Справа №2-а-219/2007 рік
ПОСТАНОВА іменем України
05.02.2007 р. року Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Костюченко Г.С., при секретареві - Ордановій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0224 про визнання права та отримання продовольчо-пайкового забезпечення та стягнення заборгованості по премії,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А 0224 про визнання права та отримання продовольчо-пайкового забезпечення, стягнення заборгованості по премії та компенсації за затримку її виплати. Вимоги мотивував тим, що, проходячи військову службу в Збройних силах України в ВЧ А0224 не отримав грошову компенсацію за продовольчо-пайкове забезпечення, в сумі 16 386 грн. 78 коп., премію в період з 01.05.2003р. по 31.12.2005р. у розмірі 2 741 грн. 85 коп., та компенсацію за затримку виплати премії у розмірі 616 грн. 79 коп. які просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутності представника відповідача. Проти задоволення вимог позову заперечують, мотивуючи тим, що виплати належних сум проводились в межах фінансування та згідно розпоряджень вищого командування.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку :
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних силах України у ВЧ А 0224. За період з 01.01.2001р. позивач не отримав грошову компенсацію за продовольчо-пайкове забезпечення, в сумі 16 386 грн. 78 коп.
Продовольче забезпечення особового складу Збройних Сил України гарантується ч.2 ст.16 Закону України „Про Збройні Сили України" в редакції Закону від 05.10.2000 року та ч.2 ст.9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року, на який посилається відповідач, призупиняє дії тільки ст.9 ч. 2 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто не призупиняє дії, прийнятого пізніше, Закону України „Про Збройні Сили України", до ст.16 якого ніякими іншими законами , по цей час, змін не внесено та дія не призупинялась. Отже п.1 розділу 5 „Прикінцевих положень" Закону України „Про Збройні Сили України", ст.16 вступає в дію з 01.01.2001 року. Відповідно, з урахуванням наведеного, а також виходячи зі змісту ч.5 ст.17 Конституції України та ст.2 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виходячи з Постанов KM України №316 від 12.03.1996року та №426 від 29.03.2002року „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань" та розрахунку компенсації, компенсація складає 16 386 грн. 78 коп.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень, бездіяльність якого оскаржується, повинен доказати правомірність своєї бездіяльності. Між тим, яких-небудь доказів про наявність обставин, передбачених п.2.4 вищевказаної Інструкції - про відсутність достатнього фінансування даної надбавки для виплати її у повному обсязі, передбаченому Указом Президента України від 05.05.2003р., суду відповідачем не було надано.
Таким чином, враховуючи також положення ч.5 ст.17 Конституції України, ст.2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх родин" і ст.16 Закону України „Про Збройні Сили України", суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з цим, суд вважає що вимоги позивача про сплату заборгованості по виплаті премії у розмірі 2 741 грн. 85 коп., а також компенсації за затримку її виплати в розмірі 616 грн. 79 коп. не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що суду не надано достатніх доказів.
Керуючись ст.ст. 159 - 163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з військової частини А 0224 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотримане продовольчо-пайкове забезпечення у сумі 16 386 грн. 78 коп.(шістнадцять тисяч триста вісімдесят шість грн.. 78 коп..).
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: