Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/438/18

Провадження № 2/936/5/2020

17.06.2020 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Вотьканича В.А., за участю секретарів судових засідань Іванової Н.Я., Балецького С.М.,

учасники справи:

представник позивача: Чередніченко М. ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 50010465 від 04.09.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТзОВ "Порше Мобіліті" звернувся в суд з вищезазначеним позовом, мотивованим тим, що 04.09.2013 року між ним та ОСОБА_2 сторонами у справі був укладений кредитний договір №50010465, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 157 431, 98 гривень, що є еквівалентом 19323, 92 доларів США та додатково кредитні кошти на підставі додаткової угоди від 04.09.2013 року у розмірі 48 705,60 гривень, що є еквівалентом 5978, 35 доларам США строком на 60 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9,9 % річних на придбання автомобіля марки «Volkswagen Golf Variant». Свої зобов`язання перед позивачем відповідач належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 04.05.2018 року має прострочену заборгованість в розмірі 371 610 гривень, 05 копійок, яку позивач просить стягнути на свою користь, а також 15000 гривень витрат на професійну правову допомогу та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання в якому просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позов, який в судовому засіданні підтримала та зазначила, що вона має статус внутрішньо переміщеної особи у 2014 році з окупованої території Луганської області України, а тому згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» їй, як позичальнику, забороняється нарахування пені та (або) штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики. Крім цьогоствердила, що нарахування сум заборгованості не є правомірним та не відповідає акту взаємозвірки, що здійснений між сторонами станом на 24.11.2014. Вважає, що інфляційні втрати також не підлягають стягненню, оскільки такі не нараховуються у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті. Просила відмовити у задоволенні позову з цих підстав.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04.09.2013 року між сторонами у справі був укладений кредитний договір № 50010465, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 157 431, 98 гривень, що є еквівалентом 19323, 92 доларів США та додатково кредитні кошти на підставі додаткової угоди від 04.09.2013 року у розмірі 48 705,60 гривень, що є еквівалентом 5978, 35 доларам США строком на 60 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9,9 % річних на придбання автомобіля марки «Volkswagen Golf Variant», з кінцевим терміном повернення кредиту- 15.09.2018 року.

Договір між сторонами складають цей Кредитний договір, Загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані Сторонами у відношенні Кредиту.

Відповідно до умов договору усі платежі повинні бути сплачені у гривні та підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США.

Пунктом 1.3.1 загальних умов кредитування (додаток до кредитного договору) передбачено, що розмір платежів, які підлягають сплаті позичальником на повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

У подальшому позичальник сплачує платежі на повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених товариством рахунків у гривні. При цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено в кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі.

Відповідно до пункту 2.4 загальних умов кредитування нарахування процентів відбувається щомісяця 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця.

Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту.

Пунктом 2.5 загальних умов кредитування визначено термін сплати процентів - одночасно із поверненням чергового платежу в терміни та в сумі відповідно до графіка погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими умовами кредитування передбачено інші строки сплати процентів.

Виходячи з наведених розрахунків, які зазначені у графіку погашення кредиту, усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до пункту 1.3 загальних умов кредитування, із зазначенням у графіку еквіваленту щомісячного платежу в доларах США.

У пункті 9.5 загальних умов кредитування сторонами погоджено, що підписуючи ці умови, позичальник підтверджує, що товариство належним чином ознайомило його з інформацією, передбаченою статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також з правилами надання фінансових послуг, затверджених ТОВ «Порше Мобіліті».

Крім цього, п. 8, 2 Загальних умов кредитування встановлено, що у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту та/або додаткового кредиту позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20% від суми кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 

Позичальник згідно з п.1.2. Загальних умов кредитування зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.ст. 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом у відповідності до графіку погашення, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, згідно вимог ст. 610 ЦК України.

За змістом п.3.2. та 3.2.1. Загальних умов кредитування передбачено право ТОВ "Порше Мобіліті" достроково вимагати повернення Кредиту та Додаткового кредиту у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць.

Відповідачка ОСОБА_2 не виконувала належним чином умови кредитного договору, у результаті чого допустила заборгованість станом на 04.05.2018 року у сумі 371610, 05 гривень,  в тому числі: прострочена заборгованості в сумі 88 457 гривень 24 копійок, з яких: 58107, 12 гривень сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом, 4 953, 06 гривень сума 3% річних за час прострочення за кредитом; 35 397, 06 сума інфляційних втрат за час прострочення, 251 666, 41 гривень заборгованість з дострокового повернення кредиту, з яких 191 260, 42 гривень сума заборгованості за кредитом, 44970, 11 сума заборгованості за процентами; 15435, 88 гривень- 3% річних за час прострочення за кредитом, та штраф у розмірі 31486, 40 гривень, що підтверджено розрахунком заборгованості за кредитним договором №50010465 від 04.08.2013 року (а.с.41-42, т.1).

