Справа № 01-43\08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

23 вересня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Валігури Д.М.

при секретарі Клецової Н.Ю.

за участю прокурора Гандзенко Н.П.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві кримінальну справу

по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Києва, українець, громадянин

України, освіта вища, одружений, працює на заводі ім. «С.Ковальської» технологом,

мешкає : АДРЕСА_1, раніше не судимий,

За ст..ст.121ч2, 296ч2 КК України

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м.Київ, українець,

громадянин України, освіта вища, працює на ПП «Аспект-Транссервіс», капітаном судна,

не одружений, мешкає : АДРЕСА_2, раніше не судимий, '

За ст..ст.121ч2, 296ч2 КК України

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець м.Києва, українець,

громадянин України, освіта вища, працює на ПП «ОСОБА_8В.» менеджером, проживає у

цивільному шлюбі, мешкає : АДРЕСА_3, раніше не судимий,

За ст..ст.121ч2, 296ч2 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудні обвинувачуються у тому, що ОСОБА_5, 29.07.2007 року, приблизно о 03.40 годині перебуваючи біля кафе «Т-2», яке розташоване по вул. Лятошинського, 18 Б в м. Києві з хуліганських спонукань та з метою нанесення тілесних ушкоджень, схопив за одяг ОСОБА_9, після чого спільно з останнім упав на асфальт, а ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та не встановлені досудовим слідством особи за попередньою змовою, грубо ^порушуючи .громадський порядок в частині спокійних умов відпочинку оточуючих громадян та здоров'я потерпілих, з мотивів явної не поваги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, яка виразилась в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому з хуліганських спонукань за попередньою змовою групою осіб підбігли до ОСОБА_5 та ОСОБА_9, та реалізовуючи свої злочинні дії направленні на вчинення хуліганських дій за попередньою змовою осіб, та для того, щоб не дати можливості ОСОБА_9 піднятись на ноги, стали наносити останньому удари руками та ногами по різних частинах тіла, в результаті чого ОСОБА_5 піднявся, та за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та не встановленими досудовим слідством особами наніс потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді-по одному садну у надплечевій області з права на рівні плечового суглобу, на задній поверхні верхньої треті правого передпліччя, на передній поверхні верхньої третини правої гомілки; по одному крововиливу на задніх поверхнях обох верхніх кінцівок на рівні ліктевих су ставів; дільниці внутрішньо кожних крововиливів розташованих : на задній поверхні нижньої третини правого плеча, на передньозовнішній поверхні нижньої третини лівого плеча, на задній поверхні лівої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 257\3109 від 28.09.2007 року мають признаки легкого тілесного ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Крім цього, ОСОБА_5, 1980 року народження, 29.07.2007 року, приблизно о 03.45 годині перебуваючи біля кафе «Т-2», яке розташоване по вул, Лятошинського, 18 Б в м. Києві, після вчинення ним хуліганських дій, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та не встановленими досудовим слідством особами став наносити ОСОБА_12 удари ногами та руками по голові, після чого ОСОБА_5 взявши за пояс потерпілого ОСОБА_9 відтягнув його з проїжджої частини на бордюр, де став продовжувати наносити ОСОБА_12, удари руками та ногами по різних частинах тіла, як в область голови, так і тулубу, в результаті чого ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, та не встановленими досудовим слідством особами, своїми умисними діями причинив потерпілому ОСОБА_12 згідно висновку тієї ж судово-медичної експертизи № 257\3109 від 28.09.2007 року тілесні ушкодження у вигляді - по одному садну : у лобній області з права, у лобній області з права, на спинці у основі носа; на нижньому віці правого ока, на ніжці завитка правого вуха; по одному крововиливу у лобній області з ліва на волосистій частині голови, на верхньому віці правого ока, на спинці носа, на нижньому віці правого ока з переходом на праву акулову область, на внутрішній слизистій оболочці верхньої та нижньої губ; по одному розриву на внутрішній слизистій оболочці верхній і нижніх губ; переломи кісток носа; крововиливи під м'яку оболочку напів-кулі головного мозку, кров'яниста рідина у шлуночках головного мозку, крововиливу у ствіл головного мозку, забій тканини (речовини) головного мозку, отік-набухання тканини (речовини) головного мозку, які є небезпечні для життя та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, та від яких ОСОБА_12 помер на місці вчинення злочину.

В судовому засіданні адвокат підсудного ОСОБА_5 заявила клопотання про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування оскільки під час досудового слідства було допущено таку неповноту, яка не може бути усунута під час судового слідства.

Заслухавши думку підсудного ОСОБА_5, який підтримав клопотання адвоката, прокурора, інших підсудних та їхніх адвокатів, які заперечували проти задоволення клопотання, суд приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню, а кримінальна справа поверненню для проведення додаткового розслідування.

Згідно ст. 281 КПК України кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України, не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були встановлені певні особи, не досліджені інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Згідно статті 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, в ході досудового слідства по даній справі залишились питання, з'ясування, яких має істотне значення для правильного вирішення справи, а саме.

В мотивувальній частині обвинувального висновку зазначається, що підсудні скоїли, інкриміновані їм злочини за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_11, хоча вказаним особам не було пред'явлено обвинувачення по даній кримінальній справі і вони є по справі не підсудними, а свідками. Представник державного обвинувачення Прокуратури Голосіївського району м. Києва не вніс зміну в обвинувачення, не вніс уточнення, не повідомив про наявність чи відсутність в інших

матеріалах обвинувачення щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_11  тощо.  Вказане обвинувачення підлягає перевірці та встановленню під час додаткового розслідування.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 показали, що потерпілого ОСОБА_12 оточили біля кафе «Т-2»   5-6 осіб, які і почали бити його.

Таким чином під час додаткового розслідування належить перевірити та встановити, чи дійсно в побиттю потерпілого приймала більша кількість людей ніж троє підсудних, хто були ці люди, їх роль, інша активна чи пасивна участь, присутність.

Крім того вищезгадані свідки показали, що потерпілий не вживав спиртні напої, вів себе коректним чином щодо підсудних, хоча із матеріалів справи вбачається, що потерпілий перебував стані алкогольного сп'яніння, страждав цирозом печінки, першим розпочав конфлікт біля кафе «Т-2». У зв'язку із зазначеним, під час додаткового розслідування належить перевірити та встановити, що стало підставою для встановлення зазначеного діагнозу, коли саме потерпілим вживалися спиртні напої 28 липня 2007 року тощо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що бійку бачив охоронець кафе «Т-2» на ім.»я ОСОБА_15, а він особисто бійки не бачив і не знає хто і як в ній брав участь, протоколи допиту підписував не читаючи , бо довіряв слідчому.

Однак на досудовому слідстві вказаний свідок детально повідомляв початок, хід, учасників бійки та дії кожного, крім того, він вказував, що очевидцями події були охоронець на ім.»я ОСОБА_15 та дружина директора клубу «Т-2» на ім.»я ОСОБА_17. Однак під час досудового слідства ця інформація перевірена не була, особи очевидців не встановлені, вони не допитані , з ними не проводилося впізнання. Також свідок під час досудового слідства категорично вказував, що у бійці брало участь ще двоє осіб - хлопці на ім.»я ОСОБА_15 та ОСОБА_17, однак слідство не вжило належних заходів для встановлення цих осіб, не проведено впізнання, та очних ставок.

Під час додаткового розслідування належить встановити особу охоронця на ім.»я «Іван», свідка на ім.»я ОСОБА_17, встановити особи ОСОБА_18 ОСОБА_15, які згідно показів свідка ОСОБА_16 брали участь у побитті потерпілого, допитати їх про обставини подій 28 липня 2007 року, а також перевірити, правдивість та об'єктивність показань свідка ОСОБА_16

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дав покази про те, що очевидцями побиття потерпілого ОСОБА_12 були охоронці магазину «Велика кишеня», однак досудовим слідством не встановлено хто з охоронців чергував в той час, ці особи не допитані.

При проведенні судово-медичної експертизи потерпілого, не зазначено про механізм, послідовність та силу нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.

Під час додаткового розслідування належить призначити додаткову судово-медичну експертизу для встановлення від якого саме травматичного впливу настала смерть ОСОБА_19.

Крім того, відповідно до статті 23 КПК України при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи органи дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину. Всі дії органів дізнання, досудового слідства і прокурора по виявленню причин та умов вчинення злочину і вжиттю заходів по їх усуненню мають процесуальний характер і повинні відображатися в матеріалах справи. Причини і умови, які спряли вчиненню злочину є важливим елементом предмета доказування в кримінальній справі. Ці обставини існують об'єктивно, незалежно, від вчинення злочину. Без виявлення причин і умов вчинення злочину і пропозицій щодо заходів по їх усуненню дослідження обставин справи не буде всебічним і повним і, якщо це має істотне значення для правильного вирішення справи, може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Зазначені вимоги статті 23 КПК України органом досудового слідства виконані не були.

Крім того, неправильним досудове слідство визнається у разі, коли органами досудового слідства, при вчиненні процесуального провадження, були неправильно засновані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і, без усунення цих порушень, справа не може бути розглянута в суді.

Так, відповідно до ст. 370 ч. 2 п.п. 3.11 КПК України порушення право обвинуваченого на захист та вимог кримінально-процесуального закону про обов'язковість пред'явлення обвинувачення, у тому числі, його конкретність та порядок пред'явлення, є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Відповідно до п.10 ч.ч. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду „України від 24.10.2003 року №8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення в якості обвинуваченого була конкретною за змістом і недодержання органами досудового слідства вимог ст. ст. 132, 142 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Так, відповідно до вимог ст..132 КПК України пред'явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним, а саме: у постанові про притягнення в якості обвинуваченого повинно бути час, місце, спосіб, мета, мотив та інші ознаки злочину, наскільки вони відомі слідчому.

Відповідно до вимог ст.21 КПК України слідчий зобов'язаний надати обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення.

Проте, всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, у тому числі ст.ст. 4, 26, 97 КПК України в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про ініціювання притягнення чи не притягнення осіб до кримінальної відповідальності і суду такі відомості надані не були.

З даних, які містяться у постановах про притягнення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якості обвинувачених, вбачається, що слідчим у зазначених постановах, в порушення вимог ост. 132 КПК України, не зазначено мотиви вчинення ними злочину.

Таким чином, орган досудового слідства, в порушення вимог ст.. 132 КПК України не зазначив з яких саме мотивів вичинявся злочин ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не встановив мету з якою діяли підсудні, під час скоєння злочину та за сприянням яких осіб був скоєний зазначений злочин, хоча зі справи були виділені відповідні матеріали.

Згідно ст.. 16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладання на нього функцій, які властиві органам досудового слідства.

Крім того, відповідно до СТ..275 КПК України, суд не вправі, за результатами судового розгляду змінити обвинувачення підсудним на таке, що істотно відрізняється від пред'явленого, а також, не вправі за власною ініціативою в будь-який спосіб постановити питання про таку зміну обвинувачення. Недодержання судом зазначених вимог кримінально-процесуального закону, є порушенням вимог права на захист.

Крім того, можливість усунення в судовому засіданні неповноти або неправильності, допущених при розслідуванні справи, визначається в кожному разі незалежно від того, чи може суд виконати дії, необхідні для встановлення істини в справі.

Такою, що не можна усунути в судовому засіданні, може бути визнана, зокрема, неповнота, для усунення якої потрібні слідчі або інші процесуальні дії, спрямовані на збирання нових доказів, чи провадження дій в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду, якщо її не можливо усунути в судовому засіданні шляхом більш ретельного допиту свідків, давання за клопотанням учасників судового розгляду судового доручення у порядку, передбаченому в ст.. 315-1 КПК України. Тому, суд, в судовому засіданні був позбавлений можливості, з дотриманням  процесуальної природи судового розгляду,  належним чином усунути,

вказані порушення вимог закону, хоча й намагався діяти відповідно до ст.. 315-1 КПК України.

Таким чином, органи досудового слідства під час проведення досудового слідства, допустили при вчиненні процесуального провадження неправильне застосування норм кримінально-процесуального закону та провели неправильне і не повне досудове слідство по кримінальній справі , тому кримінальна справа підлягає поверненню для проведення додаткового слідства.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_17, ОСОБА_6 та їхні захисники заявили клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на підписку про невиїзд, посилаючись на їх добросовісність, стан здоров* я їх самих та їхніх рідних, те, що вони мають постійне місце проживання в м. Києві, позитивно характеризуються.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин суд приходить до висновку про те, що клопотання про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню. Під час додаткового розслідування з дотриманням вимог КПК України необхідно: встановити осіб причетних подій вчинення злочину,   встановити та допитати свідків : охоронця  «Івана»,   свідка ОСОБА_20,   охоронців  магазину     «Велика  кишеня»,  які  були очевидцями вчинення злочину. Встановити особи громадян на ім.»я ОСОБА_17 та ОСОБА_15, які згідно показів свідка ОСОБА_16 брали участь у побитті потерпілого, провести впізнання та очні ставки. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 16-1, 275, 281, 370 України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 За ст.. ст..296ч2, 121ч2 КК України повернути прокурору Голосіївського району м.Києва для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід підсудним ОСОБА_7, ОСОБА_6 змінити з тримання під вартою в СІЗО №13 ДДВПУ в м.Києві на підписку про невиїзд , звільнивши негайно в залі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без змін - тримання під вартою в СІЗО №13 ДДВПу в м.Киеві.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м.Києва протягом 7 днів.