№2-4744/07
Рішення
Іменем України
01 листопада 2007 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Рудницької О.М.,
при секретарі - Яворської О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Время +», третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,
встановив:
Позивач звернувся до суджу з вказаним позовом, який мотивує тим, що 01.09.2006 р. о 15.35. в м. Києві на просп. Глушкова, 13-б з вини водія вантажної машини з напівпричепом «Мерседес-Бенц» держномер НОМЕР_1 ОСОБА_2 сталася ДТП, в результаті чого було пошкоджено автомобіль «Деу-Ланос» держномер НОМЕР_2, який належить позивачеві.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києві від 25.12.2006 р. встановлено, що водієм ОСОБА_2 було порушено п.п. 12.1., 12.3. Правил дорожнього руху України, оскільки він при виникненні перешкод в русі, не врахував погодних умов, не впорався з керуванням, в результаті чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Деу-Ланос» держномер НОМЕР_2, який від зазначеного зіткнення в подальшому зіткнувся з автомобілем ВАЗ «2106» держномер НОМЕР_3.
Як вказує позивач, внаслідок зазначеної ДТП його автомобіль зазнав пошкоджень і вартість ремонту коштуватиме 42 919 грн. 37 коп., вартість послуг автотоварознавчого дослідження при цьому складає 234 грн. 07 коп.
Крім того, позивач вказує на те, що в результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження і перебував на стаціонарному лікуванні в Київській міській лікарні № 4 з 05.09.2006 р. по 14.09.2006 р. Як вказує позивач, він має 3 групу інвалідності і вказана ДТП ще більше погіршила стан його здоров»я, а неможливість користування пошкодженим автомобілем завдала значних незручностей і зайвих проблем. Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює в 10 000 грн.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав і просив їх задовольнити.
Представник відповідача - директор ТОВ «Время +», який водночас є представником третьої особи ОСОБА_2, в судовому засіданні зазначив, що не визнає позов, оскільки вважає, що водій ОСОБА_2, який працює у Товаристві, не винен у завданні матеріальної шкоди позивачеві. Представник вважає, що якби позивач не зупинив свій автомобіль в зоні зупинки громадського транспорту, водій ОСОБА_2 зміг би уникнути зіткнення. Крім того, представник вказує, що ДТП сталася через те, що водій маршрутного автобусу «Богдан» створив аварійну ситуацію і тому водій ОСОБА_2 не впорався з керуванням.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача та третьої особи, експерта, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню в частині вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди і частковому задоволенню в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Судом встановлено, що 01.09.2006 р. о 15.35. в м. Києві на просп. Глушкова, 13-б з вини ОСОБА_2 - водія належної ТОВ «Время +» вантажної машини з напівпричепом «Мерседес-Бенц» держномер НОМЕР_1, сталася ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Деу-Ланос» держномер НОМЕР_2, який належить позивачеві.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києві від 25.12.2006 р. встановлено, що водієм ОСОБА_2 було порушено п.п. 12.1., 12.3. Правил дорожнього руху України, оскільки він при виникненні перешкод в русі, не врахував погодних умов, не впорався з керуванням, в результаті чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Деу-Ланос» держномер НОМЕР_2, який від зазначеного зіткнення в подальшому зіткнувся з автомобілем ВАЗ «2106» держномер НОМЕР_3.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача та третьої особи, що вказане ДТП сталася через те, що водій маршрутного автобусу «Богдан» створив аварійну ситуацію і тому водій ОСОБА_2 не впорався з керуванням. Ці посилання не знайшли свого підтвердження і не були встановлені судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2
Суд також вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв»язок між діями водія ОСОБА_2, передбаченими ст. 124 КУпАП, і діями позивача, передбаченими ст. 122 ч. 2 КУпАП, оскільки суд вважає, що в разі якби ОСОБА_2 (водій вантажного автомобіля з напівпричепом) врахував погодні умови він у будь-якому випадку був би в змозі уникнути зіткнення з перешкодою - припаркованим біля тротуару автомобілем. Суд вважає, що порушення позивачем правил паркування не вплинуло на дії водія ОСОБА_2 Вказане підтверджено висновком експерта-автотехніка, який опитаний судом під час розгляду справи.
Таким чином, суд вважає, що матеріальна шкода має бути стягнута з відповідача в повному обзясі.
Крім того, суд вважає, що позивач зазнав моральної шкоди в зв»язку з тим, що внаслідок ДТП йому було спричинено тілесних ушкоджень і перебував на лікуванні. Суд також вважає, що в зв»язку з тим, що автомобіль позивача було пошкоджено, останній зазнав як побутових і фізичних незручностей, так і незапланованих матеріальних витрат.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до положень ст. 1172 ЦК України, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.
Статтею 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України встановлено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Время+», третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки -задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Время +» на користь ОСОБА_1 42 919 грн. 37 коп. -матеріальної шкоди, 234 грн. 07 коп. - витрати на експертне дослідження, 448 грн. 50 коп. - держмито і 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення, 2500 грн. - моральної шкоди, а всього - 46 131 грн. 94 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.