Справа №2-3556\07.

Заочне

РІШЕННЯ

Іменем  України

24 жовтня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді        Плахотнюк К.Г. при секретарі Мащенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу паспортної реєстраційно-міграційної роботи Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановив:

11 червня 2007 року позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачами зазначено, що вони зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1, яка перебуває у їх користуванні. Крім них у квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_3, який є сином їх сестри. Останній не проживає у квартирі з 1988 року, його місце проживання їм невідоме. Крім того відповідач у справі не тільки не несе витрат на утримання спірної квартири, а навпаки вони вимушені нести додаткові витрати , оскільки квартирна плата та комунальні послуги нараховуються та сплачуються ними з урахуванням і ОСОБА_3. Зважаючи на те, що вартість комунальних послуг значно зросла, просили визнати ОСОБА_3 утративши право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1, як такого, що не користується ним більше шести місяців.

У судовому засіданні позивачі підтримали заявлений позов, просили визнати ОСОБА_3 таким, що утратив право користування житловим приміщенням, оскільки останній не проживає на спірній житловій площі більше шести місяців.

Відповідач ОСОБА_3 та представник ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві у судове засідання не з»явилися,   про  дату,   час  та  місце   судового  розгляду   справи

повідомлені належним чином, шляхом публікації оголошення про дату, час та місце судового розгляду справи в газеті «Урядовий кур»єр» від 12.10.2007 року №188. З будь-якими клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися. ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві направило на адресу листа з проханням розглянути справу за відсутності його представника.

Зважаючи на викладене, врахувавши думку позивача суд ухвалив провести заочний розгляду справи за відсутності відповідача на підставі даних матеріалів справи.

Заслухавши позивачів, допитавши свідка ОСОБА_5 дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат, площею 32, 8 м.кв. та була надана у користування батьку позивачів у справі ОСОБА_6, який був знятий з реєстрації за цією адресою у зв»язку зі смертю (а.с.8).

Відповідач у справі був зареєстрований у спірній квартирі після після народження у 1988 році. Крім того у зазначеній вище квартирі зареєстровані та проживають позивачі у справі ОСОБА_1, ОСОБА_7.

З моменту народження, а саме з 14.09.1988 року та станом на теперішній час, відповідач у справі в квартирі АДРЕСА_1 тільки зареєстрований, місце його фактичного проживання позивачам у справі не відоме.

Як видно зі змісту актів від 04.01., 27.04., 07.06.2007 року, затверджених директором КП "ЖЕО-103" , при обстеженні комісією КП "ЖЕО-103" квартири за адресою - АДРЕСА_1 було встановлено, що ОСОБА_3 у квартирі не проживає, його особистих речей при обстеженні не виявлено (а.с.5-

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 періодичні видання за адресою - АДРЕСА_1 не отримував та виклики лікаря за місцем проживання, за цією ж адресою не вчиняв (а.с. 32, 33).

Відповідно до змісту ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму ВСУ від 12.04.1985р. №2 з подальшими змінами, у справах про визнання   наймача  або   членів   сім"ї  таким,   що   втратив   право

користування жилим приміщенням за правилами ст. 71 ЖК України, необхідно з"ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк. Поважними причинами відсутності визнаються перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім"ї тощо.

Як видно зі змісту відповіді на запит суду, відповідач у справі не звертався до КП «ЖЕО-103» з приводу тимчасового не проживання у квартирі АДРЕСА_1, з приводу неможливості проживання у квартирі, не звертався останній з такими заявами і до правоохоронних органів (а.с.31, 40).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила, що ОСОБА_3 у квартирі за місцем реєстрації не проживає.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 тривалий період часу не проживає у квартирі за адресою - АДРЕСА_1 без поважних причин, що значно перевищує шестимісячний строк, встановлений ст. 71 ЖК України на протязі якого за тимчасово відсутньою особою зберігається право на жиле приміщення.

За наведених обставин у суду достатньо підстав для висновку, щоб визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням, оскільки він добровільно не проживає у квартирі АДРЕСА_1, не користуються нею період часу, що значно перевищує встановлений законом шестимісячний строк, який можна відраховувати з 1988 року, відсутній на спірній житловій площі без поважних на те причин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 213, 224 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  відділу паспортної реєстраційно-міграційної роботи Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратили    право користування житловим    приміщенням,

задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою -АДРЕСА_1

Зобов"язати ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою - АДРЕСА_1.

Позивачі мають право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.