УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року липня 25 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Лугового М.Г.

суддів - Демченка М.О. Олійника В.Б.

з участю прокурора Шульги Л.О.

засудженого ОСОБА_1

законного представника потерпілої - ОСОБА_2

представника цивільного відповідача ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок   Лебединського районного суду Сумської області від 4 травня 2006 року яким:

ОСОБА_1 раніше не судимий

засуджений за ч.1 ст. 185 КК України   на один рік позбавлення волі.

Згідно  п.  „Б"  ст.1   Закону України  „Про  амністію  від 23   червня  2005  року

засуджений звільнений від призначеного покарання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 за спричинення

матеріальних збитків 4 184 грн.06 коп. і 500 грн. за спричинення моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він в червні 2004 року з території земельної ділянки виділеної під забудову в с. Московський Бобрик Лебединського району Сумської області скоїв крадіжку майна належного ОСОБА_4 вартістю 2420 грн.

На вирок суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію в якій стверджує що він зазначеного злочину за тих обставин, що визнав суд як доведеними, не скоював. В судовому засіданні не було доведено, що майно, яке він придбав у брата потерпілої належить їй на праві власності, не визначена вартість майна. А правовідносини , які віднесені судом до кримінальних , на його погляд, повинні розглядатись як цивільно - правові відносини між фізичними особами де він виступає як добросовісний набувач майна, а тому вважає, що як досудове так і судове слідство було проведено однобоко, що привело до прийняття судом незаконного рішення, а тому просить вирок суду скасувати , а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, потерпілого ОСОБА_1 і представника цивільного відповідача ОСОБА_3 які підтримали апеляцію засудженого, прокурора Шульгу Л.О. і представника потерпілої ОСОБА_2 які вважали, що апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи і обговоривши

Справа № 11- 520                                                                                    Головуючий у першій інстанції -Стеценко В. А.

Категорія ч. 1 ст. 185 КК України.                                                                   Доповідач -Демченко М.О.

доводи викладені в апеляції колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Як органи досудового слідства так і суд під час судового слідства допустили однобічність і не повноту яка не була усунута і привела до прийняття рішення, законність якого ставить під сумнів в апеляції засуджений. А саме, як під час досудового слідства так і в суді не було встановлено власника майна, яким за обвинуваченням, незаконно заволодів засуджений. Не було достовірно встановлено вартість майна, що має суттєве значення для законного прийняття рішення по справі. Судом не було спростовано, або прийнято як достовірними позицію засудженого стосовно того, що він придбав за гроші після усної домовленності майно яке йому вмінено в вину, як крадіжку, у рідного брата потерпілої.

Таким чином органи досудового слідства допустили грубе порушення вимог ст.65 КПК України згідно якої при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину, характер і розмір шкоди завданої злочином. Не встановивши достовірно перелічених даних направили справу на судовий розгляд.

Без усунення зазначених суперечностей суд не міг повно, всебічно і об'єктивно розглянути справу і постановити по ній законний, обґрунтований і справедливий вирок, а тому колегія суддів вважає вимоги засудженого поставлені в апеляції обґрунтованими і вважає можливим його апеляцію задовольнити частково. А вирок суду колегія суддів визнає, як постановлений з істотним порушенням вимог закону, яка визначалась однобічністю і неповнотою як досудового так і судового слідства, які не міг суд розглядаючи кримінальну справу в межах визначених ст.275 КПК України усунути в судовому засіданні. А тому, на думку колегії суддів, він підлягає скасуванню, у відповідності з вимогами ст.ст. 367, 368 КПК України, а саме за підстав однобічності, неповноти як судового так і досудового слідства, так як залишились недослідженими такі обставини справи, що мали істотне значення для правильного вирішення справи. А справа підлягає поверненню прокурору для організації досудового слідства під час якого усунути вищезазначені недоліки і провести інші слідчі дії направлені на повне, всебічне і об'єктивне розслідування кримінальної справи і після їх проведення прийняти рішення у відповідності з діючим законодавством.

На основі викладеного і керуючись ст. ст.362, 370, 374, 377 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 4 травня 2006 року стосовно ОСОБА_1 засудженого за ч.1 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі і згідно п ."Б" ст.1 Закону України „Про амністію" від 23 червня 2005 року звільненого від призначеного покарання - скасувати.

Справу направити прокурору через суд, який постановив вирок, для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.