ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/220/13-г

Південно - західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників сторін:

від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - адвокат Дядюренко М.П., довіреність № 1093 від 25.06.2018;

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлялися належним чином.

розглянувши апеляційні скарги:

1. ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» - арбітражного керуючого Капінуса А.А.;

2. Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020

з розгляду матеріалів позову (заяви) ліквідатора Капінуса А.А.

до відповідачів:

1) банкрута, Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор»

2) ОСОБА_1 , громадянки Федеративної Республіки Німеччина

про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення майна від третьої особи,

у справі № 915/220/13-г про банкрутство, в якій:

кредитори:

1) Фізична особа-підприємець Маловічко Григорій Анатолійович;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Герсал»;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич»;

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД»;

5) Фермерське господарство «Пилипенко В.М.»;

6) Вільнянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області;

7) Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

8) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області;

9) Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»;

від імені якого діє філія «Запорізьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»;

10) Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»;

поштова адреса: відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м. Запоріжж»

11) Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільнянськагропродукт»;

12) Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Оліс ЛТД»;

Банкрут: Українсько-німецьке спільне підприємство «Алкор»;

ліквідатор: арбітражний керуючий Капінус Андрій Анатолійович,

суть спору: банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор»

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор»; постановою від 23.06.2015 припинено процедуру розпорядження майном Українсько-німецького СП «Алкор», визнано останнього банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ухвалою від 23.05.2019 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капінуса А.А.

Ліквідатор Капінус А.А. та Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» в межах названої справи про банкрутство звернувся до банкрута та ОСОБА_2 з позовом, в якому викладено такі вимоги:

« 1. Застосувати наслідки нікчемності правочину - повернути у власність Українсько-німецькому спільному підприємству «Алкор»: нерухоме майно за адресою: Запорізька область, місто Вільнянськ, провулок Алкорівський, будинок 3, а саме: цех з виробництва біодизелю з лабораторією інв. № 28 площею 416,2 кв. м (літ.Б?-2); склад для зберігання рапсу площею 184,9 кв. м (літ. Ц); склад зберігання шрота рапсу площею 184,6 кв. м (літ. Ч); торговий павільйон площею 60,7 кв. м (літ. Ш); майстерня інв. №2 площею 120,9 кв. м (літ. Г); цех з виробництва пластикової тари та розливу, господарсько-побутовий корпус інв. №№ 4, 39 площею 515,0 кв. м (літ. А-2); склад готової продукції інв. №15 площею 156,9 кв. м (літ. В); цех з виробництва сиропу, компресорний цех інв. №22, 25, 26 площею 226,1 кв. м (літ. Н); склад для зберігання соняшника площею 233,9 кв. м (літ. Ф); контрольна вагова соняшникової олії площею 25,3 кв. м (літ. X); склад для зберігання олії площею 72,6 кв. м (літ. Н?); цех розливу в склотару та склад готової продукції, цех розливу соняшникової олії та оцту інв. №28, 29 площею 558,3 кв. м (літ. Б, Б-2); цех з виробництва соняшникової олії інв. №30 площею 266,4 кв. м (літ. С-2); склад для зберігання насіння соняшника інв. №31 площею 372,2 кв. м (літ. Т); котельня інв. № 27 площею 135,7 кв. м (літ. П); цех для гарячої фільтрації масла площею 77,6 кв. м (літ. Р).

Стягнути з Відповідача 2 на користь Позивача 2 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 24 495,00 гривень.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2019 відкрито провадження за указаним позовом, а ухвалою від 28.01.2020, зокрема, закрито провадження у справі в частині позовних вимог Банку, як самостійного учасника процесу, - у зв`язку з наявністю такого, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2020, після з?ясування судом того, що заява (позов) не містить доказів її оплати судовим збором, саме арбітражним керуючим Капінусом А.А., залишено заяву (позов) без руху, з посиланням на приписи ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якими встановлено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2020 встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви, - п?ять днів з дня отримання цієї ухвали.