Суд вважає даний розрахунок заборгованості, наданий позивачем, належним, допустимим та достовірним доказом в розумінні вимог ст.ст.77, 78, 79 ЦПК України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з рішення Воловецького районного суду Закарпатської області №300/368/19 від 21.05.2019 року, що набрало законної сили 21.06.2019 року (а.с.10-12, т.2), ОСОБА_2 є вимушено переселеною у 2014 році з окупованої території Луганської області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької та Луганської області України.

Таким чином, на неї поширюється дія ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» про заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, а отже, сума штрафу в розмірі 31486 гривень 40 копійок стягненню не підлягає.

Щодо твердження відповідачки про неправомірність нарахування сум заборгованості, які не відповідають даним акту взаємозвірки з позивачем по даному кредиту, суд констатує наступне.

З акту звіряння взаємних розрахунків по договору №50010465 від 04.09.2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 вбачається, що станом на 24.11.2014 року заборгованість на користь ТОВ «Порше Мобіліті» становить 79 494 гривні 05 копійок. Дана сума заборгованості засвідчена підписами уповноваженої особи ТОВ «Порше Мобіліті» головним бухгалтером Потапенко О.В. з прикладенням відбитку печатки юридичної особи та підписом ОСОБА_2 без зауважень щодо зазначеної суми заборгованості.

Таким чином, суд не бере до уваги твердження відповідачки щодо неправильності нарахування загальної суми заборгованості станом на час проведення взаємозвірки 24.11.2014 року.

Крім цього, суд констатує, що розрахунок заборгованості за кредитним договором №50010465 від 04.08.2013 року, наданий позивачем станом на 04.05.2018, а не на 24.11.2014 року і зауважень чи доказів на спростування такого відповідачем суду не надано.

Згідно з ч.4 ст.81 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, при наданні оцінки запереченням відповідачки щодо правомірності розрахунку суми заборгованості та її складових, в тому числі, 3% річних, суд бере до уваги обставини, встановлені постановою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року № 300/900/15-ц в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист прав споживача, визнання недійсними положень кредитного договору та зобов`язання вчинити певні дії, а саме те, що суд встановив, що спірний договір споживчого кредиту № 50010465 від 04.08.2013 року, підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконувала його умови; відповідач надав позивачу всю необхідну інформацію про умови надання послуг фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними положень кредитного договору, правильно застосувавши положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частинами першою, другою статті 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що положення чинного законодавства хоча й визначають національну валюту як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов`язанням, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті і саме з такими умовами кредитування погодилася позивач.

У відповідності до вимог ч.1, ч.5, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки, відповідачка ОСОБА_2 в порушення вимог договору свої зобов`язання в частині погашення кредиту, згідно розрахунку заборгованості по погашенню кредиту та відсотків не виконує, її заборгованість станом на 04.05.2018 року складає 371610, 05 гривень,  в тому числі: прострочена заборгованості в сумі 88 457 гривень 24 копійок, з яких: 58107, 12 гривень сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом, 4 953, 06 гривень сума 3% річних за час прострочення за кредитом; 35 397, 06 сума інфляційних втрат за час прострочення, 251 666, 41 гривень заборгованість з дострокового повернення кредиту, з яких 191260, 42 гривень сума заборгованості за кредитом, 44970, 11 сума заборгованості за процентами; 15435, 88 гривень- 3% річних за час прострочення за кредитом (а.с.41-42), та штраф у розмірі 31486, 40 гривень (сума якого стягненню не підлягає), суд приходить висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі та умовах чинного між сторонами договору, а тому підлягають до часткового задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача заборговані за кредитним договором № 50010465 від 04.09.2013 року в розмірі 340 123 (триста сорок тисяч сто двадцять три) гривень 65 копійок.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК Україниcудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які складаються з судового збору в сумі 5101 гривень 72 копійок та 13729 гривень 07 копійок витрат на професійну правничу допомогу, а всього18830 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 91 копійок судових витрат.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

   Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №50010465 від 04.09.2013 року – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором № 50010465 від 04.09.2013 року в розмірі 340 123 (триста сорок тисяч сто двадцять три) гривні 65 копійок, а також 18830 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 91 копійок судових витрат, а всього: 358954 (триста п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 56 копійок.

 У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд Закарпатської області.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", місцезнаходження: м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В, код ЄДРПОУ 36422974;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2020 року.

Головуючий В.А. Вотьканич