РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття апеляційного провадження

25 червня 2020 року                                                                

м. Рівне

Справа № 566/1332/17                                

Провадження № 22-ц/4815/492/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Бондаренко Н.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Підлозцівська сільська рада Млинівського району Рівненської області,

скаржник - особа, яка не брала участі у справі: ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 на заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року, ухвалене в складі судді Лободзінського А.С., у справі № 566/1332/17,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Підлозцівської сільської ради Млинівського району Рівненської області (далі -Підлозцівська сільська рада), в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Млинів Рівненської області помер її троюрідний брат ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно. Однак вона, маючи намір прийняти спадщину після його смерті, не змогла подати про це заяву до нотаріуса через відсутність у неї доказів родинних відносин між ними. У зв`язку з цим, змушена була звертатись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, що призвело до пропуску нею шестимісячного строку, в межах якого можливо було подати заяву про прийняття спадщини. Вказані причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини вважає поважними, у зв`язку з чим просить встановити їй для цього додатковий строк.

Заочним рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком 3 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач пропустила визначений законом шестимісячний строк з поважних причин, а тому їй слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Не погоджуючись з означеним рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на заочне рішення, у якій покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у позові.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачем не наведено об`єктивних, непереборних та істотних труднощів у поданні заяві про прийняття спадщини. Вказує, що постановою Волинського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2017 року по цивільній справі № 161/1054/17, яким був встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Також не може вважатися поважною причиною пропуску строку подання заяви на прийняття спадщини покликання ОСОБА_1 на проживання на значній відстані від місця відкриття спадщини.

Відзив на адресу суду не надходив.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Установлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 від 16 серпня 2017 року, який є троюрідним братом позивача ОСОБА_1

Постановою Волинського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2017 року по цивільній справі № 161/1054/17, яким був встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у зв`язку із наявністю спору про право, який має вирішуватись в порядку позовного, а не окремого провадження.

Згідно ч.2,3 статті 352 ЦПК України Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особа, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Із матеріалів справи вбачається, що питання про права та обов`язки ОСОБА_2 оскаржуваним рішенням суду не вирішувалося.

Твердження апелянта, що вона є спадкоємцем за заповітом своєї матері ОСОБА_4 , яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті своєї рідної сестри ОСОБА_5 не підтверджено будь якими доказами, а тому є безпідставними.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не надано доказів того, що станом на час розгляду справи судом першої інстанції її права, інтереси та обов`язки було порушено, фактично скаржник намагається переглянути рішення в своїх інтересах, що суперечить принципу правової визначеності.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine).

Пунктом 3 ч.1 ст.362 ЦПК України встановлено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ст.362 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Підлозцівської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 25 червня 2020 року

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді: Бондаренко Н.М.

                                                                Хилевич С.В.