилучались речі, не маючи до розслідування вказаної кримінальної справи ніякого відношення, з метою заволодіння чужим майном, маючи на меті корисливий мотив, вступивши між собою в попередню змову, умисно ввели в оману ОСОБА_3 .

Так, 19.12.2012 близько 11.55 год., начальник оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 знаходячись спільно з старшим оперуповноваженим оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 , на перехресті вулиць Д.Нечая та Примакова у м. Вінниці, у транспортному засобі марки «ВАЗ 2121», державний номерний знак, НОМЕР_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи на меті корисливий мотив, повідомили ОСОБА_3 завідомо неправдиву інформацію, щодо можливості в силу свого службового становища, вирішити питання про не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , з яким ОСОБА_3 перебуває у фактичних шлюбних відносинах, та за повернення речей вилучених під час проведення обшуку у гаражах, які належать ОСОБА_4 .

Після чого, ОСОБА_3 , будучи веденою в оману, перебуваючи в салоні автомобіля марки «ВАЗ 2121», державний номерний знак, НОМЕР_1 „ розташованого на перехресті вулиць Д.Нечая та Примакова у м. Вінниці передала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові, в сумі 7000 гри. та 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.12.2012 еквівалентно 3996,50 грн.

ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 своїми діями спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 10996,50 грн.

Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності, в зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз`яснено суть обвинувачення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, однак обвинувачені наполягають на закритті даного кримінального провадження, в зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно ч.1 ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до  п.3 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Разом з тим, суд враховує загальні положення закону про кримінальну відповідальність, а також роз`яснення  Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", з якої вбачається, що закриття кримінальної справи із звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише у разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч.1 ст.44 КК України. Відповідно до п.8 вказаної постанови слідує, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилилася від слідства та суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого. Таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.

Як встановлено у судовому засіданні, злочини, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , передбачені ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369 та ч.2 ст.190 КК України ( в редакції на день вчинення злочину), відповідно до положень ч.3 ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості та були вчинені обвинуваченими 19.12.2012 року, станом на 25.06.2020 року з дня вчинення вказаних злочинів минуло понад 7 років.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369 та ч.2 ст.190 КК України ( в редакції на день вчинення злочину), на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України, що є відповідно до ст. ст. 284, 288 КПК України підставою для закриття кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 124, 126 КПК України процесуальні витрати в кримінальному провадженні на проведення криміналістичних досліджень слід віднести за рахунок держави.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення на її користь солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шкоди в сумі 80 000 грн. 00 коп. відповідно до положень ч.1 ст. 129 КПК України підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 174 КПК України, арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2013 року №127/106/13-к слід скасувати, після набрання ухвалою законної сили.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49 ч. 1. п. 3 КК України, ст. ст. 124, 126, 174, 284- 286, 288, 350, 370, 372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 – задовольнити.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369 КК України (в редакції станом на 19.12.2012) та ч.2 ст.190 КК України, відомості про які внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012010010000136 від 18.12.2012 року, в зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369 КК України (в редакції станом на 19.12.2012) та ч.2 ст.190 КК України, відомості про які внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012010010000136 від 18.12.2012 року, в зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.369, ч.2 ст.190 КК України, відомості про які внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012010010000136 від 18.12.2012 року, – закрити.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні – витрати на проведення криміналістичних досліджень, на загальну суму 3191,80 грн., віднести на рахунок Державного бюджету України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення на її користь солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 80 000 грн. 00 коп. – залишити без розгляду.

Грошові кошти в сумі 7000 (сім тисяч) гривень та 500 (п`ятсот) доларів США, які зберігаються у прокуратурі м. Вінниці (т.1 а.с. 244, примітка №1 до висновку експерта №10-018 від 31.01.2013 - т.1 а.с. 251), після набрання ухвалою законної сили - повернути власнику ОСОБА_3 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2013 року №127/106/13-к на автомобіль марки “ВАЗ 212140-111-30”, що належить ОСОБА_2 державний номерний знак НОМЕР_1 (т.1 а.с. 172) - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суду Вінницької області протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її проголошення.

Головуючий суддя: Я.М. Іванченко