ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
Іменем України
про закриття провадження у справі
29.03.10Справа №2а-412/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді: Єфременко О.О.,
при секретарі: Францевіній Н.А.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Ленінським РВУМВС України у м. Севастополі, від 01.10.1996;
відповідача – не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова
про стягнення горошої компенсації,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова про стягнення грошової компенсації замість речового майна у сумі 4797,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач проходив дійсну військову службу у Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова, не був забезпечений речовим майном та не отримав грошову компенсацію замість нього після звільнення.
Ухвалою від 25.02.2010 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 15.03.2010, з’ясував відсутність можливості врегулювання спору між сторонами, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином
Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представників сторін, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в судове засідання не з’явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу роз’яснені процесуальні права і обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов до висновку, що зазначені позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.
У пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справу адміністративної юрисдикції (адміністративну справу) визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18.02.2010, який набрав чинності з 10.03.2010, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо, зокрема, спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Отже, з моменту набрання чинності зазначеним Законом, компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на даний спір не поширюється.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18.02.2010 передбачено, що після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід зазначити, що частиною першою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлена предметна підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Проте, провадження у цієї адміністративній справі було відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду м.Севастополі від 25.02.2010 в порядку частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлена предметна підсудність адміністративних справ Окружним адміністративним судам.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суд дійшов до висновку, що цей спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачеві, що даний спір має вирішуватися відповідним місцевим судом загальної юрисдикції у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Позивачу роз’яснюються положення частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
З урахуванням наведеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
1. Закрити провадження у адміністративній справі № 2а-412/10/2770 за позовом ОСОБА_1 до Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова про стягнення грошової компенсації замість речового майна у сумі 4797,34 грн.
2. Роз’яснити позивачеві, що розгляд зазначеної справи відноситься до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис Єфременко О.О.