Справа № 2-а-384/2010р./1222
П О С Т А Н О В А
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
10 березня 2010 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Суббота М.І.
при секретарі Соловйової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
встановив:
Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі незаконними з приводу нездійснення підвищення до пенсії йому як дитині війни, так як він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та її підвищення на 30% як дитині війни, однак йому було відмовлено в перерахунку на підставі чого він просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та підвищення пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком, та зобов’язати відповідача здійснити вище зазначений перерахунок пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період 2008 – 2009 роки .
Справу просив розглянути без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав до суду заперечення , відповідно до яких відповідач позов не визнає, посилаючись на його необґрунтованість. При цьому зазначив, що у 2008 році виплати таких надбавок проводились: в період з 01.01.2008р. до 22.05.2008р. у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в межах виділеного КМУ розрахунку – відповідно до Постанови КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008р. Крім того зазначав, що відповідно до ст..7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплати таких підвищень до пенсій проводяться за рахунок коштів Державного бюджету, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. При цьому, справу просив розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.
Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. При цьому ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Із наданих позивачем документів (а.с.7) судом встановлено, що позивач дійсно має правовий статус дитини війни, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі.
Вирішуючи позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії у 2008 році суд зазначає наступне.
Так, п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Однак рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому, відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом Україні рішення про їх неконституційність.
Таким чином у 2008 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати дітям війни щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком були визнанні чинними з 22 травня 2008 року (з дня набрання чинності рішення Конституційного суду України).
Разом з тим, 28.05.2008р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008р. – 48 грн.10 коп., з 01.07.2008р. – 48 грн.20 коп., з 01.10.2008р. – 49 грн.80 коп.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені чинні нормативно-правові акти, а саме – Закон України «Про соціальний захист дітей війни» та Постанову КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які регулюють порядок обчислення та виплати щомісячної надбавки до пенсії «дітям війни», суд зазначає, що в данному випадку існує суперечливість законодавства. При цьому судом враховується, що відповідно до ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що для врегульовання спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанова КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на які посилається представник відповідача в своїх запереченнях.
При цьому судом враховується, що ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.
У зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Вирішуючи позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії у 2009 році суд зазначає наступне.
Так, ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином суд вважає, що нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст..54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн.
Крім цього суд, на підставі ст.. 100,102 КАС, вважає за необхідне поновити позивачу строк для подання позову, який він пропустив з поважних причин.
На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст.ст.9,71,94,158-163,186 КАС України, суд –
Постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк для подання позову.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління ПФУ у Попаснянському районі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.
На постанову може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.
Суддя: