№ 2-4598/07

Рішення

Іменем    України

07 листопада 2007 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рудницької О.М.,

при секретарі - Марук В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

встанововив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що відповідачка, яка є родичкою його знайомої ОСОБА_3, запозичила в нього в серпні 2004 р. 2650 грн. на строк 10 днів, пояснивши, що ці кошти їй потрібні для сплати заборгованості по оплаті навчання її доньки. Вказану суму в еквіваленті 500 доларів США позивач передав відповідачці на Либідській площі в м. Києві. Як вказує позивач, він не вимагав від відповідачки розписки про отримання нею вказаної суми. Відповідачка не повернула запозичену суму.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову і просив стягнути вказану суму боргу з відповідачки разом з судовими витратами.

Відповідачка в судове засідання не з»явилась, про день розгляду справи повідомлялась належним чином, причин неявки суду не повідомила. Суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі , а позивальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до вимог ст. 1947 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Вказаний розмір встановлений законодавством на 2004 р. і на день розгляду справи становить 17 грн.

Частиною 2 вказаної статтті передбачено, що на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позивальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Позивачем не надано суду доказів того, що між ним і відповідачкою було укладено договір позики.

Надані позивачем письмові доказі не свідчать про наявність такої угоди, це лише   • звернення позивача до правоохоронних органів, зокрема його заяви про порушення кримінальної справи. Однак, як вбачається з постанови Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.12.2005 р. про відмову у порушенні кримінальної справи, факту запозичення відповідачкою грошей у позивача встановлено не було.

Посилання позивача, що сума позики передавалась відповідачці в присутності свідків, не може бути взята судом до уваги, оскільки, відповідно до положень ч. 2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші насправді були одержані позичальником від позикодавця.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

вирішив:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в наступному порядку:

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Голосіївського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження.