П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2778/19

Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Косцової І.П.,

суддів – Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

за участі секретаря – Стефанцевої Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного  адміністративного  суду  від  12 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У   грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" (далі   - Товариство) звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 10.04.2019 року №UA508070/2019/000007/2, від 15.04.2019 року №UA508070/2019/000008/2,  від 25.04.2019 року №UA508070/2019/000009/2, від 20.05.2019 року №UA508070/2019/000011/2, від 27.05.2019 року №UA508070/2019/000014/2 щодо збільшення митної вартості товарів імпортованих позивачем.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору є необґрунтованими, оскільки під час митного оформлення Товариство надавало всі необхідні документи, які підтверджують заявлену митну вартість такого товару, отже у відповідача не було правових підстав для її корегування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного  адміністративного  суду  від  12 лютого 2020 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження, позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржувані рішення Митниці.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що Товариство  надало до митного органу всі необхідні документи, які підтверджують заявлену в декларації вартість товарів, отже рішення відповідача про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, Чорноморська митниця Держмитлужби просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги митний орган зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що в процесі перевірки поданих декларантом документів Товариству було запропоновано надати додаткові документи у підтвердження заявленої ним митної вартості товару, зокрема, щодо страхування, вартості навантаження, пакування, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,  документи, що містять відомості про вартісні перевезення оцінюваних товарів.

У відповідь на таку пропозицію декларантом подано до митного органу прайс-лист продавця, декларацію та лист відправника.

      На думку контролюючого органу, подані декларантом документи не спростовують сумнівів митного органу у достовірності заявленої декларантом митної вартості товару, що стало підставою для коригування митної вартості такого товару.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" зазначило,  що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просив залишити судове рішення без змін.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до ч.2      ст.313 КАС України      неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи.

03 січня 2019 року між ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" та компанією Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited, Китай, укладено контракт №КD190103 (далі-Контракт) на поставку товарів в асортименті, погодженому сторонами в Специфікації в кожній окремій поставці, на умовах СFR порт Одеса відповідно до правил Інкотермс 2010.      

На виконання умов вказаного вище контракту, компанія  Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited, поставила на адресу Товариства різноманітний товар побутового призначення.

Для здійснення митного оформлення товару Товариство направило на адресу відповідача митні декларації:

- №UA508070/2019/000546 від 11.04.2019 року (складену на підставі попередньої вантажної митної декларації від 02.04.2019 року UA508000/2019/900957), відповідно до якої заявлена митна вартість товарів – 32754,39 доларів США, за ціною договору (контракту) (основний метод визначення митної вартості);

- № UA 508070/2019/000586 від 15.04.2019 року (складену на підставі попередньої вантажної митної декларації від 02.04.2019 року № UA 508000/2019/900956), відповідно до якої заявлена митна вартість товарів – 17029,20 доларів США, за ціною договору (контракту) (основний метод визначення митної вартості);

- № UA508070/2019/000653 від 25.04.2019 року (складену на підставі попередньої вантажної митної декларації від 19.04.2019 року № UA508000/2019/901153), відповідно до якої заявлена митна вартість товарів – 23615,38 доларів США, за ціною договору (контракту) (основний метод визначення митної вартості);

- № UA508070/2019/000804 від 20.05.2019 року (складену на підставі попередньої вантажної митної декларації від 14.05.2019 року № UA 508000/2019/901371) відповідно до якої заявлена митна вартість товарів – 24236,93 доларів США, за ціною договору (контракту) (основний метод визначення митної вартості);

- № UA508070/2019/000852 від 28.05.2019 року (складену на підставі попередньої вантажної митної декларації від 23.05.2019 року № UA508000/2019/901458), відповідно до якої заявлена митна вартість товарів – 22072,14 доларів США, за ціною договору (контракту) (основний метод визначення митної вартості).

Разом із митними деклараціями декларантом надано до митного оформлення наступні документи: вантажні митні декларації, зовнішньоекономічний договір, комерційний інвойс, офіційний прайс-лист, специфікації (сертифікат якості), пакувальний лист, платіжні доручення.

Перевіркою документів, поданих декларантом у підтвердження заявленої митної вартості товару, контролюючим органом встановлено, що останні містять розбіжності у числових значеннях, неповні відомості про митну вартість товарів, а також документально не підтверджені.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані відповідачу прайс-листи постачальника акти здачі-приймання робіт, декларації відправника.

