Справа № 11-595 2006 р.                          Головуючий у 1 -й інстанції - Кондратенко М.В.

Категорія ч.2 ст. 190 КК України.                Доповідач - Луговий М.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року липня 25 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду

Сумської області в складі:

головуючого - Лугового М.Г. суддів - Моісеєнко Т.М., Прокопенка О.Б. з участю прокурора - Паливоди Л.В. засудженої ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 26 травня 2006 року, яким

ОСОБА_1, мешканка ІНФОРМАЦІЯ_1, не судима -

засуджена за ч.2 ст. 190 КК України до обмеження волі строком на два роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 3960 грн. і на користь ОСОБА_3

·   1227 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також на користь ОСОБА_2

·   800 грн. і на користь ОСОБА_3 - 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за скоєння такого злочину.

На початку березня 2005 року ОСОБА_1, працюючи реалізатором на центральному ринку у м.Суми, з метою заволодіння грошовими коштами та майном, шляхом обману, запропонувала ОСОБА_3 допомогу у працевлаштуванні і при цьому повідомила тій, що працює на посаді головного лікаря Сумського диспансеру реабілітації і діагностики. Насправді такого диспансеру в м.Суми не існувало і ОСОБА_1 на посаді головного лікаря ніколи не працювала.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_1 попрохала ОСОБА_3 придбати їй мобільний телефон, мотивуючи це тим, що вона, як майбутній її керівник, буде в майбутньому надавати їй допомогу в роботі. Будучи таким чином введеною в оману, ОСОБА_3 16 березня 2005 року придбала мобільний телефон вартістю 480 грн. і в цей же день на центральному ринку в м.Суми передала його ОСОБА_1, а та розпорядилась ним на свій розсуд.

В кінці травня 2005 року ОСОБА_1 знову попрохала у ОСОБА_3 300 грн., мотивуючи це тим, що буде надавати їй допомогу під час роботи на посаді медичного регістратора у диспансері реабілітації та діагностики. Будучи введена в оману, ОСОБА_3передала ОСОБА_1 300 грн. на центральному ринку м.Суми 27 травня 2005 року.

На початку липня 2005 року ОСОБА_1 знову попрохала у ОСОБА_3 300 грн., сказавши, що буде надавати тій допомогу під час роботи у центрі реабілітації та діагностики. Будучи введеною в оману, ОСОБА_3на центральному ринку у м.Суми 4 липня 2005 року передала ОСОБА_1 300 грн., якими та розпорядилась на свій розсуд.

В середині липня 2005 року ОСОБА_1 знову попрохала у ОСОБА_3 250 грн., сказавши, що буде в майбутньому допомагати їй по роботі. Будучи введена в оману, 14 липня 2005 р. ОСОБА_3передала їй 250 грн. на центральному ринку у м.Суми, якими та розпорядилась на свій розсуд.

На початку серпня 2005 року ОСОБА_1 попрохала у ОСОБА_3 скатертину вартістю 40 грн., пообіцявши в майбутньому надавати їй допомогу по роботі на посаді медичного регістратора Сумського диспансеру реабілітації та діагностики. Будучи введена в оману, ОСОБА_3на центральному ринку у м.Суми 26 серпня 2005 р. передала ОСОБА_1 зазначену вище скатертину, якою та розпорядилась на свій розсуд.

Всього, таким чином ОСОБА_1 за декілька раз заволоділа майном і грошима ОСОБА_3, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1370 грн.

Крім того, ОСОБА_1, шляхом обману, також вирішила заволодіти грошовими коштами ОСОБА_2 При цьому вона повідомила ОСОБА_2, що працює головним лікарем Сумського диспансеру реабілітації та діагностики і пообіцяла прийняти ту на роботу в якості медичного регістратора, що не відповідало дійсності.

В середині липня 2005 р. ОСОБА_1 сказала ОСОБА_2, що може надати тій допомогу в отриманні відомчого житла, а саме однокімнатної квартири Сумського диспансеру реабілітації і діагностики. При цьому вона зазначила, що тій необхідно передати грошову винагороду у вигляді хабара в сумі 2400 грн. службовим особам, які займаються наданням житла працівникам медичного закладу.

Будучи введеною в оману, ОСОБА_2 16 липня 2005 р. на центральному ринку у м.Суми передала ОСОБА_1 1200 грн., а 27 липня 2005 р. іще 1200 грн., які та звернула на свою користь.

В середині серпня 2005 року ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про можливість отримати від диспансеру реабілітації та діагностики вже не однокімнатну, а двохкімнатну квартиру, вказавши, що для цього службовим особам медичного закладу необхідно за це передати хабар в розмірі 2000 грн. Будучи таким чином введеною в оману, ОСОБА_2 15 серпня 2005 року на території центрального ринку у м.Суми передала ОСОБА_1 зазначену вище суму грошей, які та звернула на свою користь.

В кінці серпня 2005 року ОСОБА_1, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2, повідомила тій, що для оформлення документів на житло необхідно сплатити мито в сумі 400 грн. Будучи введеною в оману, ОСОБА_2 20 серпня 2005 року на території центрального ринку у м.Суми передала ОСОБА_1 400 грн., які та привласнила на свою користь.

Крім того, наприкінці серпня 2005 р. ОСОБА_1, з метою заволодіння грошима ОСОБА_2, попрохала в тієї 100 грн., сказавши, що це буде допомагати їй по роботі на посаді медичного регістратора у Сумському диспансері реабілітації та діагностики. Будучи введеною в оману, ОСОБА_2 20 серпня 2005 р. на території центрального ринку у м.Суми передала ОСОБА_1100 грн., якими та розпорядилась на свій розсуд.

Всього, за декілька раз ОСОБА_1, шляхом обману, заволоділа грошами потерпілої ОСОБА_2 в сумі 4900 грн.

На цей вирок надійшла апеляція від засудженої ОСОБА_1

В апеляції ОСОБА_1 вказує, що вона вперше притягнута до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню доньку, вину в скоєному визнала повністю, сприяла органам досудового слідства в розкритті злочину і частково відшкодувала потерпілим заподіяну шкоду. Тому засуджена просить врахувати зазначені вище обставини і пом'якшити призначене їй покарання, обравши таке, яке б не було пов'язане з обмеженням волі.

Заслухавши доповідача, потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які просили залишити вирок без зміни, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, міркування прокурора Паливоди Л.В., яка вважала за необхідне пом'якшити призначене засудженій покарання і визначити їй таке у виді арешту строком на шість місяців, та перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Так, дійшовши до висновку про те, що ОСОБА_1 скоїла злочин за обставин, зазначених у вироку, суд її злочинні дії вірно кваліфікував за ч.2 ст. 190 КК України. Разом з тим, при призначенні засудженій покарання суд допустив порушення вимог матеріального закону.

У відповідності з вимогами ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Із пояснень засудженої та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має на утриманні дочку ОСОБА_4(а.с.125), яка на цей час не досягла віку чотирнадцяти років.

За таких обставин суд не вправі був призначати засудженій покарання у виді обмеження волі.

Тому колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити призначене засудженій покарання і визначити їй таке у виді штрафу в прибуток держави.

На підставі зазначеного, та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів.

Ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задоволити.

Вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 26 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Пом'якшити призначене ОСОБА_1 судом першої інстанції покарання і визначити їй таке у виді штрафу в прибуток держави в сумі однієї тисячі гривень.

В іншій частині вирок відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.

Головуючий - Луговий М.Г.

Судді - Моісеєнко Т.М., Прокопенко О.Б.