Її арбітражним керуючим Капінусом А.А. отримано 07.02.2020, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 заяву (позов) ліквідатора Капінуса А.А. до Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» та ОСОБА_1 , громадянки Федеративної Республіки Німеччина про застосування наслідків нікчемності правочину та повернення майна від третьої особи ? залишено без розгляду на підставі ч.ч. 11-13 ст. 176 ГПК України, оскільки заявником у строк, встановлений судом, не усунуто недоліки позовної заяви. Не погодившись із вказаною ухвалою, ліквідатор Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» - арбітражний керуючий Капінус А.А. та Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції повністю та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду позовної заяви.

Узагальнені доводи апеляційних скарг.

Скаржники зазначають, що ухвалою суду від 26.09.2019 позовну заяву ліквідатора УНСП «АЛКОР» та АТ «ПУМБ» вже було залишено без руху на підставі не дотримання при її поданні положень ст. 162 ГПК України щодо змісту позовної заяви, зазначена ухвала від 26.09.2019 про залишення позовної заяви без руху не містила жодних вказівок щодо недоліків оплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки судовий збір за подання позовної заяви у встановленому розмірі та порядку вже було сплачено в повному обсязі в сумі 24 495 грн. про що у матеріалах справи (в додатках до позовної заяви) міститься оригінал відповідного платіжного доручення №1КНО від 02.08.2019.

За твердженнями апелянтів, норми діючого ГПК України не передбачають випадків залишення позову без розгляду у тому випадку, коли судовий збір був сплачений одним із співпозивачів у необхідному розмірі, а підготовче провадження у справі вже було відкрито.

За висновками апеляційних скарг, позовна заява не містить жодних недоліків, судовий збір сплачено при поданні позовної заяви в повному обсязі, АТ «ПУМБ» не звертався із заявою про повернення йому сплаченого ним судового збору, а сплата повторно судового збору за подання позовної заяви, щодо якої судовий збір вже було сплачено та провадження за позовною заявою відкрито (що, по суті, призведе до невиправданого задвоєння суми судового збору), не передбачено жодною нормою ГПК України.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» - арбітражного керуючого Капінуса А.А. на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 у справі № 915/220/13-г. Призначено справу № 915/220/13-г до розгляду на 07.04.2020 о 16:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 відкладено розгляд апеляційних скарг у справі № 915/220/13-г без визначення дати наступного судового засідання, у зв`язку з установленням з 12.03.2020 на усій території України карантин.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 призначено розгляд справи № 915/220/13-г на 22.06.2020.

Представник Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в судовому засіданні 22.06.2020 підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші сторони в судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 про залишення без розгляду заяви (позову) ліквідатора Капінуса А.А. до Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» та ОСОБА_1 , громадянки Федеративної Республіки Німеччина про застосування наслідків нікчемності правочину та повернення майна від третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, Ліквідатор Капінус А.А. та Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - Банк) в межах справи про банкрутство №915/220/13-г звернулись до банкрута та ОСОБА_2 з позовом, в якому викладено такі вимоги:

1. Застосувати наслідки нікчемності правочину - повернути у власність УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОМУ СПІЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «АЛКОР» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24913656, місцезнаходження: 54022, м. Миколаїв, провулок Павлова, 3-В, кв. 1) нерухоме майно за адресою: Запорізька область, місто Вільнянськ, провулок Алкорівський, будинок 3, а саме: цех з виробництва біодизелю з лабораторією інв. № 28 площею 416,2 кв. м (літ.Б?-2); склад для зберігання рапсу площею 184,9 кв. м (літ. Ц); склад зберігання шрота рапсу площею 184,6 кв. м (літ. Ч); торговий павільйон площею 60,7 кв. м (літ. Ш); майстерня інв. №2 площею 120,9 кв. м (літ. Г); цех з виробництва пластикової тари та розливу, господарсько-побутовий корпус інв. №№ 4, 39 площею 515,0 кв. м (літ. А-2); склад готової продукції інв. №15 площею 156,9 кв. м (літ. В); цех з виробництва сиропу, компресорний цех інв. №22, 25, 26 площею 226,1 кв. м (літ. Н); склад для зберігання соняшника площею 233,9 кв. м (літ. Ф); контрольна вагова соняшникової олії площею 25,3 кв. м (літ. X); склад для зберігання олії площею 72,6 кв. м (літ. Н?); цех розливу в склотару та склад готової продукції, цех розливу соняшникової олії та оцту інв. №28, 29 площею 558,3 кв. м (літ. Б, Б-2); цех з виробництва соняшникової олії інв. №30 площею 266,4 кв. м (літ. С-2); склад для зберігання насіння соняшника інв. №31 площею 372,2 кв. м (літ. Т); котельня інв. № 27 площею 135,7 кв. м (літ. П); цех для гарячої фільтрації масла площею 77,6 кв. м (літ. Р).

