Справа № 2-192/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року                                 м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого: судді Кулініча Ю.П.,

за участю: секретаря судового засідання Костюк Ю.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Слєсаренка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача упущену вигоду у сумі 6846,25 грн., суму інфляції 2492,06 грн., 3% річних у сумі 855,78 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що в порушення умов договору банківського вкладу позивачка отримала суму не владу не 08.03.2009, а 07.12.2009.

    Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала.

    Представник відповідача позов не визнав.

    Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

      08.12.2008 між сторонами укладено договір банківського вкладу № 1/0305324006887001, за умовами якого відповідач прийняв від позивачки грошові кошти в сумі 38000 грн. під 24 % річних на строк до 08.03.2009. Внесення коштів підтверджується копією квитанції від 08.12.2008.

    По закінченню строку вкладу кошти виплачені не були, незважаючи на письмові звернення позивачки від 10.03.2009, 03.04.2009, 25.06.2009.

    За твердженням позивачки, що не заперечується відповідачем, кошти були виплачені 07.12.2009 через ПАТ „Родовід Банк”, з яким 10.11.2009 було укладено договір про передачу активів і зобов’язань ТОВ „Укрпромбанк”.

Відповідно до ст.1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу банк зобов’язаний видати вклад зі спливом встановленого договором строку, а також на першу вимогу вкладника, окрім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлено договором.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Оскільки ПАТ „Родовід Банк” виконав взяті за договором від 10.11.2009 зобов’язання, однак затримка виникла з вини ТОВ „Український промисловий банк”, саме відповідач має нести відповідальність за весь час затримки розрахунку.

Постановою Національного Банку України «Про призначенню тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» № 19/БТ введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців – з 21.01.2009 до 21.07.2009.

Відповідно до п.2 ч.1 чт.85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Подальше продовження Національним Банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів у ТОВ «Український промисловий банк» суперечить ч.1 ст.85 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

    Таким чином,  з відповідача належить стягнути суму індексу інфляції та 3% річних за період з 22.07.2009 по 07.12.2009, що становить відповідно 1130,19 грн. та 430,56 грн.

    У позовних вимогах в частині стягнення 6846,25 грн. слід відмовити. Дана сума визначена позивачкою виходячи з 24 %  річних за договором від 08.12.2008. Проте у справі відсутні підстави вважати, що саме такий дохід мала отримати позивачка у період затримки розрахунку, як це передбачено п.2 ч.1 ст.22 ЦК України.

Керуючись викладеним вище та ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” на користь ОСОБА_3 1130,19 грн. індексу інфляції, 430,56 грн. трьох відсотків річних, а також 4,59 грн. у відшкодування судових витрат.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” на користь держави 51 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: