Судове рішення #8722648

Справа № 2-а-2974/09 р.

ПОСТАНОВА

іменем             України

28 жовтня 2009 року               Пролетарський районний  суд м. Донецька  у складі:    

головуючого    судді                 Семіряд І.В.

при секретарі                                             Шеретько І.В.

з участю:                    

позивача                     ОСОБА_1        

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька « Про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про спонукання до перерахунку пенсії»,-

встановив:

12.08.2009 року позивач  звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом про спонукання до перерахунку пенсії, вказавши що він віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 1 групи у зв’язку з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС. Позивач неодноразово звертався до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька із заявами про перерахунок пенсії відповідно до норм ЗУ «Про внесення змін в ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 року. Однак йому було відмовлено у перерахунку пенсії у зв’язку з відсутністю відповідних нормативно-правових актів. Просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 10 мінімальних прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та зобов’язати УПФУ виконати перерахунок пенсії з 10.06.2009 року виходячи з вказаного розміру мінімального прожиткового мінімуму.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що у зв»язку з встановленням 1 групи інвалідності, 06.08.2009 року він звернувся до відповідача с заявою про перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, але йому 14.08.2009 року було відмовлено, тому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії в обмежених розмірах, встановлених Постановою КМУ № 530 та зобов’язати відповідача  провести відповідний перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, як інваліду 1 групи, яким він був визнаний МСЕК 10.06.2009 року.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, надавши письмові заперечення проти позову в яких зазначив,  що відмовляючи ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька діяло в межах своїх повноважень, наданих їм законами України та підзаконними нормативно-правовими актами і не порушило вимог чинного законодавства України, так як  з  22.05.2008 року набрала чинності Постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», де п.п.4,6 встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму:  інвалідам 1 групи – 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;  інвалідам 2 групи – 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;  інвалідам 3 групи – 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності – 1060 грн., по 2 групі інвалідності – 965 грн., по 3 групі інвалідності – 870 грн. (а.с.а.с.14-15).

Суд вислухавши пояснення позивача і дослідивши матеріали справи вважає, що  позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню  за наступних підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії  НОМЕР_1 від 08.11.1992 року (а.с.5).

Згідно довідки МСЕК № 072640 від 10.06.2009 року позивачу після перекомісії з 19.05.2009 року встановлена 1 група інвалідності безстроково з визначенням 100 % втрати працездатності та встановленням причини інвалідності – профзахворювання, пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8).

З копії заяви позивача ОСОБА_1 вбачається те, що він 06.08.2009 року звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, як інваліду 1 групи, яким він був визнаний МСЕК 10.06.2009 року. Вказана заява була відповідачем зареєстрована 06.08.2009 року за № 185\В-10-01-04. ( а.с.37)

14.08.2009 року відповідач листом № 185(179)\В-10-01-04 відмовив позивачу на його заяву від 06.08.2009 року у перерахуванні раніш призначеної пенсії через відсутність відповідних нормативно-правових актів КМУ (а.с.38).

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-4, відповідно до преамбули якого,  визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Ч. 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

П. 2 ч.1 ст. 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за ЗУ «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене ст. 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один ї видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац 1 п. 13 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом  ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

У відповідності до ст. 49 Закону України  ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії;  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Ст. 50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 1 групи – 100 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону України  ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

    Пунктом 1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею ст. 67 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України ?ро прожитковий мінімум ”, а також Законом України ?ро державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ”, згідно ст. 1  якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, якій відповідно до ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються  основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, для позивача як інваліда 1 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Позиція Управління ґрунтується виключно на постановах КМУ, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.

Суд не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених п. 2-4 ст. 9 КАСУ.

Обґрунтування відповідачем своєї позиції посиланням на постанови КМУ спростовується також приписами п. 1 та 6 ст. 92 Конституції України, ст. 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів, про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 Преамбули, ч. 3 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 8 та п. п. 13, 16 Прикінцевих положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішення КСУ зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. ст. 1,3, ч.2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 22, 23, ч.1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4  Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: ( Абзац перший частини четвертої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2291-IV ( 2291-15 ) від 23.12.2004 ):

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком  пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, з урахуванням діючих на теперішній час Законів України, суд вважає, що позовні вимоги позивача повинні бути задоволені частково, пенсія йому повинна бути перерахована з  01.08.2009 року,  так як позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії до  Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька 06.08.2009 року, на підставі ст. ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність.

Суд вважає, що дії Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька щодо виплати пенсії позивачу у розмірах, менших від десяти мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, положеннями Конституції України, ст.ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд, -

постановив:

      Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька « Про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов»язання провести перерахунок пенсії » - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності із ст. ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з 01.08.2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності  з 01.08.2009 року у відповідності із ст. ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з десяти мінімальних пенсій за віком.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами повністю або частково в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

   

Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

 

Суддя :                                 Семіряд І.В.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація