Справа № 2-А-908/10
ПОСТАНОВА
іменем України
29 березня 2010 року. Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
при секретарі Ігнатової О.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії», -
встановив:
Позивач звернувся до суду 11.02.2010 року з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії в якій вказав, що віднесений до категорії “Дитина війни”, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (№ 2195-15), який набрав чинності с 01.01.2006р. та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29\2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не нараховував і не виплачував. Позивач просив поновити пропущений строк та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування до пенсії, як «Дитині війни» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року і забезпечити її виплату.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення проти позову в яких позовні вимоги позивача не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, крім цього просив справу розглянути у їх відсутність (а.с.11).
Суд, вислухавши пояснення позивача та перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії “Дитина війни ”, що підтверджується копією посвідчення, з відповідною відміткою (а.с.4-5), у зв’язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» і перебуває на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька де і отримує пенсію за віком в тому числі і як дитина війни, про що свідчить довідка № 768 від 09.02.2010 року (а.с.3).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено те, що Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами .
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином дія вказаної норми Закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону Україну «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2009 року визнані незаконними пункти 8 та 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в частині набрання вказаної постанови законної сили та встановлення того, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах твердих сум.
Стосовно пропущення позивачем строку для звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, встановленого ст. 99 КАСУ суд вважає можливим поновити позивачу пропущений вказаний строк, так як з матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває в похилому віці, у зв’язку з віком, станом здоров»я та правовою необізнаністю, позивач не мав можливості своєчасно дізнатися про порушене своє право, про що йому стало відомо з засобів масової інформації безпосередньо лише перед зверненням до суду з вказаним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат (а.с.3).
Також, відповідно до ст. 94 КАС України, з Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, за рахунок Державного бюджету України, необхідно стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок, відповідно до обсягу задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька “про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії” – задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька “про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії”.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії позивачу ОСОБА_1 як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року виходячи в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично здійснених виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя І.В.Семіряд