ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2010 року Справа № 18/188
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.
секретар судового засідання Врона С.В.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №2051 від 15.09.09;
від відповідача: Ковальов Д.І. представник, довіреність №б/н від 15.12.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2010р. у справі №18/188
за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, с.Звенигородка Олександрійського району Кіровоградської області
до товариства з обмеженою відповідальністю “О.О.Б.”, м.Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 152 581 грн. 00 коп.
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2009 року фізична особа –підприємець ОСОБА_3 (далі підприємець ОСОБА_3) звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “О.О.Б.” (далі ТОВ “О.О.Б.”) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 152 581, 00 грн. та судових витрат по справі.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2010р. по справі №18/188 (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено наявність всіх елементів складу правопорушення та не доведено обставин заподіяння відповідачем шкоди в заявленому до стягнення розмірі.
Не погоджуючись з рішенням суду, підприємець ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2010р. по справі №18/188, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на безпідставну відмову господарського суду в задоволенні клопотання про виклик та витребування письмових пояснень від посадових осіб Олександрійського міського управління ГУ МНС України в Кіровоградській області в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України; на надання господарському суду відповідні письмові та речові докази, а саме, лист управління МНС про стихійне явище, акт затоплення, акт інвентаризації, фотографії; на відповідність актів затоплення та інвентаризації вимогам доказів в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
ТОВ “О.О.Б.” в відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_3 без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У власності підприємця ОСОБА_3 знаходиться 1/25 частина приміщення підвалу площею 326, 8 кв. м. , розташованого в м. Олександрія на вул. Титова 2, що придбано ним за договором купівлі-продажу від 22.12.2004р. та використовується під овочевий склад (а.с.40-41,73).
Згідно листа Олександрійського міського управління ГУ МНС України в Кіровоградській області №2932 від 20.09.2007р. в м. Олександрії та Олександрійському районі 06.09.2007р. зафіксовано активну грозову діяльність у супроводі дощів зливного характеру; виникло підтоплення мікрорайонів міста; кількість збитків за попередніми розрахунками становить 2 млн. 300 тис. гривень; 06 та 07 вересня 2009р. пожежно-рятувальними підрозділами проводилось відкачування води з підвалу продовольчого складу за адресою вул. Титова 2 (а.с.8).
На думку позивача, підвищення рівня води, що стало причиною затоплення його складу, в результаті чого йому завдано матеріальну шкоду, сталося внаслідок самовільного встановлення з боку відповідача контейнерів для сміття на отвори дощової каналізації, які мають забезпечувати відтік надлишкової дощової води (а.с.38, 61, 72).
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Договірні стосунки між сторонами відсутні.
Згідно ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як: протиправність поведінки особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина особи в заподіянні шкоди.
За актом від 28.04.2000р. (додаток №3 до договору оренди цілісного майнового комплексу) про прийняття ТОВ “О.О.Б.” в оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства “Олександрійська оптова база” по вул. Титова, 2 у м. Олександрія згідно договору від 28.04.2000p. каналізаційні мережі відповідачу не передавались (а.с.50-52).
Листом №3700/03 від 23.10.2009p. комунальне підприємство “Олександрія-водоканал” повідомляє, що мережі зливної каналізації та колодязі на них знаходяться на балансі і обслуговуванні Управління житлово-комунального господарства міської ради, ТОВ “О.О.Б.” не обслуговуються (а.с.55).
Таким чином, перебування каналізації та водовідвідної системи на балансі ТОВ “О.О.Б.” матеріалами справи не підтверджено.
В акті від 06.09.2007р. зазначається про затоплення складу за адресою: м. Олександрія, вул. Титова, 2, що сталося внаслідок засмічення каналізаційної (водовідвідної системи), яке було спричинене несвоєчасним прибиранням сміття, що знаходилось у контейнері для сміття, який належав ТОВ “О.О.Б.” (а.с.25).
Проте, докази компетенції зазначених в акті осіб щодо надання відповідного висновку в матеріалах справи відсутні, повноваження цих осіб щодо обслуговування чи контролю за станом функціонування системи водовідведення не підтверджені. В акті не визначено схематично місце засмічення, не вказано в яких саме мережах виявлено засмічення (вуличних, дворових, тощо). Акт складено за відсутності представника відповідача, представників інших підприємств, підприємців та самого позивача. Листом від 26.11.2009р. фізична особа –підприємець ОСОБА_5 повідомив, що у роботі комісії участі не приймав та будь-які акти щодо спричинення шкоди позивачу не підписував. Факт засмічення каналізаційної (водовідвідної) системи з зазначенням причини та винної особи повинен бути зафіксований актом, складеним за участю представників Управління житлово-комунального господарства міської ради, на балансі якого перебувають ці мережі.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відсутні докази вчинення безпосередньо відповідачем противоправних дій щодо заподіяння позивачу шкоди, вини відповідача у заподіянні шкоди, наявності причинного зв’язку між шкодою та діями відповідача. Подані позивачем документи не можуть бути підставою для покладання на відповідача обов`язку щодо відшкодування відповідних сум.
Крім того, згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Розмір матеріальної шкоди визначено позивачем вартістю знищеного майна, ціна і перелік якого наводиться в акті інвентаризації від 06.09.2007p.
Проте, при проведенні інвентаризації позивачем не дотримано встановлений Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.1994р. за №69, порядок створення інвентаризаційних комісій, відсутні протокол комісії, інвентаризаційний опис.
Згідно з пунктом 3 названої Інструкції проведення інвентаризації суб'єктами господарювання, які ведуть бухгалтерський облік, є обов'язковим в разі, зокрема: при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ).
Надані позивачем фотознімки не підтверджують факт пошкодження овочів та фруктів у наведеній в розрахунку кількості, в якій їх було придбано за тиждень та більше до стихійного явища. Навпаки, на фотознімках зафіксовано, що овочі та фрукти зберігаються на стелажах та дощатих піддонах у сухих ящиках чи сітках.
Докази перебування на овочевому складі комп’ютерної техніки вартістю 13 450, 00грн. позивачем суду не надані.
Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
Щодо клопотання позивача про виклик та витребування письмових пояснень від посадових осіб Олександрійського міського управління ГУ МНС України в Кіровоградській області в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити, що необхідність виклику осіб в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України має обумовлюватись їх спроможністю надати пояснення стосовно обставин, які входять до предмета доказування зі справи. Факт затоплення 06.09.2007р. приміщень за адресою: м. Олександрія, вул. Титова 2, про що повідомлено в листі Олександрійського міського управління ГУ МНС України в Кіровоградській області №2932 від 20.09.2007р., сторонами по справі не заперечується. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає такого виду доказів як показання свідків.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, с.Звенигородка Олександрійського району Кіровоградської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2010р. у справі №18/188 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд
(постанова оформлена відповідно до ст. 84 ГПК України 08.04.2010р.)