За результатами опрацювання поданих позивачем вантажних митних декларацій митниця ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, прийняло рішення про коригування митної вартості товарів :

- рішення про коригування митної вартості товарів UA508070/2019/000007/2 від 10.04.2019 р.;

- рішення про коригування митної вартості товарів UA508070/2019/000008/2 від 15.04.2019 р.;

- рішення про коригування митної вартості товарів UA508070/2019/000009/2 від 25.04.2019 р;

- рішення про коригування митної вартості товарів UA508070/2019/000011/2 від 20.05.2019 р.;

- рішення про коригування митної вартості товарів UA508070/2019/000014/2 від 27.05.2019 р.

Законність вказаних рішень є предметом спору у даній справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України   встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 Митного кодексу України).

Згідно ч. 1ст. 51   Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм   Митного кодексу України. Про це ж вказано у ч. 1ст. 52   Митного кодексу України.

При цьому за приписами ч.2 ст. 52   Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, (п. 1 ч.5ст. 54   Митного кодексу України)

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій   статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п. 2 ч. 5ст. 54   Митного кодексу України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов`язані надати такі додаткові документи (ч. 3, 4ст. 53   Митного кодексу України).

Згідно ч. 1ст.54   Митного кодексу України   контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктом 1 ч. 4ст. 54   Митного кодексу України   визначено обов`язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч. 3   ст. 53 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Поряд із цим, Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 зазначив, що митний орган повинен витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені   статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно   ст. 57 Митного кодексу України   визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього   Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей   59   і   60   цього   Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Основний метод (ст. 58 Митного кодексу України   - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв`язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, відповідно до ч. 3ст. 58   Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1   ст.57 Митного кодексу України.

Статтею 64 Митного кодексу України   встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у   статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів, підставами для їх прийняття слугували наступні обставини:

- відповідно до п.5.2 контракту KD190103 від 03.01.2019р. повна або часткова передоплата або доплата здійснюється по факту отримання товарів покупцем. Згідно платіжних доручень №1 від 12.03.2019р. та №2 від 18.03.2019р. фактично передоплата була здійснена 12.03.2019р. та 18.03.2019р. В додатково поданому до митного оформлення прайс-листі б/н від 14.01.2019 р. наявне посилання на комерційний інвойс №ВН190228В від 28.02.2019, який був виданий після дати складання прайс-листа.

- відповідно до п.4.2 контракту витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару. Інформація щодо проведення страхування товару покупцем декларантом не надається, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Також в ході проведення митного огляду встановлено розбіжності в поданих документах, а саме, невідповідність даних щодо кількості рулонів товару, заявлених декларантом в гр. 31МД, а також пакувальному листі від 13.03.2019р. б/н фактичному.

Декларантом не подані усі необхідні документи, а саме: документи що містять відомості про вартість перевезення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки перевезення придбаного позивачем товару здійснювалося сторонами на умовах CFR, які передбачають обов`язок продавця  оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару, проте не зобов`язують його страхувати, твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та транспортування вантажу є безпідставними.

З приводу посилань контролюючого органу на наявність в поданих декларантом документах розбіжностей у датах їх складання, судова колегія зазначає, що оскільки комерційний інвойс виданий позивачу в період дії встановлених у прайс-листі цін, висновок Митниці щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей є помилковим.

Щодо строків оплати позивачем поставлених на його адресу товару, судова колегія зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів, яким чином здійснена оплата товару не по факту його отримання може свідчити про заявлення ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" не повних відомостей про митну вартість та складові митної вартості товарів, а отже вказані обставини не впливають на ціноутворення, а також не спростовують заявлену декларантом вартість товару.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу,  суд вважає, що позивачем для митного оформлення  було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З огляду на те, що до митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та, як встановлено під час розгляду справи, вказані документи давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товару, судом першої інстанції вірно зазначено, що витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, а не доведеність відповідачем неможливості застосувати під час митного оформлення товару митну вартість за основним методом та необґрунтованість застосування резервного методу, свідчить про неправомірність рішення органу щодо її коригування.

Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішення, прийнятого на підставі неправомірних висновків митного органу.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Чорноморської митниці Держмитслужби та скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до         ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст.   308,   310,   315,   316,   320,   322,   325,   328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного  суду від  12 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Косцова І.П.

Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.

       Повне судове рішення складено 24.06.2020 року.