2. Стягнути з Відповідача 2 на користь Позивача 2 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 24 495,00 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За умовами частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об`єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог. До позовної заяви додані докази сплати Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» судового збору, а саме - платіжне доручення №1КНО від 02.08.2019 у сумі 24495,00 грн. (т.1, а.с. 10).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2019 залишено заяву ліквідатора Капінуса А.А. та Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» без руху, у зв`язку з тим, що заява не містить викладення обставин щодо вжиття або невжиття заходів досудового врегулювання спору; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивачів про те, що ними не подано інших позовів до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.п. 6, 8, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Встановлено заявникам строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2019 відкрито провадження за указаним позовом.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2020, зокрема, закрито провадження у справі в частині позовних вимог Банку, як самостійного учасника процесу, - у зв`язку з наявністю такого, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, єдиним позивачем (заявником) у справі є арбітражний керуючий Капінус А.А.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом що заява (позов) не містить доказів її оплати судовим збором арбітражним керуючим Капінусом А.А., натомість, матеріали справи містять платіжне доручення від 02.08.2019 № 1КНО на суму 24495 грн. ? судовий збір, сплачений Банком за звернення до суду з даною заявою (позовом).

Отже, Банк, який до винесення судом ухвали від 28.01.2020 також мав статус позивача за заявою, що розглядається, на даний час має право на повернення сплаченої суми судового збору.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2020 залишено заяву ліквідатора Капінуса А.А. без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліку заяви, а саме надати докази сплати судового збору - п`ять днів з дня отримання даної ухвали. Арбітражний керуючий Капінус А.А. ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2020 отримав 07.02.2020, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення.

Отже, заявник мав усунути недоліки заяви до 12.02.2020 включно. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про залишення позову ліквідатора Капінуса А.А. без розгляду відповідно до наступних приписів процесуального закону.

За змістом частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Разом із тим суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частини 11, 12, 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 226 зазначеного Кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

У частині 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Водночас колегія суддів зазначає, що у цьому випадку суд не вирішував спір по суті, справа перебувала на стадії підготовчого провадження.

Отже, саме не усунення ліквідатором Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» - арбітражним керуючим Капінус А.А. у встановлений судом строк недоліків позовної заяви, свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а саме статтям 164, 172, 173 цього Кодексу, і є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відхилення аргументів апеляційних скарг.

По - перше: частинами 11, 12, 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, законодавець передбачив випадки встановлення, що позовна заява не відповідає вимогам, зокрема статті 164 ГПК України вже після відкриття провадження та подальші наслідки таких випадків;

По - друге: винесення ухвали про залишення позову без руху від 28.01.2020 відбулось після відкриття провадження у справі, що прямо закріплено ГПК України.

По - трете: ухвала про залишення без руху позовної заяви від 26.09.2019 містила інші підстави, ніж ухвала суду від 28.01.2020.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», що банк не має наміри звертатися до суду з заявою про повернення судового збору на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та зазначає наступне.

Після встановлення місцевим господарським судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги, щодо сплати судового збору, Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» не був позбавлений права звернутись з заявою до суду першої інстанції, щодо врахування судового збору, який сплачений відповідно до платіжного доручення №1КНО від 02.08.2019 у сумі 24495,00 грн., як сплачений ліквідатором Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» - арбітражного керуючого Капінуса А.А.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Разом з тим, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі №911/1106/16 від 31.05.2017, Постанові Верховного Суду у справі №6/6 від 27.02.2018, з висновками яких погоджується апеляційний суд.

З огляду на викладені правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним, і встановлені законодавством процесуальні правила мають бути дотримані сторонами у справі. Зокрема, передбачена положеннями ГПК України, Закону України «Про судовий збір» сплата судового збору за подання позовної заяви не може вважатися обмеженням доступу до суду.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 у справі №915/220/13 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» - арбітражного керуючого Капінуса А.А. та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 по справі №915/220/13-г - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» - арбітражного керуючого Капінуса А.А. та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.06.2020.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.