Судове рішення #8723155

                                        Справа № 2-А-5240/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    29 жовтня 2009 року                               Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді                    Семіряд І.В.

при секретарі                        Шеретько  І.В.,

за участю позивача                        ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька “про оскарження дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною, та стягнення моральної шкоди”, -

 

встановив:

    28.09.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, зазначивши, що вона знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку. У зв'язку із цим має право на отримання щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У 2005 року вона звернулась до УПЗСН Пролетарської районної у м. Донецьку ради за призначенням державної допомоги, та з того часу перебуває в управлінні на обліку і отримує щомісячно зазначену державну допомогу у розмірі 90 грн. Вважає, що відповідач невірно нараховує та виплачує їй вказану допомогу, оскільки розмір допомоги не відповідає встановленому прожитковому мінімуму на дитину віком до 6 років, як це встановлено Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми». Таким чином, за період з липня 2007 року по грудень 2007 року вона не отримала щомісячну грошову допомогу в розмірі 4121,1 грн. Тому просила суд визнати дії УПСЗН Пролетарської районної ради м. Донецька в частині недоплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірним та стягнути суму недоплати. Крім того позивач вважає про те, що своїми неправомірними діями відповідач заподіяв її моральну шкоду, яку вона просить також стягнути на її користь з відповідача у розмірі 4000 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача УПСЗН Пролетарської районної в м. Донецьку ради, що дії на підставі довіреності, ОСОБА_4, в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та відгук на позовну заяву в якій позовні вимоги не визнала у зв’язку з тим, що нарахування та виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». Не дивлячись на те, що деякі положення вказаних законів були визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України, фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією цих Законів, здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Оскільки ані Кабінетом Міністрів України, ані Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України зміни до Закону України «Про Державний бюджет України» внесені не було, Управління праці та соціального захисту населення продовжує здійснювати виплати в межах затверджених бюджетних асигнувань (а.с.14,20).

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги що до нарахування та виплата державної допомоги по догляду за дитиною   підлягають задоволенню, а вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1.  має малолітніх дітей:  сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) та ОСОБА_3  та перебуває на обліку і отримує державну допомогу по догляду за дітьми  до досягнення ними трирічного віку, як незастрахована у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з 25.04.2005 року.  При цьому розмір допомоги, що призначено ОСОБА_1 склав: з 01.01.2007 року – 180 грн. з урахування індексації, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.8-9).

    Частиною 2 статті 99 КАС України встановлений річний строк звернення до суду, однак приписи цієї частини, до правовідносин пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються,  оскільки жодним нормативним актом не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вказаного  Закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року.

Статтею 56  цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про Державну допомогу сім»ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, оцінюючи наведене, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача в частині невиплати позивачу допомогу по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року до 31.12.07 року у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», не відповідає діючому законодавству та їх необхідно в цій частині визнати неправомірними.

Крім того, з відповідача на користь позивача за рахунок коштів державного бюджету необхідно стягнути недоплату з допомоги по догляду за дітьми: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними трирічного віку  з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року у розмірі  4064,65  грн., яка складається із різниці між сумою прожиткового мінімуму для дитини до 6 років та сумою допомоги, отриманою позивачем, а саме:

липень 2007 року  463,00*2:31х23-207,09=479,94 грн.

серпень 2007 року 463*2-211,59=714,41 грн.

вересень 2007 року – 463*2-214,47=711,53 грн.

жовтень 2007 року – 470*2-214,47=725,53 грн.

листопад 2007 року – 470*2-220,23=719,77 грн.

грудень 2007 року – 470*2-226,53=713,47 грн.

Що до позовних вимог в частині стягнення на користь позивача з відповідача моральної шкоди в розмірі 4000 гривень, то суд вважає про те, що в цієї частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач є бюджетною установою та не виступає як розпорядник субвенцій із державного бюджету, які надходять безпосередньо в об’ємах споживання за відомостями на виплату допомоги.

Крім того позивачем не біли надані суду данні, які б свідчили про те, що відповідачем заподіяна позивачу моральна шкода.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, з місцевого бюджету Пролетарської райради необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 1 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про допомогу сім’ям з дітьми”, «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішеннями Конституційного Суду України  від 09.07.07 року № 6-рп  та від 22.05.08 року № 10-рп,  ст.9, 10, 11, 69, 94 ч. 3, 99 ч. 2, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради про оскарження дій та стягнення допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради (р/р 35416013001217 код програмної класифікації втрат (КПКВ) 090303, назва бюджетної програми „Допомога на догляд за дитиною віком до 3-х років”, код економічної класифікації витрат (КЕКВ)- 1341) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь      ОСОБА_1  суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 4064,65 грн.

 В частині позову ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради  “про стягнення моральної шкоди в розмірі 4000 гривень – відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету Пролетарської райради  на користь  ОСОБА_1    суму судового збору у розмірі 1 гривні 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанову надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя                                       І.В. Семіряд

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація