Справа № 22- а-0828/2006                                                  Головуючий в 1 інстанції      КорнієцьМ.І.

Категорія                                                                    Доповідач у 2 інстанції             Голуб С.А.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого           Сліпченка О.І.,

суддів:                  Голуб С.А.,  Коцюрби О.П.,

при секретарі           Григоренко Р.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу за

апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Бориспільського

міськрайонного суду Київської області від                 10 квітня 2006 року    у справі за

позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про  стягнення недоплаченого грошового забезпечення,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006 року позивач пред"явив в суді названий позов. В позові посилався на те, що відповідачем проводилась виплата надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України.." та Інструкцією про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 149 від 26 травня 2003 року, з 1 травня 2003 року по 19 жовтня 2004 року в неповному обсязі.

Крім того, позивач посилався на те, що премія йому також виплачувалась в заниженому розмірі.

Просив дії командування військової частини НОМЕР_1 у М.Бориспіль щодо виплати позивачу надбавки за безперервну службу в заниженому розмірі визнати неправомірними. Зобов"язати відповідача здійснити перерахунок недоплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 у повному обсязі з 1 травня 2003 року по 19 жовтня 2004 року.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії командування військової частини НОМЕР_1 у м.Бориспіль щодо невиплати ОСОБА_1 грошової надбавки за безперервну службу.

Зобов"язано командування військової частини НОМЕР_1 в Бориспіль здійснити перерахунок недоплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 в повному обсязі з 1 травня 2003 року по 19 жовтня 2004 року з подальшою виплатою.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що суд, підмінивши орган виконавчої влади, власно встановив розмір надбавки за безперервну військову службу та зобов"язав Міністерство оборони його виплатити.

Просить постанову, суду скасувати в зв"язку з порушенням судом норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апелянта вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 163 КАС України встановлено з яких частин складається постанова суду. Відповідно до п.З названої статті постанова складається із мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів, мотивів, з яких виходив суд при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

В порушення наведених вимог статті, суд в своїй постанові взагалі не вказав, які обставини справи ним встановлені, не послався на докази, не вказав мотиви, з яких він виходив при прийнятті постанови .

Із постанови суду не можна зрозуміти, в яких правовідносинах між собою знаходяться позивач і відповідач. Зазначаючи, що надбавка виплачувалась в неповному обсязі суд не навів в постанові докази, якими він керувався при винесенні рішення.

Крім того, в мотивувальній частині постанови суд зазначав, що позивачу не в повному обсязі виплачувалась і премія.

Разом з тим, в резолютивній частині постанови суду зазначено, що визнаються лише неправомірними дії по невиплаті позивачу надбавки за вислугу років і нічого не вказується про правомірність чи неправомірність виплати премії.

Рішення суду в частині зобов"язання відповідача здійснити перерахунок недосплаченого грошового забезпечення позивачу в повному обсязі є неконкретним, оскільки із нього не зрозуміло яка частина грошового забезпечення має бути перерахована.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія вважає, що при винесені постанови суд першої інстанції не з"ясував обставини, що мають значення для справи, а також не вірно застосував норми матеріального права , а тому постанова має бути скасована і винесене нова постанова по суті позовних вимог.

Як встановлено в судовому засіданні позивач проходив службу у відповідача і був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров"я 19 жовтня 2004 року (а.с.6) Загальний стаж служби позивача становить 26 років 1 місяць.

В грошове забезпечення позивача входила надбавка за вислугу років, яка була встановлена Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389. Але вказана надбавка  виплачувалась  позивачеві  не  в  граничному     розмірі   90%,  який  був

встановлений названим вище Указом,   а в меншому розмірі, який був встановлений Міністром Оборони України.

Судова колегія вважає, що відповідач, виплачуючи позивачу надбавку в розмірі, який є меншим від 90% діяв правомірно. До такого висновку колегія суддів прийшла з наступних підстав.

В Указі Президента України від 5 травня 2003 року № 389 визначені розміри надбавок військовослужбовцям. При цьому в Указі зазначені лише граничні розміри надбавок за певний стаж служби. Крім того зазначено, що порядок і умови виплати надбавок визначаються Міністром оборони України.

Міністр оборони України, своїм наказом № 149 від 26 травня 2003 року затвердив Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України. Пунктом 2 даного наказу, в порушення Указу Президента України від 5 травня 2003 року, Міністр Оборони України залишив за собою право визначати розміри щомісячної надбавки.

Даною інструкцією не змінений граничний розмір надбавок за вислугу років, а лише визначений порядок її призначення.

Оскільки саме Міністром Оборони України, в межах його компетенції встановлювались розміри надбавок військовослужбовцям в залежності від наявного фонду грошового забезпечення, а відповідач лише виконував накази Міністра Оборони України, дії відповідача є правомірними.

V

Виходячи Із наведеного, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі Указу Президента України № 389 від 5 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу", наказу Міністра оборони України від 26 травня 2003 року № 149 „Про затвердження інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", керуючись ст.    195,202 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

10 квітня 2006 року

Постанову        Бориспільського міськрайонного суду від скасувати і винести нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення недоплаченого грошового забезпечення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова апеляційного суду може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення її повного тексту в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого Адміністративного Суду України.

Головуючий: Судді: