Справа № 2-А-389/10р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 лютого 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі :
головуючого судді Семіряд І.В.
при секретарі Ігнатової О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька « Про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності вищої групи », -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до райсуду з адміністративним позовом до відповідача Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради « Про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності вищої групи », у відповідності до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ». В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив про те, що він має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. У зв’язку з наявним захворюванням, отриманим під час ліквідації аварії на ЧАЕС позивачу до 14.12.2009 року була встановлена 3 група інвалідності, а з 14.12.2009 року встановлена 2 група інвалідності.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку із встановленням вищої групи інвалідності має право на виплату різниці у компенсаціях, тобто: при підвищенні з 3 групи на 2 групу – 15 мінімальних заробітних плат. Таким чином, позивач вважає, що відповідач має виплатити йому різниці у розмірі вказаних компенсацій, а саме: 15 мінімальних заробітних плат на час переходу на вищу групу інвалідності. 16.12.2009 року позивачу відповідачем була нарахована компенсація за встановлення 2 групи інвалідності у розмірі 94,80 грн. 29.12.2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату зазначеної різниці одноразової компенсації, в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, але 31.12.2009 року отримав відмову.
При таких обставинах, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь одноразову компенсацію, з урахуванням раніш виплачених сум, у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності, станом на 14.12.2009 року, з урахуванням нарахованої одноразової компенсації – 94,80 грн., у розмірі 11065,20 грн., згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі, з тих підстав, на які посилається в своєї позовної заяві позивач.
Представник відповідача – Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність та заперечення проти позову щодо позовних вимог, в яких зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії, та на теперішній час має 2 групу інвалідності, яка йому встановлена 14.12.2009 року. У випадку встановлення інвалідності вищої групи, інвалідам виплачується різниця в компенсаціях, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у випадку з позивачем вона становить в розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Згідно ст. 95 Конституції України встановлено, що виключно Законами «Про державний бюджет України» встановлюються, будь-які витрати держави на загальні потреби, розмір та цільове призначення цих витрат. Згідно ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 року» надано право КМУ в 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які згідно законодавству встановлюються в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, в межах асигнувань передбачених відповідними бюджетними програмами. Виходячи з фінансової можливості, держава гарантує виплату даної компенсації в розмірах передбачених постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836, тому розмір одноразової компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності вищої групи позивачу був встановлений в наступних розмірах: при переході з 3 групи інвалідності на 2 групу – 94,80 грн. Компенсація у вказаному розмірі була нарахована позивачу, однак до теперішнього часу не виплачена у зв’язку з відсутністю коштів. Тому вважали позов необґрунтованим та просили відмовити у задоволені позову (а.с.а.с.14,25).
Суд вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с.7).
Також судом встановлено, що 14.12.2009 року при повторному огляді в МСЕК ОСОБА_1 була встановлена інвалідність другої групи за профзахворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безстроково (а.с.6).
Згідно наданих відповідачем даних, на підставі заяви позивача ОСОБА_1 16.12.2009 року йому була нарахована компенсація у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності у розмірі 94 грн. 80 коп., що є різницею між встановленим, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” (далі – постанова № 836), розміром компенсаційних виплат інвалідам 2 групи ( 284,4 гривен ) та 3 групи ( 189,6 гривен ) (а.с.21).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01.01.2008 року були внесені зміни до закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статті 48.
Конституційний Суд України, неодноразово розглядаючи проблему пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:
інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат;
інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат;
інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат;
дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат;
сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних
заробітних плат;
батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення інвалідності вищої групи, інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2009 року встановлений у розмірі 605 грн., з 01.04.2009 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений у розмірі 625 грн., з 01.07.2009 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений у розмірі 630 грн., з 01.10.2009 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений у розмірі 650 грн., з 01.11.2009 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений у розмірі 744 грн., вказані розміри мінімальної заробітної плати діяли на момент встановлення позивачу другої групи інвалідності.
Суд здійснюючи розгляд даної справи виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України, включаючи і право на виплату одноразової компенсації, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як стаття 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу Адміністративного судочинства України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з заявою про виплату різниці одноразової компенсації до УПТСЗН Пролетарської районної в м. Донецьку ради, після встановлення йому другої групи інвалідності.
Однак суд вважає, що порушене право позивача не пов’язане з фактом його звернення до відповідача, а з не виплатою різниць в розмірі одноразової компенсації при встановленні вищої групи інвалідності, тому факт звернення як юридичний факт не впливає на відновлення порушеного права.
Тобто, в судовому засіданні встановлено, що позивачу була призначена 2 група інвалідності, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії з 14.12.2009 року, тому, саме з цього часу позивач має право на перерахунок та виплату різниці одноразової компенсації при переході на вищу групу інвалідності.
Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що дії Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті одноразової компенсації, у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності, у відповідності зі ст. 48 пенсії « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » не ґрунтуються на законі, тому підлягають визнанню неправомірними з зобов’язанням відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату різниці одноразової компенсації, у зв’язку із встановленням вищої груп інвалідності, виходячи із 15 розмірів мінімальної заробітної плати на час підвищення відповідної групи інвалідності.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, а позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, суд вважає можливим, у відповідності зі ст. 88 КАС України, звільнити відповідача від сплати судових витрат на користь держави, віднести витрати за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька « Про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності вищої групи », - задовольнити.
Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька в частині відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті різниці одноразової компенсації, у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності, у відповідності зі ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, - неправомірними.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька провести перерахунок та виплату одноразової компенсації ОСОБА_1, у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності, у відповідності зі ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи із 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених на час визначення 2 групи інвалідності.
Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька від сплати судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова надрукована в нарадчої кімнаті в одному примірнику.
Суддя І.В. Семіряд