Справа № 22Ц - 1144 /2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Коцюрба М.П.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Мережко М.В.
Суддів - Данілова О.М., Юровської Г.В.
При секретарі -Ніговській Н.Д.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 січня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення боргу.
Заслухавши доповідь судці апеляційного суду , пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
Встановила:
У червні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, стягнення боргу , посилаючись на те, що 13 серпня 2003 між ним , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області. На виконання цього договору , позивач передав відповідачу суму 7 997 грн.70 коп ., еквівалентну 1 500 доларам США по офіційному курсу НБУ, про що свідчить розписка. Як вбачається з розписки, сторони досягай згоди стосовно всіх істотних умов договору купівлі - продажу. Будинок повинен бути проданий не пізніше 13 вересня 2003р. Позивач вважає, що 13 серпня 2003 р. між ним та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу, однак оскільки цей договір, відповідно до вимог закону, нотаріально не посвідчений, відповідач уникає від оформлення договору, просить визнати його недійсним, просить стягнути з відповідача завдаток в сумі 7 997 грн.70 коп., та стягнути цю суму боргу з урахуванням індексу інфляції - всього 10 349 грн.50 коп., а також витрати по оплаті адвоката - 500 грн., та державне мито в сумі -108 грн.50 коп..
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 січня 2006 р. позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто на його користь 7 575 грн грн., авансу, та 108 грн.50 коп. державного мита, 250 грн -витрат по оплаті послуг адвоката.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, та справу направити на новий судовий розгляд.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції між сторонами виникли правовідносини щодо наміру укласти угоду купівлі-продажу жилого будинку за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1. З цією метою сторони уклали попередній договір( розписку). Сторонами в договорі виступали : ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Відповідно тексту розписки , сторони домовились не пізніше 13 вересня 2003 р. укласти договір купівлі-продажу жилого будинку за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1, в підтвердження чого позивач передав ОСОБА_1 1 500 доларів США . Однак договір купівлі - продажу укладений не був.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року) , який набрав чинності з 01 січня 2004 року, цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Як вбачається з матеріалів справи , правовідносини щодо наміру укласти угоду купівлі- продажу між сторонами виникли у 2003 році, тому посилання суду на ст.. 570 ЦК України є помилковим.
Відповідно до вимог закону, підставами позову, що їх суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону. Тому в разі неправильного посилання позивача на норму закону. Суд уточнює підстави позову й застосовує ту норму, яка їм відповідає, незалежно від згоди на це позивача.
Відповідно до ч.2 ст. 195 ЦК України грошова сума , що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні на підтвердження укладення договору й на забезпечення його виконання ( завдаток) , залишається у другої сторони , якщо укладений договір не був виконаний з вини сторони, що дала завдаток. Коли ж відповідальною за невиконання укладеного договору є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна повернути його другій стороні в подвійному розмірі.
Правила ст.. 195 ЦК України поширюються на випадки, кол договір було укладено, а сторона його не виконує. У даному ж разі договір не був укладений , оскільки не було додержано обов"язкової для цього нотаріальної форми.
Суд, задовольняючи частково вимоги ОСОБА_2. правильно виходив з того, що сума еквівалентна 1 500 доларів США, є авансом, оскільки сторони так і не уклали договір купівлі-продажу .
Доводи відповідача в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції неповно вивчені всі обставини справи, і що саме позивач відмовився від посвідчення договору купівлі - продажу у нотаріуса, є безпідставні, не грунтуються на матеріалах справи, та не спростовують висновків суду, який правильно визначив, що сума еквівалентна 1 500 доларів США є авансом, оскільки сторони договір купівлі-продажу жилого будинку не уклали, а між сторонами існували правовідносини щодо наміру укласти угоду купівлі-продажу.
За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і не спростовують висновків суду.
Рішенні суду першої інстанції відповідає обставинам справи , постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 січня 2006 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді